Рішення № 12783430, 29.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 19/209-10

За позовом Приватного підприємства «Капітал», м. Іллічівськ Одеської області;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с. Іванковичі

Васильківського району Київської області;

про стягнення 815159,72 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача Сергієнко Н.А. (довіреність б/н від 27.09.2010 р.);

від відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Капітал»(надалі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(надалі відповідач) про стягнення 815159,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умови укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 55 від 25.03.2010 р. повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 733278,00 грн., за прострочку оплати якої нараховані пеня в сумі 60844,46 грн., інфляційні збитки 10543,72 грн. та 3 % річних у розмірі 10493,54 грн.

Ухвалою від 11.10.2010 р. суд порушив провадження у справі № 19/209-10 та призначив її розгляд на 25.10.2010 р.

До початку розгляду справи 22.10.2010 р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України, згідно якої останній зменшує суму основної заборгованості, оскільки відповідачем було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 48978,00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.

Від відповідача також 22.10.2010 р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи з метою проведення звірки розрахунків в частині основного боргу та складання відповідного акту.

За результатами розгляду справи, суд відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголосив в засіданні суду перерву до 01.11.2010 р.

01.11.2010 р. відповідач через загальний відділ господарського суду подав клопотання про зупинення провадження у справі № 19/209-10 до вступу в законну силу рішення по справі господарського суду Одеської області по справі № 24/138-10-4551, за позовом ТОВ «ВВС-ЛТД»до ПП «Капітал»про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 55 від 25.03.2010 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд даної справи, намагаючись уникнути відповідальності за порушення взятих на себе зобовязань.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив в його задоволенні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний відповідачем договір було ним схвалено, про що свідчить факт прийняття товару на підставі Договору купівлі-продажу № 55 від 25.03.2010 р. та його часткова оплата в подальшому. Отже, фактично дії відповідача направлені на затягування розгляду даної справи та вирішення спору по суті, що суперечить ч. 3 ст. 22 ГПК України, якою передбачено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 08.11.2010 р. для надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом.

05.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, згідно якої останній відмовився від стягнення пені в розмірі 25844,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 10543,72 грн. та 3% річних у сумі 10493,54 грн.

Крім того, від представників сторін надійшло клопотання про оголошення перерви в розгляді справи до 29.11.2010 р.

У судовому засіданні 08.11.2010 р. представник позивача підтримав свою заяву про відмову від частини позовних вимог, подану 05.11.2010 р.

Судом перевірені повноваження представника позивача, який діє на підставі довіреності від 27.09.2010 р., на право відмовлятись від частини позовних вимог, прийнято заяву про відмову від частини позовних вимог та розяснено наслідки відповідних процесуальних дій, передбачених ст.ст. 78, 80 (п. 4) ГПК України, у звязку з відмовою від частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 29.11.2010 р., за клопотанням представників сторін.

26.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшла заява про визнання позову, а саме: суми основного боргу в розмірі 684300,00 грн., пені за прострочення строків оплати поставленого товару в сумі 35000,00 грн. та судових витрат.

Присутній у судовому засіданні 29.11.2010 р. представник позивача подав клопотання про зменшення суми основного боргу, оскільки відповідачем 26.11.2010 р. було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 300000,00 грн. Отже, на день розгляду справи сума боргу становить 384300,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2010 р. між приватним підприємством «Капітал»(за договором продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(за договором покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 55, згідно умов якого продавець зобовязується передавати лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобовязується приймати та оплачувати їх, на умовах даного договору (п. 1.1 договору). Поставка товару здійснюється товарними партіями (п. 3.1. договору). Доказом передачі товару у власність покупця є підписані уповноваженими представниками сторін видаткові накладні, оформлені належним чином (п. 3.6. договору). Покупець зобовязаний оплатити вартість товару, що вказана у видатковій накладній продавця, не пізніше 21 календарного дня від дати отримання товару (п. 5.2. договору). Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання видаткових накладних (п. 6.3. договору).

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними № Ка-0000058 від 12.04.2010 р., № Ка-0000067 від 26.04.2010 р., № Ка-0000069 від 28.04.2010 р., № Ка-0000076 від 05.05.2010 р., № Ка-0000083 від 17.05.2010 р., № Ка-0000097 від 01.06.2010 р., поставив відповідачеві лікарських засобів на загальну суму 903616,00 грн.

Проте, відповідач отриманий товар оплатив частково з порушенням строків, передбачених п. 5.2. договору.

На момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за одержаний товар складала 733278,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі приписами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 348978,00 грн. Таким чином, предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній і тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.10.2. договору, у випадку порушення покупцем п. 5.2., він сплачує продавцю неустойку у розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» № 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідачем, відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України, були визнані позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 35000,00 грн., що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 35000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача в повному обсязі, як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п.п. 1-1, 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 348978,00 грн., пені в розмірі 25844,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 10543,72 грн. та 3% річних у сумі 10493,54 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; код 19351156) на користь Приватного підприємства «Капітал»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1-го Травня, 9, кв. 51, код 31478378) 384300 (триста вісімдесят чотири тисячі триста) грн. 00 коп. боргу, 35000 (тридцять пять тисяч) грн. 00 коп. пені, 8151 (вісім тисяч сто пятдесят одну) грн. 60 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін

Рішення підписано 03.12.2010 р.