Рішення № 12783395, 08.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" грудня 2010 р. Справа № 21/228-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак», Київська обл., с. Фурси

про стягнення 7070,90 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Медведська О.Г. (посвідчення №109)

від позивача: Нестенко М.В. (довіреність №12-1-27/814 від 02.09.2010р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(далі-ТОВ «Таро-Пак»/відповідач) про стягнення 7070,90 грн., з яких: 5795,23 грн. заборгованості за договором оренди №462 від 10.03.2009р. та 1275,67 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2010р. порушено провадження у справі №21/228-10 та призначено її до розгляду на 10.11.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.11.2010р. та 24.11.2010р. розгляд даної справи відкладався на 24.11.2010р. та 08.12.2010р. відповідно.

В судові засідання 10.11.2010р., 24.11.2010р. та 08.12.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2009р. між Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі-орендодавець) та ТОВ «Таро-Пак»(далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №462 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.3, 3.1, 3.2, 4.2 та 10.1 Договору передбачено, що орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 20,0м2, яке розташоване на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі інженерного корпусу за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4А.

Нежитлове приміщення вважається переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 480,00 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

Договір діє з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором виконав належним чином.

Так, 01.01.2009р. сторонами підписано Акт приймання-передачі орендованого нежитлового приміщення.

Протягом січня-листопада 2009р. відповідач безперешкодно користувався орендованим жилим приміщенням.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов Договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав.

Як зазначає позивач, Договір є переукладеним договором оренди №462, який укладений між сторонами 16.01.2008р., а тому нарахування орендної плати за користування об’єктом оренди позивач здійснював за період з січня 2008р. по листопад 2009р.

Так, грошові кошти, що надходили від відповідача ним зараховувались в рахунок існуючої заборгованості по сплаті орендної плати за договором №462 від 16.01.2008р. за попередні періоди.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, орендна плата за січень-листопад 2008 року сплачена відповідачем у повному обсязі, за грудень 2008р. - частково, у розмірі 405,42 грн., а січень-листопад 2009 року відповідачем не оплачений повністю. Загальна сума боргу відповідача по сплаті орендної плати за спірний період за Договором, як зазначає позивач, становить 5795,23 грн.

Факт часткової спати відповідачем орендної плати підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позивача за період з 01.12.2008р. по 09.11.2010р., яка підписана заступником начальника управління з фінансово-економічних питань Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради та скріплена відбитком печатки Управління.

Як зазначає позивач, наявність 5795,23 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №12-5-23/104 від 07.12.2010р., яка підписана заступником начальника управління з фінансово-економічних питань Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради та скріплена відбитком печатки Управління.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 5795,23 грн. заборгованості за Договором по сплаті орендної плати за грудень 2008р.-листопад 2009р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; законодавство, на підставі якого подається позов.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Приписами статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договору та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як на юридичний факт, який покладений в основу обґрунтування позовних вимог, позивач посилається лише на договір оренди нежитлового приміщення №462 від 10.03.2009р.

Враховуючи, що у відповідності до положень Договору, орендна плата за ним сплачується починаючи з січня 2009р., суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 169,60 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за грудень 2008р. за Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1.1 та 4.2 Договору передбачено, що орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 20,0м2, яке розташоване на четвертому поверсі чотирьохповерхової будівлі інженерного корпусу за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4А.

Орендар зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку, за період з січня по листопад 2009р. відповідач за Договором мав сплатити 5625,63 грн. орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 480,00 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, за який вона вноситься.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив орендну плату за Договором за спірний період, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5625,63 грн. заборгованості за Договором по сплаті орендної плати за січень-листопад 2009р. підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 1275,67 грн. пені.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 3.1, 8.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»і становить 480 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, за який вона вноситься.

За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню від заборгованої суми за кожний день прострочення платежу. Пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи викладене, право на нарахування пені за прострочення строків сплати орендної плати за Договором, у позивача виникає за кожний календарний місяць окремо.

До того ж, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

За таких обставин, законодавством України встановлено механізм реалізації права кредитора для стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання боржником господарських зобов’язань.

Втім, як вбачається зі змісту наданого позивачем розрахунку пені, він не відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням Договору.

Так, відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку, позивач здійснює нарахування пені за період з 01.09.2009р. по 30.09.2010р. на зростаючу суму заборгованості по сплаті орендної плати, яка виникла з грудня 2008р. по листопад 2009р. Крім того, у розрахунку позивач не визначає підставу походження відповідної суми заборгованості по кожному розрахунковому періоду, як-то зазначення конкретного місяця/ів за яким/и існує прострочення, сума богу по сплаті орендної плати за якими і складає відповідну суму заборгованості, на яке здійснюється нарахування пені, як і не здійснює розмежування нарахування пені щодо кожного неоплаченого місяця окремо.

Приписами статей 4-7 та 43 ГПК України, встановлено, що судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вимоги наведених норм Закону, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування сум, що заявлені до стягнення, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»(зі змінами і доповненнями)).

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, період, за який у відповідача існує заборгованість по сплаті орендної плати, а також період обрахування пені, заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди: з 01.09.2009р. по 16.09.2009р. на 501,33 грн. заборгованості за березень 2009р., з 16.04.2009р. по 16.10.2009р. на 508,35 грн. заборгованості за квітень 2009р., з 16.05.2009р. по 16.11.2009р. на 512,92 грн. заборгованості за травень 2009р., з 16.06.2009р. по 16.12.2009р. на 515,49 грн. заборгованості за червень 2009р., з 16.07.2009р. по 16.01.2010р. на 521,16 грн. заборгованості за липень 2009р., з 16.08.2009р. по 16.02.2010р. на 520,64 грн. заборгованості за серпень 2009р., з 16.09.2009р. по 16.03.2010р. на 519,60 грн. заборгованості за вересень 2009р., з 16.10.2009р. по 16.04.2010р. на 523,75 грн. заборгованості за жовтень 2009р., з 16.11.2009р. по 16.05.2010р. на 528,47 грн. заборгованості за листопад 2009р.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом із врахуванням вимог вищезазначених норм Закону, приписів Договору, в межах періоду обрахування пені, заявленого позивачем, становить 441,44 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1275,67 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 441,44 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, що існувала на момент порушення провадження у даній справі та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 612, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Грушевського, 22, кв. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33342053) на користь Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20577351) 5625 (п’ять тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 63 коп. заборгованості, 441 (чотириста сорок одну) грн. 44 коп. пені.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таро-Пак»(09150, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Грушевського, 22, кв. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33342053) на користь Державного бюджету України 87 (вісімдесят сім) грн. 52 коп. державного мита та 202 (двісті дві) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 09.12.2010р.