Вирок № 127845041, 03.06.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1135/25

Номер провадження 1-кп/728/108/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 24.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025270000000072, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Бахмач Бахмацького району Чернігівської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, працює головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України (далі також КК України),

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1. ОСОБА_3 , яка внаслідок того, що обіймала посаду головного спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , володіла знаннями в галузі мобілізації, військового обліку, порядку бронювання військовозобов`язаних осіб та була обізнаною з відповідними положеннями чинного законодавства, за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше серпня 2024 року, вирішила здійснити перешкоджання, передбаченій положеннями статті 12 Закону України Про Збройні Сили України, законній діяльності Збройних Сил України шляхом зменшення мобілізаційного людського ресурсу, а саме переслідуючи власні інтереси сприяти у здійсненні безпідставного бронювання від мобілізації осіб призовного віку, які бажають отримати бронювання від призову на військову службу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , вступила у злочинну змову зі своїм знайомим, особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, яка займала посаду головного бухгалтера в приватному підприємстві ВБФ Діалог (далі ППВБФ Діалог), усвідомлюючи внаслідок своєї обізнаності, що приватне підприємство має у своєму розпорядженні договір на виконання мобілізаційного завдання (замовлення), що згідно з положеннями Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 та постанови Кабінету Міністрів України Про порядок бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час від 04.02.2015 №45 (далі Постанова №45) є підставою для бронювання військовозобов`язаних співробітників такого підприємства.

Так, за невстановлених досудовим слідством обставин, проте не пізніше серпня 2024 року, ОСОБА_3 , під час особистої зустрічі з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, обговорила можливість здійснити фіктивне, тобто без реального виконання трудових функцій, працевлаштування у ППВБФ Діалог своїх раніше знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для отримання ними у подальшому бронювання від мобілізації.

Погодившись сприяти ОСОБА_3 у здійсненні безпідставного бронювання від мобілізації зазначених осіб, особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , здійснила фіктивне, тобто без реального виконання трудових функцій працевлаштування у ППВБФ Діалог ОСОБА_6 на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва (наказ від 05.08.2024 №6) та ОСОБА_7 на посаду водія автотранспортних засобів (наказ від 09.09.2024 №9).

При цьому ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, усвідомлювали, що вищевказані особи, фактично не виконуватимуть на підприємстві свої функціональні обов`язки, а будуть працевлаштовані у ППВБФ Діалог лише для незаконного бронювання від мобілізації.

У подальшому особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, продовжуючи виконувати злочинні домовленості з ОСОБА_3 , використовуючи наявне мобілізаційне завдання та договір на виконанням мобілізаційного завдання (замовлення) як підставу для бронювання військовозобов`язаних працівників підприємства від мобілізації у відповідності до Постанови №45, у невстановлений досудовим розслідуванням час, склав списки військовозобов`язаних осіб на яких оформлюється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , до яких було внесено завідомо неправдиві дані про те, що перелічені вище особи нібито виконують у ППВБФ Діалог трудові функції, пов`язані із виконанням мобілізаційного завдання, а також підготував відповідні повідомлення про зарахування військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

В подальшому особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, з метою виконання злочинних домовленостей з ОСОБА_3 , скерувала вказані вище списки та повідомлення, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для бронювання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості працівників ППВБФ Діалог, які нібито задіяні у виконанні мобілізаційного завдання (замовлення).

Далі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі зазначених документів було надано бронювання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які фактично такого права не мали.

Отже, описані вище спільні злочинні дії ОСОБА_3 та особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, сприяли зменшенню мобілізаційного ресурсу та ускладнили належне комплектування ЗСУ та інших утворених до Законів України військових формувань і, відповідно, перешкодили передбаченій положеннями статті 12 Закону України Про Збройні Сили України законній діяльності Збройних сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (період дії воєнного стану), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України.

ІІ.Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.

2.У подальшому в кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025270000000072, у порядку статей 468, 469 та 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі також КПК України) між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі її захисника, 02.06.2025 укладено угоду про визнання винуватості.

3.Відповідно доданої угодисторона обвинуваченнята стороназахисту дійшлизгоди щодоформулювання обвинувачення,всіх істотнихдля даногокримінального провадженняобставин таправової кваліфікаціїдій ОСОБА_3 за частиноюдругою статті28частиною першоюстатті 114-1 КК України, а також беззастережного визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

4.Так, вказано, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 повністю визнала свою вину та виявила щире каяття за вчинене нею діяння і готовність нести покарання, активно сприяла розкриттю вчиненого нею злочину, надаючи показання, приймаючи участь у процесуальних діях, що сприяло швидкому розслідуванню кримінального провадження.

5.При цьому на сьогодні вона здійснює утримання батька, який є інвалідом другої групи загального захворювання, матері, яка потребує постійного стороннього догляду у зв`язку із захворюванням на хворобу Паркінсона, двох дітей, одна з яких хоча і є на сьогодні повнолітньою, однак з дитинства має статус дитини-інваліда, а інша є малолітньою.

6.Окрім того, обвинувачена ОСОБА_3 здійснила благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 80000 грн шляхом перерахування зазначеної суми відповідно до квитанції від 02.06.2025 №2442205240 на розрахунковий рахунок UA458201720313281002302018611, отримувач Міністерство Оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, назва банку: Державна казначейська служба України; призначення платежу благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України.

7.Також сторонамиугоди визначеноузгоджене нимипокарання,яке ОСОБА_3 повинна понестиза вчиненекримінальне правопорушенняза частиноюдругою статті28частиною першоюстатті 114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, із застосуванням положень статті 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши обов`язки, що передбачені статтею 76 КК України.

8.Обвинуваченою та захисником висловлена згода на призначення узгодженого покарання.

9.Вищезгаданою угодою передбачені як наслідки її укладення, затвердження, так і невиконання, які роз`яснені обвинуваченій, в угоді зазначена дата її складання, вона скріплена підписами сторін.

ІІІ.Мотиви, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону при ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується

10.Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких бере участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.

11.Згідно з обвинувальним актом, обвинуваченій ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України, яке враховуючи положення статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

12.У судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що вона цілком розуміє:

-що вона має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь;

-наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

-характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 ККУкраїни.

13.Крім того зазначила, що вона погоджується з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

14.Захисник висловив позицію про необхідність затвердження угоди.

15.Суд, в порядку статті 474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

16.Виходячи з вищевикладеного та дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, вислухавши думку прокурора, який не заперечив щодо затвердження угоди, обвинуваченої та захисника, Суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.

17.Також Суд погоджується з думкою сторін кримінального провадження, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час іспитового строку, тобто її припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

18.При цьому, Суд, в даному конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, наявність постійного місця проживання та характеристики, яка містить позитивну інформацію, наявність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує таке, посткримінальну поведінку і те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК України).

19.У цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України в правовідносинах, що розглядаються.

20.Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_3 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами, які застосовуються до винної і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

21.У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на неї обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, з урахуванням наявності особливого періоду у вигляді діючого воєнного стану.

ІV.Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

22.Цивільний позов по справі не заявлявся.

23.Речові докази у справі відсутні.

24.Процесуальні витрати по справі відсутні.

25.Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 468-470, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1.Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 від 02 червня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному 24.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025270000000072, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України.

2. ОСОБА_3 визнати винуватою за частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

3.На підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

4.Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

4.1.періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

4.2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

4.3.не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5.Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

6.Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1