Рішення № 12783202, 30.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/29730.11.10 За позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» доДержавного підприємства «Укрводсервіс»

простягнення 374 607, 41 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Скрипченко Є.І. –представник за довіреністю від 01.09.2010 року;

від відповідача:Погорільчук Ю.І. –представник за довіреністю від 04.09.2010 року;

Каращенко Т.В. –представник за довіреністю від 04.09.2010 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до Державного підприємства «Укрводсервіс»про стягнення заборгованості за договором № 10-О про овердрафтне обслуговування від 22.02.2008 року в розмірі 272981, 66 грн., 41477, 01 грн. –заборгованості по процентах та 60148, 74 грн. –пені за несвоєчасну сплату овердрафту та процентів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.09.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.09.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.09.2010 року оголошено перерву до 25.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2010 року подав витребувані судом докази та заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2010 року подав докази часткової оплати боргу, витребувані ухвалою суду докази та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 25.10.2010 року оголошено перерву до 09.11.2010 року.

Представники сторін у судовому засіданні 09.11.2010 року заявили клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.11.2010 року подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із реструктуризацією заборгованості і підготовкою нового договору кредитування.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

У судовому засіданні 23.11.2010 року оголошено перерву до 30.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що заборгованість відповідача зменшилася, а тому просить суд стягнути з останнього прострочену заборгованість по кредиту у сумі 177952, 79 грн., заборгованість по процентам у сумі 6459, 68 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 71406, 54 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів у сумі 3791, 97 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2010 року подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із реструктуризацією заборгованості.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечував.

У зв’язку із неодноразовим відкладенням розгляду справи на підставі клопотань відповідача та враховуючи те, що строк розгляду справи закінчився, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, суд звернув увагу сторін, що вони можуть укласти та затвердити мирову угоду і на стадії виконання рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

22.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Київська Русь»(надалі – банк) та Державним підприємством «Укрводсервіс»(надалі –позичальник) укладено договір про овердрафт не обслуговування № 10-О (надалі –договір), відповідно до якого у випадку виникнення у позичальника потреби здійснення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку № 2600426518/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 надає позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в гривні на поповнення обігових коштів в межах суми ліміту овердрафту шляхом дебатування поточного рахунку.

Статутом АБ «Укргазбанк», який зареєстрований Солом’янською у місті Києві державною адміністрацією 29.07.2010 року встановлено, що правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

Відповідно до п. 1.2 договору зі змінами та доповненнями внесеними угодою № 4 від 30.06.2009 року встановлено, що розрахунок ліміту овердрафту здійснюється банком самостійно, відповідно до внутрішніх нормативів та процедур банку, а саме:

-          починаючи з 30 червня 2009 року по 31 липня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 389 826, 41 грн.

-          починаючи з 01 серпня 2009 року по 31 серпня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 325 000, 00 грн.

-          починаючи з 01 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 260 000,0 0 грн.

-          починаючи з 01 жовтня 2009 року по 31 жовтня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 195 000, 00 грн.

-          починаючи з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 130 000, 00 грн.

-          починаючи з 01 грудня 2009 року по 29 грудня 2009 року ліміт овердрафту, в межах якого позичальник має право здійснювати видаткові операції з свого поточного рахунку, понад залишок коштів, встановлюється на загальну суму 65 000, 00 грн.

На виконання умов договору банк надав позичальнику кредитні кошти (овердрафт) в гривні на поповнення обігових коштів в межах суми ліміту овердрафту шляхом дебетування Поточного рахунку, що підтверджується виписками по рахунку 260770226518.980 з 22.02.2010 по 27.07.2010, наявними в матеріалах справи.

Згідно із п 1.3.1. договору овердрафту (зі змінами та доповненнями внесеними угодою № 4 від 30.06.2009 року) строк користування овердрафтом до 29 грудня 2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач обов’язку щодо повернення кредитних коштів у встановлений термін не виконав, та фактичний залишок заборгованості відповідача по кредиту становить 177952, 79 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язання щодо повернення кредитних коштів позивач до суду не надав.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З врахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за кредитом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 177 952, 79 грн.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення відсотків за користування кредитом з 01.11.2010 року по 29.11.2010 року у розмірі 6 459, 68 грн.

Відповідно до п. 1.4.1 договору передбачено, що процентна ставка за користування овердрафтом в межах терміну, визначеного в п. 1.3.1 договору встановлюється в розмірі 18 % річних.

Угодою № 3 від 20.02.2009 року до договору, сторони збільшили проценту ставку за користування кредитом встановивши її у розмірі 25% річних. А також, передбачили, що у випадку порушення строків повернення кредитних коштів у формі овердрафту, застосовується підвищена ставка у розмірі 35% річних.

Відповідно до п. 1.4.3 договору нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами у формі овердрафту враховується перший та не враховується останній день користування кредитними коштами.

При цьому проценти нараховуються на суму зобов’язань позичальника пропорційно кількості днів, протягом яких це зобов’язання враховувалося банком на рахунку заборгованості позичальника по овердрафту.

Строк сплати процентів –щомісячно, в останній банківський день кожного місяця, а також в день закінчення строку користування овердрафтом, в день дострокового погашення заборгованості (п. 1.4.4 договору).

Виходячи з положень п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов’язується сплатити проценти.

Згідно п. 1 ст. 10561 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Суд, перевіривши надані позивачем до позову розрахунок процентів за користування овердрафтом, дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 6 459, 68 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

До того ж, позивачем заявлена вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 71 406, 54 грн., та вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, у розмірі 3 791, 97 грн.

Пунктом 5.3 договору сторони обумовили, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредитних коштів, наданих банком позичальнику на умовах цього договору та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування овердрафтом) припиняється через один рік від дня. коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів, суд встановив, що пеня розрахована вірно, а тому позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 71406, 54 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 3791, 97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з статтею 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Укрводсервіс»(03035, м. Київ, вул. Солом’янська, 1; код ЄДРПОУ 32765831), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитом у розмірі 177 952 (сто сімдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят дві) грн. 79 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 6 459 (шість тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 68 коп., пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 3 791 (три тисячі сімсот дев’яносто одна) грн. 97 коп., та пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 71 406 (сімдесят одна тисяча чотириста шість) грн. 54 коп., 3 746 (три тисячі сімсот сорок шість) грн. 07 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання: 09.12.2010 року.