Рішення № 12783974, 29.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 12/151-10-4269 Позивач: приватне підприємство фірма „Комп’ютерна академія ШАГ”

Відповідач: приватне підприємство „СТЄМІ”

про розірвання договору та стягнення 12445,88 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Зудова В.В. –довіреність від 30.09.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - приватне підприємство фірма „Комп’ютерна академія ШАГ” (далі - КА "ШАГ") звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - приватного підприємства „СТЄМІ” (далі - ПП "СТЕМІ"), в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 6 від 02.09.2010р., стягнути сплачену за договором № 6 від 02.09.2010р. передплату у розмірі - 12044,40 грн. та пеню у розмірі - 401,48 грн. 26.10.2010р. позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 22.10.2010р. відповідно до якої просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 5 від 26.07.2010р., розірвати договір купівлі-продажу № 6 від 02.09.2010р., стягнути сплачену передплату у розмірі - 43164,30 грн. та пеню у розмірі - 2535,23 грн.

09.11.2010р. позивач надав до суду уточнення до заяви про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 6 від 02.09.2010р., стягнути передплату у розмірі - 67644,30 грн. та пеню у розмірі - 2923,17 грн. Вказані уточнення є остаточними та такими, що підлягають розгляду по суті.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою проживання, підтвердженою довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.10.2010 р. наданою суду позивачем, а також поштовими повідомленнями, що є у матеріалах справи, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В процесі розгляду справи позивачем надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02.09.2010р. між позивачем - КА "ШАГ" та відповідачем - ПП "СТЄМІ" був укладений договір купівлі-продажу № 6 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору відповідач зобов'язався виготовити за дизайном позивача і передати у власність товар, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити вартість товару.

Згідно з п.п. 2.1. Договору позивач сплачує відповідачу передплату у розмирі 60 % від суми Договору, а решта у розмирі 40% від суми Договору сплачується впродовж одного банківського дня з дати підписання акту прийому-передачі.

Згідно з п.п. 2.2. Договору, сума Договору складає 20074 грн.

Згідно з п. 2.4. Договору позивач здійснює оплату згідно з Додатком до Договору № 2.

Згідно абз. 1, п. 3 Договору відповідач зобов'язався поставити та виконати послугу по монтажу впродовж десяти робочих днів з дати внесення передплати до каси відповідача.

У відповідності до умов Договору та виставленого рахунку № 8 від 02.09.2010р. позивачем було сплачено передплату у розмирі 12044,40 грн., про що свідчить платіжне доручення № 975 від 03.09.2010р.

Крім того, позивач КА "ШАГ" у відповідності до попередньої усної домовленості з ПП "СТЄМІ" продовжували свої відносини щодо надання послуг, в яких позивач КА "ШАГ" є замовником(споживачем) послуг, та у відповідності до виставлених позивачем рахунків(перелік яких навожу нижче) позивач сплачував послуги, а відповідач в свою чергу зобов'язався виконати сплачені послуги.

Відповідач виставив до сплати наступні рахунки: рахунок № 3 від 09.07.2010р. на суму 25 551,90 грн.; рахунок № 4 від 04.08.2010р. на суму 27 200,00 грн.; рахунок № 6 від 13.08.2010р. на суму 28 399,90 грн.; рахунок № 7 від 20.08.2010р. на суму 10 507,46 грн.; рахунок № 8 від 02.09.2010р. на суму 12 044,40 грн..

Позивач свої зобов'язання виконав та сплатив зазначені рахунки в повному обсязі, що підтверджують платіжні доручення № 777 від 26.07.2010р., № 812 від 05.08.2010р., № 897 від 18.08.2010р., № 903 від 20.08.2010р., № 975 від 03.09.2010р.

В свою чергу відповідач ПП "СТЄМІ" свої зобов'язання не виконав в повному обсязі, а саме не поставив товар, за який було сплачено позивачем, відповідно за рахунками: рахунок № 4 від 04.08.2010р. на суму 27 200,00 грн.; рахунок № 6 від 13.,08.2010р. на суму 28 399,90 грн.; рахунок № 8 від 02.09.2010р. на суму 12 044,40 грн.

Таким чином загальна заборгованість ПП "СТЄМІ" перед КА "ШАГ" складає 67644,30 грн.

Крім того, позивачем відповідно до чинного законодавства, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання було нарахована пеня в сумі 2923,17 грн.

Як зазначає позивач, він неодноразово намагався вирішити питання у досудовому порядку, однак відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконав та товар не передав.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов’язань перед позивачем щодо передачі товару до суду не надав.

У зв’язку з чим позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу.

Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду від 20.01.2009, № 8/184, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною(за приписом ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Отже дії відповідача по виставленню рахунків свідчать про вираження ним пропозиції укласти договір купівлі-продажу товарів в асортименті, кількості та за цінами, що вказані в рахунках (оферта). Дії позивача по оплаті сум за рахунками свідчать про його згоду придбати товари в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у відповідних рахунках (акцепт).

Таким чином, суд робить висновок, що вищевказані дії сторін свідчать про укладення між ними договору купівлі-продажу товарів у спрощений спосіб.

У відповідності до ст. 651, 652 ЦК України сторона має право відмовитись від прийняття виконання зобов'язання, якщо при укладанні договору вона розраховувала зовсім на інший результат.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не переступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Ст. 665 ЦК України передбачає правові наслідки відмови продавця передати товар, а саме: у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 663 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є договори або інші правочини. Ч. 1 ст. 14 ЦК України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом відшкодування збитків та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно господарські санкції.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 222 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

У відповідності до ст. 203 ГК України, штрафні санкції стягуються у вигляді грошової суми(неустойки, штрафу, пені), яка обчислюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами (ч. 6, ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку зробленого позивачем та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону, зобов’язання щодо передачі товару за оплаченими рахунками не виконалися, внаслідок чого за ПП "СТЕМІ" утворилась заборгованість в сумі 67644,30 грн. та пеня в сумі 2923,17 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги КА "ШАГ" про розірвання договору купівлі-продажу № 6 від 02.09.2010р., стягнення передплати у розмірі - 67644,30 грн., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 2923,17 грн., судом зроблено розрахунок, відповідно до якого пеня складає 2375,66 грн. Тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 2375,66 грн.

Оскільки, відповідно до уточнень, які були надані суду позивачем, він повинен був сплатити 790,67 грн. державного мита, проте позивачем було сплачено лише 705,26 грн., суд робить висновок, що з позивача слід стягнути на користь державного бюджету 85,41 грн. недоплаченого державного мита.

Керуючись ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 785,20 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 234,17 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Договір купівлі-продажу № 6 від 02.09.2010р., укладений між приватним підприємством фірмою «Комп'ютерна академія ШАГ»(65113, м. Одеса, пр-т Ак. Глушко, буд. 11/1, к. 88, код 31502159) та приватним підприємством «СТЄМІ»(65114, м. Одеса, вул. Корольова, буд. 34/1, кв. 11, код 34873139) - розірвати.

3. Стягнути з приватного підприємства «СТЄМІ»(65114, м. Одеса, вул. Корольова, буд. 34/1, кв. 11, код 34873139) на користь приватного підприємства фірми «Комп'ютерна академія ШАГ»(65113, м. Одеса, пр-т Ак. Глушко, буд. 11/1, к. 88, код 31502159) – 67644 (шістдесят сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. - заборгованість; 2375 (дві тисячі триста сімдесят п’ять) грн. 66 коп. - пені; 785 (сімсот вісімдесят п’ять) грн. 20 коп. –витрат на оплату державного мита; 234 (двісті тридцять чотири) грн. 17 коп. –витрат на ІТЗ судового процесу.

4. Стягнути з приватного підприємства фірми «Комп'ютерна академія ШАГ»(65113, м. Одеса, пр-т Ак. Глушко, буд. 11/1, к. 88, код 31502159) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) недоплачене держмито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 41 коп.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 06.12.2010 р.

Суддя