Рішення № 12784081, 03.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2010 р.Справа № 11/101/10-16/143-10-4323 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Милленниум” до приватного підприємства „Торгівельний дім „Світлиця” про стягнення 27966,81 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Милленниум” (далі по тексту ТОВ „Милленниум”) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до приватного підприємства „Торгівельний дім „Світлиця” (далі по тексту ПП „Торгівельний дім „Світлиця”) про стягнення основного боргу по договору № 230/03/04/10 від 02.04.2010р. у розмірі 27901 грн., 3% річних в сумі 61,91 грн., витрат на поштові послуги з надіслання відповідачу платіжної вимоги про сплату заборгованості в сумі 3,90 грн., а всього 27966,81 грн. загальної заборгованості. Свої позовні вимоги ТОВ „Милленниум” обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки бутилірованої води № 230/03/04/10, укладеним між сторонами по справі 02.04.2010р.

Ухвалою від 14.09.2010р. господарським судом Миколаївської області справу № 11 / 101 / 10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Милленниум” до приватного підприємства „Торгівельний дім „Світлиця” про стягнення 27966,81 грн. було передано за підсудністю до господарського суду Одеської області відповідно до ст. ст. 15, 17 ГПК України.

Ухвалою від 04.10.2010р. господарським судом Одеської області дану справу було прийнято до свого провадження, у зв’язку з чим їй присвоєно № 11 / 101 / 10 - 16 / 143 –10 –4323.

Під час розгляду справи 15.11.2010р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про її розгляд за відсутністю представника ТОВ „Милленниум”, а також позивачем підтримані приведені вище позовні вимоги.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.04.2010р. між ТОВ „Милленниум” (Продавець) та ПП „Торгівельний дім „Світлиця” (Покупець) був укладений договір поставки бутилірованої води № 230/03/04/10, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець зобов’язався передати воду столову питну торгової марки „Голубой ключ” негазовану, сильногазовану, середньогазовану та сильногазовану з ароматами в ПЕТ ємкостях 0,5 л., 1,5л, 5л, а також безалкогольні напої на ароматизаторах в ПЕТ ємкостях 1,5 л, а Покупець зобов’язався прийняти дані товари та своєчасно оплатити їх вартість у відповідності до умов цього договору. При цьому, сторонами було обумовлено, що асортимент та кількість товару, який поставляється, визначається сторонами для кожної окремої поставки на підставі заявок Покупця та вказуються у товарній накладній та рахунку. Згідно з п. 2.2 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії поставленого товару встановлюється у гривні та вказується у товарній накладній та / або у рахунку –фактурі. Згідно з п.п. 9.1 договору сторонами визначено, що дана угода набирає сили з моменту її підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.

Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 5.3, 5.4 договору №230/03/04/10 від 02.04.2010р. товар за договором поставляється Покупцю протягом 3 днів з моменту одержання заявки. При цьому, сторони домовилися вважати поставку товару здійсненою, а Продавця –таким, що виконав свої зобов’язання з моменту відвантаження товару на складі Покупця. Згідно з п. 4.2 договору при прийманні товару Покупець зобов’язаний передати Продавцю підписані та завірені печаткою довіреність, товарну накладну, а також товарно-транспортну накладну.

На виконання умов договору поставки позивачем за накладною № 513 від 08.04.2010р. було поставлено, а уповноваженим представником Покупця одержано обумовлені товари на загальну вартість 27901,40 грн. Факт поставки відповідачу товарів на вказану суму також підтверджується копією товарно-транспортної накладної від 08.04.2010р., копією довіреності сер. ААБ № 306402 від 08.04.2010р., а також копією акту звірки взаємних розрахунків №1 від 06.05.2010р., підписаного між сторонами по справі.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.2 договору Покупець зобов’язався оплатити товар у безготівковій формі після 21 дня з моменту поставки товару на склад Покупця. При цьому, зважаючи на доводи позивача про настання строку оплати лише після пред’явлення відповідачу платіжної вимоги за вих. № 78 від 07.05.2010р., суд вважає за необхідне зазначити, що умовами п. 3.2 договору чітко передбачено, що оплата товару буде здійснюватися після 21 дня з моменту його поставки. При цьому, сторони не погоджували можливість подальшого відстрочення платежу, тобто строк виконання відповідачем зобов’язання з оплати товарів настав на 22 день з моменту поставки, тобто 30.04.2010р.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. В свою чергу, у відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідачем в порушення умов п.п. 1.1, 3.1, 3.2 договору №230/03/04/10 від 02.04.2010р., вимог ст.ст. 525, 526, 629, 692 ЦК України зобов’язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за отриманий товар належним чином виконані не були, у зв’язку з чим за ПП „Торгівельний дім „Світлиця” утворилась заборгованість у розмірі 27901,40 грн., яка до теперішнього часу не була погашена відповідачем. Вимога позивача за вих. № 78 від 07.05.2010р. щодо оплати поставленого товару, відповідачем була залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „Милленниум” також було нараховано до сплати ПП „Торгівельний дім „Світлиця” 61,91 грн. 3% річних з простроченої суми за період з 21.05.2010р. по 16.06.2010р. включно.

Приймаючи до уваги невиконання Покупцем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаних ним за договором поставки № 230/03/04/10 від 02.04.2010р товарів, ТОВ „Милленниум” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ПП „Торгівельний дім „Світлиця” 27966,81 грн. загальної заборгованості, у тому числі: 27901 грн. основного боргу за договором поставки № 230/03/04/10 від 02.04.2010р., 61,91 грн. 3% річних та витрат на поштові послуги з надіслання відповідачу платіжної вимоги про сплату заборгованості в сумі 3,90 грн.

На думку суду, позовні вимоги ТОВ „Милленниум” про стягнення з відповідача 27901 грн. основного боргу по договору № 230/03/04/10 від 02.04.2010р. та 3 % річних в розмірі 61,91 грн. базуються на умовах вказаного договору, положеннях діючого законодавства та підтверджуються копіями накладної, товарно-транспортної накладної про передачу відповідачу обумовленого товару, податкової накладної, довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей, копією акту звірки взаємних розрахунків, що маються у матеріалах справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем під час розгляду справи до господарського суду представлено не було. Таким чином, суд оцінює дані позовні вимоги ТОВ „Милленниум” обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем в межах даної справи також висуваються вимоги про стягнення з ПП „Торгівельний дім „Світлиця” витрат на поштові послуги з надіслання відповідачу платіжної вимоги про сплату заборгованості в сумі 3,90 грн., при цьому, не приведено жодного обґрунтування наведених вимог, що саме по собі позбавляє суд можливості дослідити питання щодо їх правомірності. З огляду на необґрунтованість наведених позовних вимог, у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову ТОВ „Милленниум” в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу по договору № 230/03/04/10 від 02.04.2010р. у розмірі 27901 грн. та 3% річних в сумі 61,91 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Милленниум” 27901 грн. –основного боргу, 3% річних у розмірі 61,91 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 ЦК України. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення з відповідача витрат на поштові послуги з надіслання відповідачу платіжної вимоги про сплату заборгованості в сумі 3,90 грн. слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Торгівельний дім „Світлиця”/ 65000, м. Одеса, вул.. Академіка Вільямса, 58/1, кв. 1, код ЄДРПОУ 32228827/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Милленниум”/ 91020, м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, 15-А, код ЄДРПОУ 30409916 / 27901 грн. 00 коп. / двадцять сім тисяч дев’ятсот одна грн. 00 коп./ - основного боргу; 3% річних у розмірі 61 грн. 91 коп. / шістдесят одна грн.. 91 коп./; 279 грн. 63 коп. / двісті сімдесят дев’ять грн.. 63 коп./ - держмита; 235 грн. 97 коп. / двісті тридцять п’ять грн. 97 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 08.12.2010р.

Суддя