Ухвала суду № 127839291, 28.05.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/1655/24

28 травня 2025 року провадження № 2/542/188/25

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.,

представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову адвоката Салашного М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває зазначена справа.

09.04.2025 до суду від представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному адвоката Прядка О.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій він просив виділити ОСОБА_1 у особисту приватну власність:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:17:001:0257 площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, загальною площею 149,3 кв. м., житловою площею 91,3 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Також просив виділити відповідачу ОСОБА_2 у особисту приватну власність:

- нежитлове приміщення А-1, загальною площею 156,3 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль VOLKSWAGEN CRAFTER, д.н.з. НОМЕР_1 , 2018 року випуску, об`єм двигуна 1968 см3;

- автомобіль AUDI A6, д.н.з. НОМЕР_2 , 2020 року випуску, об`єм двигуна 1968 см3.

В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що під час розгляду справи обсяг майна, яке підлягає поділу між подружжям збільшився, однак подружжя не змогло дійти домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю.

Крім того, 21.04.2025 до суду від представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову адвоката Салашного М.О. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просив:

- виділити ОСОБА_2 в особисту приватну власність житловий будинок А-2, загальною площею 149,3 кв.м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,1 га, кадастровий номер 5310137000:17:001:0257, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку поділу майна подружжя право власності на 0,5 частини спеціалізованого вантажного фургону марки VOLKSWAGEN CRAFTER, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 ;

- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку поділу майна подружжя право власності на 0,5 частини автомобіля марки AUDI, модель А6, колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_6 , 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 0,5 частини вартості транспортного засобу - автомобіля марки TESLA, MODEL 3, 2019 року випуску, колір сірий, тип ТЗ загальний легковий седан, ідентифікаційний номер транспортного засобу № НОМЕР_8 , попередній реєстраційний номер НОМЕР_9 у розмірі 584915,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 0,5 частини грошових коштів у розмірі 676600,00 грн, отриманих ОСОБА_1 від реалізації 22.05.2024 квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ПНПМНО Носовою Ж.Б., зареєстрованого в реєстрі за номером 1591;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на житловий будинок А-2 загальною площею 149,3 кв.м. та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,1 га, кадастровий номер: 5310137000:17:001:0257, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 2 561 990 (два мільйона п`ятсот шістдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн 00 коп.

Вказані вимоги представник позивача обґрунтовує заявою про збільшення позовних вимог представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному адвоката Прядка О.О., оскільки вказана заява порушує права ОСОБА_2 на нерухоме майно, зокрема, житловий будинок та земельну ділянку.

В судовому засіданні представник відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову адвокат Салашний М.О. підтримав подану ним заяву про збільшення позовних вимог та просив її прийняти.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяв про збільшення позовних вимог по первісному та по зустрічному позову суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог по первісному позову представника позивача по первісному позову та відповідача по зустрічному адвоката Прядка О.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами цивільногопроцесуального законодавства, позовназаява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а такожвимогамстатті 177 цього Кодексу.

Так, позовна заява, зокрема, повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

В порушення вимог вказаних норм позовна заява не містить зазначення ціни позову на момент звернення до суду із відповідною заявою.

Крім того, у позовній заяві відсутні будь-які відомості про вартість спірної земельної ділянки, яку просить виділити собі позивачка за первісним позовом.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Застаттею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

З системного аналізу змісту всіх видів вартості майна, передбачених чинним законодавством, слід дійти висновку про те, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є тотожним за своїм значенням до закріпленого в законодавстві поняття «ринкова вартість», під яким розуміється «вартість майна», за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки.

Тобто представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним повинен був визначити ціну позову за дійсною ринковою вартістю майна на час розгляду спору.

Водночас, вказаних вимог закону представником ОСОБА_1 при подачі заяви про збільшення позовних вимог не було дотримано.

Крім цього, зі змісту позовних вимог вбачається, що фактично позивачка за первісним позовом, просить припинити за відповідачем право на його частку у спільній власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши їй у власність вказані об`єкти нерухомого майна, а також просить виділити у власність відповідачу нежитлове приміщення та два автомобілі, тим самим припинивши за нею право на частку у спільній власності на вказане майно.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Частиною п`ятою статті 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 вказала, що приписи частин 4 та 5 статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації).

Водночас до заяви про збільшення позовних вимог не додано доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості 1/2 частини спірного нерухомого майна, право на частку у якому позивачка фактично просить припинити за відповідачем.

Поряд з цим, суд враховує, що позивачкою у позовній заяві вказано розмір компенсації, що на її думку підлягає до сплати на користь відповідача з урахуванням вартості майна, яке вона просить виділити у власність відповідачу. Однак розмір такої компенсації позивачкою обраховано невірно. Встановлено, що при його розрахунку не враховувалась вартість спірної земельної ділянки, яку позивачка просить виділити їй у власність, оскільки оцінка вартості цієї земельної ділянки взагалі не проводилась.

Поряд з цим заява про збільшення позовних вимог в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ч. 6 ст. 14 ЦПК України не містить відомостей про наявність електронного кабінета у представника позивачки за первісним позовом - адвоката Прядка О.О., який подав до суду відповідну заяву.

Встановлено також, що у поданій до суду 10 вересня 2024 року позовній заяві позивачка, зокрема, просила суд визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя та виділити кожному із подружжя у особисту приватну власність у розмірі частки транспортного засобу «Volkswagen Tuareg» д.н.з. НОМЕР_10 .

Водночас, у заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 21.04.2025 предмет позову не містить матеріально- правової вимоги стосовно вказаного автомобіля.

Таким чином позивачці за первісним позовом слід вказати остаточно визначене майно, що є предметом спорту та остаточно визначитися з предметом позову.

Крім того, за правилами ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання до суду заяви про зміну предмета позову, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Вказана вимога закону була проігнорована представником позивача за первісним позовом та до поданої ним заяви не було додано відповідних доказів, хоча у переліку додатків до заяви у п. 11 такі докази були зазначені.

Підсумовуючи наведене, позивачу за первісним позовом слід подати до суду заяву, у якій усунути наведені у цій ухвалі недоліки щодо змісту позовної заяви (ч. 3 ст. 175 ЦПК України), а також виконати вимоги ч. 5 ст. 177 ЦПК України - надати докази (на відсутності яких суд зауважив у цій ухвалі), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості їх надання виконати вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України -зазначитидокази, які не можуть бути подані разом ізпозовноюзаявою та вказати поважні причини неможливостінадатитакідокази, внести на депозитний рахунок суду:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855Банк отримувачаДКСУ, м.КиївКод банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA398201720355289002000015950

грошову компенсацію, яка дорівнює вартості частини спірного нерухомого майна, право на частку у якому позивачка за первісним позовом фактично просить припинити за відповідачем, розмір якої обрахувати виходячи з ринкової вартості спірної земельної ділянки, виконати вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

Щодо заяви про збільшення позовних вимог по зустрічному позову представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову адвоката Салашного М.О.

Положеннями ч. 3 ст.49 ЦПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позову у строки, встановлені законом.

Згідно зі ст.193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява має бути подана з додержанням загальних правил пред`явлення позову та відповідати вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Так, позовна заява, зокрема, повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5 частини 3 статті 175 ЦПК України).

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

В порушення вимог вказаних норм зустрічна позовна заява, у якій остаточно сформовані позовні вимоги по зустрічному позову не містить зазначення ціни позову на момент звернення до суду із відповідною заявою.

Позивач за зустрічним позовом та його представник не надали до суду жодних документів, які б підтверджували вчинення дій щодо оцінки майна, що є предметом спору. Представник позивача за зустрічним позовом лише зазначив у поданій ним заяві, що погоджується з вартістю спірного житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, вказаною у первісному позові.

Однак, поза увагою представника позивача залишилась та обставина, що позивачкою за первісним позовом оцінка спірної земельної ділянки не проводилась.

Отже, у зустрічній позовній заяві відсутні будь-які відомості про вартість спірної земельної ділянки, яку просить виділити собі позивач за зустрічним позовом та не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження вартості спірної земельної ділянки.

Поряд з цим, зустрічна позовна заява із збільшеними позовними вимогами не містить викладу обставин на підтвердження того, що саме у заявленому адвокатом Салашним М.О. розмірі сторонами спору було погоджено вартість спірного житлового будинку та земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Застаттею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

З системного аналізу змісту всіх видів вартості майна, передбачених чинним законодавством, слід дійти висновку про те, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є тотожним за своїм значенням до закріпленого в законодавстві поняття «ринкова вартість», під яким розуміється «вартість майна», за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки.

Тобто представник позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним повинен був визначити ціну позову за дійсною ринковою вартістю майна на час розгляду спору.

Водночас, вказаних вимог закону представником ОСОБА_2 при подачі заяви про збільшення зустрічних позовних вимог не було дотримано.

В свою чергу, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в частині щодо поділу майна подружжя саме у спосіб, запропонований позивачем за зустрічним позовом у прохальній частині позовної заяви. Тобто позовна заява не містить обґрунтувань щодо необхідності виділу позивачу за зустрічним позовом житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований, не містить обґрунтувань щодо необхідності виділу відповідачці ОСОБА_1 іншого майна, а також обґрунтувань стосовно визнання права власності за сторонами спору по 1/2 частині автомобілів.

Крім того, за змістом положень частини 5 статті 177 Цивільного процесуальногокодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити викладобставин, якими позивач обґрунтовує своївимоги, зазначення доказів, що підтверджуютьвказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовназаява повинна міститиперелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначеннядоказів, які не можуть бути подані разом ізпозовноюзаявою (за наявності); зазначеннящодо наявності у позивача абоіншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналіабо в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 7Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №2від 12.06.2009року «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Так, у заяві про збільшення зустрічних позовних вимог, представник вказав про те, що сторонам спору належить спірне нерухоме майно, зокрема, житловий будинок А-2, загальною площею 149,3 кв.м. та земельна ділянка, на якій він розташований, площею 0,1 га, кадастровий номер 5310137000:17:001:0257, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, заява про збільшення зустрічних позовних вимог всупереч вимозі п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить викладу обставин, якими, на думку позивача, такі обставини підтверджуються, а також не містить посилання на докази, якими підтверджуються ці обставини.

В той же час за правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, представником, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не вказано поважних причин неможливості надати такі докази.

Суд зауважує, що надання позивачем за первісним позовом документів на підтвердження обставин та фактів, викладених у первісній позовній заяві не звільняє позивача за зустрічним позовом від обов`язку надавати документи та вказувати докази на підтвердження зустрічних позовних вимог та обставин, викладених у зустрічній позовній заяві.

Крім цього, зі змісту позовних вимог вбачається, що фактично позивач за зустрічним позовом просить припинити за відповідачкою право на її частку у спільній власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши йому у власність вказані об`єкти нерухомого майна.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Частиною п`ятою статті 71 СК України передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року (оприлюднена 21 липня 2022 року) у справі № 209/3085/20 вказала, що приписи частин 4 та 5 статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так: правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації).

Водночас до заяви про збільшення зустрічних позовних вимог не додано доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості 1/2 частини спірного нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки), право на частку у якому позивач за зустрічним позовом фактично просить припинити за відповідачкою.

Поряд з цим, суд враховує, що позивачем у зустрічній позовній заяві вказано розмір компенсації, яку він просить стягнути з нього на користь відповідачки. Однак, суд не погоджується з розміром такої грошової компенсації, оскільки оцінка вартості спірної земельної ділянки як позивачем за зустрічним позовом так і позивачкою за первісним позовом взагалі не проводилась, та, відповідно, при розрахунку такої грошової компенсації не враховано вартість спірної земельної ділянки.

Крім того, за правилами ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання до суду заяви про зміну предмета позову, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Cудом встановлено, що вказана позовна заява надійшла до суду за допомогою системи «Електронний суд» та була надіслана представнику позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним адвокату Прядку О.О.

Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про направлення копії позовної заяви з додатками поштовим повідомленням (рекомендованим листом) саме позивачці за первісним позовом та відповідачці за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене, позивачу за зустрічним позовом слід подати до суду заяву, у якій усунути наведені у цій ухвалі недоліки щодо змісту позовної заяви (ч. 3 ст. 175 ЦПК України), а також виконати вимоги ч. 5 ст. 177 ЦПК України - надати докази (на відсутності яких суд зауважив у цій ухвалі), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості їх надання виконати вимоги п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України -зазначитидокази, які не можуть бути подані разом ізпозовноюзаявою та вказати поважні причини неможливостінадатитакідокази, внести на депозитний рахунок суду:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26304855Банк отримувачаДКСУ, м.КиївКод банку отримувача (МФО)820172 Рахунок отримувачаUA398201720355289002000015950

грошову компенсацію, яка дорівнює вартості частини спірного нерухомого майна, право на частку у якому позивач за зустрічним позовом фактично просить припинити за відповідачкою, розмір якої обрахувати виходячи з ринкової вартості спірної земельної ділянки, виконати вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовнузаяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягомп`ятиднів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишенняпозовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, заяви про збільшення первісних та зустрічних позовних вимог слід залишити без руху та надати учасникам справи строк для усунення зазначених недоліків.

Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Вономоже бути підданеобмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Звертається увага учасників справи на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

Керуючисьстаттями 49, 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Прядка О.О. про збільшення позовних вимог по первісному позову та заявупредставника ОСОБА_2 адвоката Салашного М.О. про збільшення позовних вимог по зустрічному позову залишити без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Надати учасникам справи строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отриманнякопії повного тексту ухвали суду.

Роз`яснити, що в разіневиконанняухвали суду у встановлений строк, відповідна заява про збільшення позовних вимог буде вважатисянеподаною і повернута особі, яка її подала.

Копіюухвалинаправитиучасникам справи.

Ухвала набираєзаконноїсили з моменту їїпроголошення.

Ухвала не підлягаєоскарженнюокремовідрішення суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст ухвали складений 02.06.2025.