Рішення № 12784503, 07.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2010 р.Справа №21/168

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 02090, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

до Приватного підприємства „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” (вул. Леніна, 91, м. Полтава, 36022, ЄДРПОУ 36903699)

про стягнення 38 984,64 грн.

Суддя Тимченко Б. П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 07.06.2010 р.

від відповідача:не зявився

СУТЬ СПРАВИ:розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” про стягнення заборгованості 35696 грн. 00 коп., пені у розмірі 2582 грн. 96 коп., індексу інфляції у сумі 321 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 384 грн. 34 коп., а також судових витрат.

Представник поозивача на позові наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Вимоги позивача ґрунтуються на тому, що 10 березня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” було укладено договір поставки № 01/03 10, згідно якого, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав, а Приватне підприємство „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” прийняло товар а саме: ноутбуки фірми Acer EMG 725-432G50MI у кількості 6 штук за ціною 4305 грн. 00 коп. за 1 шт., загальною вартістю 25830 грн. 00 коп. без ПДВ; БФП Epson Stulus TX 210 у кількості 10 шт. За ціною 725 грн. 00 коп. за шт., загальною вартістю 7250 грн. 00 коп. без ПДВ.

Підсумкова вартість поставленого на користь відповідача Товару з урахуванням податку на додану вартість становить 39696 грн. 00 коп. підтвердженням чого є видаткова накладна №0000026 від 17.03.2010 року, яка є невід'ємною частиною Договору.

Обовязки взяті на себе згідно вищезазначеного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконано в повному обсязі та належним чином, а взяті на себе зобовязання по оплаті одержаного товару Приватним підприємством „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” виконано лише частково у сумі 4000 (чотири тисячі грн.. 00 коп.)

Представник позивача, ОСОБА_2, в судове засідання, яке відбулось 17.08.2010 р. з'явився, при цьому відповідач не забезпечив явку повноважного представника по даній справі до суду.

В звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також враховуючи відсутність у представника позивача оригіналів документів по справі суд переніс судове засідання на 07.09.2010 р.

В судове засідання, яке відбулося 07.09.2010 р., представник Приватного підприємства „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС” не зявився, не повідомивши суд про причини неявки, будучи при цьому належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

На підставі ст.. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, та у відповідності до ст.. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши та обговоривши пояснення представника позивача, -

10 березня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в подальшому за текстом - Позивач, та Приватним підприємством „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС”, далі Відповідач, було укладено договір поставки № 01/03 10 (далі - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору Позивач взяв на себе обовязки поставити на користь Відповідача Товар, а останній в свою чергу зобовязався прийняти та оплатити його у повному обсязі.

Відповідно до розділу другого Договору, найменування Товару визначається в специфікації, яка є не від'ємною частиною Договору, а кількість необхідної для поставки продукції визначається в видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1. Договору, постачання Товару здійснюється постачальником протягом 15 календарних днів з моменту підписання Договору.

На виконання вказаних умов Договору Позивачем було поставлено на користь покупця відповідний Товар, а саме: ноутбуки фірми Acer EMG 725-432G50MI у кількості 6 штук за ціною 4305 грн. 00 коп. за 1 шт., загальною вартістю 25830 грн. 00 коп. без ПДВ; БФП Epson Stulus TX 210 у кількості 10 шт. За ціною 725 грн. 00 коп. за шт., загальною вартістю 7250 грн. 00 коп. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000026 від 17.03.2010 р.

Загальна вартість поставленого на користь відповідача товару з урахуванням податку на додану вартість становить 39696 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.3. Договору, оплата Товару здійснюється покупцем з моменту його поставки.

Судом взято до уваги наявність в матеріалах справи гарантійного листа Відповідача, згідно якого, останній стверджує про здійснення оплати поставленого на його користь Товару не пізніше 17.03.2010 року тим самим визначаючи момент виконання ним свого грошового зобовязання перед Позивачем.

Станом на 07.09.2010 р. Відповідачем не було надано доказів належного ним виконання своїх зобовязань за Договором.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу (ЦК) України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір, на який посилається Позивач, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором у сфері господарсько торгівельної діяльності, опосередкований господарським договором купівлі продажу (ст. 263 Господарського кодексу ГК України).

Загальні положення про купівлю продаж врегульовані ЦК України.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Позивачем товар був переданий Відповідачу 17 березня 2010 року.

З огляду на наведені норми законодавства та наявні у справі докази, суд вважає доведеним право Позивача вимагати стягнення з Відповідача 35696 грн. 00 коп. основного боргу з оплати за проданий товар.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 спеціального Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 року №543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прострочив виконання грошового зобовязання з оплати поставленого на його користь товару в сумі 39696 грн. 00 коп., яке підлягало виконанню до 17.03.2010 р.

Відповідно до умов п. 6.6. Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 18.03.2010 р. по 27.07.2010 р., що становить за його розрахунком 2582 грн. 96 коп.

Розрахунок пені не підлягає коригуванню, оскільки Позивач правильно визначив період прострочення з урахуванням застосування вірних розмірів облікових ставок НБУ протягом дії прострочки, таким чином Позивач має право на стягнення договірної пені у сумі 2582 грн. 96 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів, стосовно спірних правовідносин також не встановлений інший розмір процентів спеціальним законом. Тому на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобовязання позивач вправі нарахувати відповідачу три проценти річних та інфляційні нарахування за весь період прострочення.

Розрахунки Позивача трьох процентів річних та інфляційних нарахувань також не підлягають коригуванню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним право Позивача вимагати стягнення з Відповідача, окрім основного боргу, за прострочення грошового зобовязання : пені у сумі 2582 грн. 96 коп., три проценти річних у сумі 384 грн. 34 коп., інфляційні нарахування в сумі 321 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: державне мито у сумі 389 грн. 00 коп., витрати на ІТЗ у сумі 236 грн. 00 коп., а також витати на правову допомогу адвоката у сумі 5000 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 5000,00 грн. витрат за послуги адвоката суд зазначає наступне.

В ст. 44 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що судові витрати складаються, зокрема з оплати послуг адвоката.

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Матеріалами справи підтверджується, що між адвокатом ОСОБА_2 (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кладено договір про надання юридичних послуг № 07/06 - ММ від 07.06.2010 р.

В п. 3.1. Договору вказано, що вартість юридичних послуг складає 5000,00 грн.

Квитанцією про сплату витрат на послуги адвоката, яка є в наявності серед матеріалів справи підтверджується факт оплати позивачем адвокату ОСОБА_2 5000,00 грн.

Крім того, саме адвокат ОСОБА_2 представляв інтереси позивача в суді.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення 5000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката, а також державного мита у сумі 389 грн. 00 коп. та витрат на ІТЗ у сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного Підприємства „ТЦ”АГРОБУДРЕСУРС”

(36022, м. Полтава, вул. Леніна, 91р/р НОМЕР_2, в Полтавській філії АБ „Енергобанк в м. Полтава, МФО 331940 ЄДРПОУ 36903699 Св. № 791532 ) на користь Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02090, АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_3 в АБ „Укргазбанк” в м. Київ, МФО 320478ЄДРПОУ НОМЕР_1 Св. № 161080) грошову заборгованість у сумі 35696 грн. 00 коп.; пеню у розмірі 2582 грн. 96 коп., індекс інфляції у сумі 321 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 384 грн. 34 коп.; судові витрати: державне мито у сумі 389 грн. 00 коп., витрати на ІТЗ у сумі 236 грн. 00 коп., а також витрати на правову допомогу адвоката у сумі 5000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Б. П. Тимченко