Рішення № 12783428, 29.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р. Справа № 19/219-10

За позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Прем’єр Папір», м. Львів;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-польська

фірма «Укрграф», м. Славутич Київської області;

про стягнення 280029,26 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача –Довбик М.О. (довіреність № 07/31-12-09 від 31.12.2009 р.);

від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Прем’єр Папір»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-польська фірма «Укрграф»(далі –відповідач) про стягнення 280029,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу № 26/03/ТД-К від 26.03.2010 р. не повністю розрахувався за одержаний товар, у зв’язку з чим останньому нарахована заборгованість в сумі 157800,09 грн. та за порушення договірних зобов’язань пеня в сумі 2489,46 грн., інфляційні втрати –9260,04 грн., 30 % річних –15142,21 грн. та штраф –95337,46 грн. за час весь прострочення платежу.

Ухвалою від 29.10.2010 р. суд порушив провадження у справі № 19/219-10 та призначив її розгляд на 15.11.2010 р.

Ухвалою від 15.11.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 29.11.2010 р., у зв’язку з неявкою представників відповідача у судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 29.11.2010 р. представник позивача надав заяву № 29/11-П від 29.11.2010 р. про уточнення позовних вимог, у зв’язку із частковим погашенням 21.11.2010 р. відповідачем боргу в сумі 139000,00 грн. та просить стягнути з останнього боргу –18000,09 грн., пеню в сумі 2489,46 грн., інфляційні втрати –9260,04 грн., 30 % річних –15142,21 грн. та штраф –95337,46 грн. за весь час прострочення платежу.

Відповідач в засідання суду вдруге не з’явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 29.10.2010 р. та ухвалу від 15.11.2010 р. не виконав, про причини неявки господарський суд не повідомив, проте відповідач належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2010 р. між приватним підприємством «Торговий дім «Прем’єр Папір»(за договором –продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-польська фірма «Укрграф»(за договором –покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 26/03/ТД-К, за умовами якого продавець зобов’язується постачати покупцю папір, картон, плівки та іншу целюлозно-паперову продукцію, а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату (п. 1.1. договору). Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на накладній та надання продавцю довіреності на отримання ТМЦ (п. 2.6. договору). Розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця впродовж 10 календарних днів з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.1. договору).

На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № ТД-000501 від 30.04.2010 р., № ТД-000723 від 14.06.2010 р., № МЗ-0001881 від 14.06.2010 р., № ТД-000823 від 02.07.2010 р., № ТД-000861 від 08.07.2010 р., № МЗ-0002119 від 09.07.2010 р., № МЗ-0002133 від 12.07.2010 р., № ТД-000961 від 27.07.2010 р., № МЗ-0002330 від 02.08.2010 р., № МЗ-0002329 від 02.08.2010 р., № МЗ-0002356 від 04.08.2010 р., № ТД-001129 від 21.08.2010 р., копії яких залучені до матеріалів справи, відпустив відповідачеві товару на загальну суму 499650,28 грн. Факт одержання товару відповідачем також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких також залучені до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши позивачу 341850,19 грн., що підтверджується банківськими виписками доданими до позовної заяви, однак з порушенням строків, передбачених п. 5.1. договору.

Отже, на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за одержаний товар становить 157800,09 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив суму основного боргу в розмірі 139000,00 грн., тому в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 18000,09 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2. договору, у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день такого прострочення. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості, а саме з дня виникнення заборгованості і до моменту коли така заборгованість буде повністю погашена.

Крім того, п. 7.3. договору передбачено, що при порушенні покупцем терміну виконання грошових зобов'язань більше, ніж на 14 календарних днів, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 30 % від несплаченої в строк суми.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» № 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача, наведених у позовній заяві, та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2489,46 грн. та штрафу –95337,46 грн., як такі, що відповідають умовам договору, обставинам справи та які нараховані за порушення строків оплати товару окремо по кожній видатковій накладній зазначеній вище.

Крім того, у відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 7.4. договору сторони домовились, що за прострочення покупцем терміну виконання грошового зобов'язання, вказаного в п.5.1. та п,5.2, цього договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 30% річних за користування грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення. Отже, умовами договору визначений інший розмір процентів, які сплачуються за весь час користування грошовими коштами.

Суд, перевіривши правильність нарахування індексу інфляції та 30% річних, задовольняє їх за розрахунками наведеними позивачем у позовній заяві, розмір яких відповідно складає 9260,04 грн. –інфляційні та 15142,21 грн. –річні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки частина боргу була погашена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільна українсько-польська фірма «Укрграф»(07100, Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 3; код ЄДРПОУ 31966769) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Прем’єр Папір»(79066, м. Львів, пр. Червоної калини, 85, кв. 8; код ЄДРПОУ 34768237) борг у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 09 коп., пеню - 2489 (дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 46 коп., втрати від інфляції –9260 (дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 04 коп., штраф –95337 (дев'яносто п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 46коп., 30% річних –15142 (п'ятнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 21 коп., а також державне мито –2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 30 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 139000,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін