Рішення № 12782971, 07.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/44407.12.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс» до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

про стягнення 1 445,94 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 07 грудня 2010 року по справі було оголошено повний текст рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1445,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обовязки за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 38-ПФ від 20 квітня 2007 року не виконав, зокрема, не сплатив позивачу частку у страховому відшкодуванні.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 04.11.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 23.11.2010р. Ухвалою від 23.11.2010р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 30.11.2010р., в яке представник відповідача повторно не зявився. Ухвалою від 30.11.2010р. розгляд справи було відкладено до 07.12.2010р.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2007 року між позивачем (надалі - Перестрахувальник) та відповідачем (далі по тексту - Перестраховик) (разом - Сторони), було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 38-ПФ (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір факультативного перестрахування або Договір), предметом якого є загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необовязковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обовязки Сторін, що беруть участь в перестрахуванні (ретроцесії).

Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом ризику виконання усіх чи частини своїх обовязків перед Страхувальником у іншого Страховика.

25.09.2008р. між позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 03154.06.00 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір добровільного страхування).

Обєктом Договору добровільного страхування є автомобіль «КІА Каренс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1

Транспортний засіб «КІА Каренс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

26 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір перестрахування № 495-2008 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Ковер-нот), відповідно до якого, позивач передав у перестрахування частини (62400,00 грн., від загальної суми страхування в розмірі 102400,00 грн.) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору добровільного страхування.

08.09.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ - «КІА Каренс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

15.09.2009р. позивач листом № 987 (копія листа в справі) повідомив відповідача про настання страхового випадку. Факт надсилання відповідного документу позивачем та отримання його відповідачем 21.09.2009р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні № 909441 (копія повідомлення в матеріалах справи).

На підставі страхового акту № 2415/3154.06.00 від 12.10.2009р. Страховик виплатив Страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 200,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 568 від 21.10.2009р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

08.09.2009р., вдруге, за участю застрахованого ТЗ - «КІА Каренс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль отримав механічні ушкодження.

15.09.2009р. позивач листом № 987 (копія листа в справі) повідомив відповідача про настання страхового випадку. Факт надсилання відповідного документу позивачем та отримання його відповідачем 21.09.2009р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні № 909441 (копія повідомлення в матеріалах справи).

На підставі страхового акту № 2416/3154.06.00 від 12.10.2009р. Страховик виплатив Страхувальнику страхове відшкодування на загальну суму 1800,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 567 від 21.10.2009р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

28.10.2009р. позивач на адресу відповідача надіслав відповідачу дебет-нот № 1088 та дебет-нот № 1087 з додатком документів з вимогою перерахування останнім 121,80 грн. та 1096,20 грн. (тобто 60,9% від суми збитку в розмірі 200,00 грн. та 1800,00 грн.), частки страхового відшкодування (копії дебет-нотів в справі). Відповідні документи відповідач отримав 29.10.2009р., що підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні № 633231 (копія повідомлення в матеріалах справи).

Згідно із п. 7.1 Договору відповідач зобовязаний виплати частину страхового відшкодування, протягом 10-ти банківських днів після одержання від Перестрахувальника необхідних документів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді частки страхових відшкодувань Перестраховика до Перестрахувальника не надходили. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на суму 1218,00 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Договору факультативного перестрахування визначено, що Перестраховик несе повну відповідальність перед Перестрахувальником по прийнятій у перестрахування частці.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобовязання за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати частки страхового відшкодування, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 11,08 грн. та 99,75 грн. (за шість місяців прострочення, починаючи з 13.11.09р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобовязання за Договором факультативного перестрахування щодо строків сплати частки страхового відшкодування, стягненню з Перестраховика на користь Страхувальника за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року квітня по вересень 2010 року інфляційних нарахувань в сумі 7,84 грн. і 70,60 грн. та за період з 13.11.2009р. по 13.10.2010р. 3% річних в розмірі 3,35 грн. і 30,18 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1330,57 грн. з них за першим страховим випадком: основного боргу 121,80 грн., інфляційних нарахувань - 7,84 грн. та 3% річних - 3,35 грн., за другим страховим випадком: основного боргу 1096,80 грн., інфляційних нарахувань - 70,60 грн. та 3% річних - 30,18 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 230,43 грн. (13,31 грн. державного мита та 217,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(ідентифікаційний код: 22229921, адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, провулок Балтійський, будинок, 20, р/р 26506052799147 у КБ «ПриватБанк», МФО 300711) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс»(ідентифікаційний код: 32641358, адреса: 03151, м. Київ, Соломянський район, проспект Повітрофлотський, будинок, 54, р/р 26504300003316 в ПАТ «Фінексбанк»м. Києва, МФО 380311) грошові кошти за першим страховим випадком: основного боргу 121,80 грн. (сто двадцять одна гривня 80 копійок), інфляційних нарахувань - 7,84 грн. (сім гривень 84 копійки), 3% річних - 3,35 грн. (три гривні 35 копійок) і за другим страховим випадком: основного боргу 1 096,80 грн. (одна тисяча девяносто шість гривень 80 копійок), інфляційних нарахувань - 70,60 грн. (сімдесят гривень 60 копійок), 3% річних - 30,18 грн. (тридцять гривень 18 копійок) та судові витрати: державного мита 13,31 грн. (тринадцять гривень 31 копійку) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 217,12 грн. (двісті сімнадцять гривень 12 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 10.12.2010р.