Рішення № 12782853, 09.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/35309.12.10 За позовом          Київського національного університету будівництва і архітектури До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція освіти «Агнос»

Про стягнення 3580,88 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача Карасевич О.В. –по дов. № б/н від 01.11.2010

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського національного університету будівництва і архітектури про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція освіти «Агнос» 2486,50 грн. боргу по орендній платі згідно договору оренди № 5047 нерухомого майна що належить до державної власності від 09.02.2010; 855 грн. боргу за комунальні послуги та податку за землю по договору № 14/2010-К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, 194,37 грн. пені та 45,01 грн. збитків від інфляції.

Відповідач в судове засідання 09.12.2010 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.11.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 08.10.2010 : м. Київ, вул. Мельникова, 12 та за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, вул. Освіти, 4.

Як свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 29.11.2010 була отримана відповідачем за адресою м. Київ, вул. Мельникова, 12 - 01.12.2010.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об’єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

09.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція освіти «Агнос» (орендар) було укладено договір оренди № 5047 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно –нежиле приміщення (надалі - майно), площею 80 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 4, на першому поверсі будівлі адміністративно-лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Київського національного університету будівництва і архітектури (балансоутримувач), вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.06.2009 –499734,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п. 1.2. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов’язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання – передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 09.02.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 80 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 4.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 11 місяців, що діє з 09.02.2010 до 09.02.2011 включно.

12.07.2010 між орендодавцем та орендарем було укладено угоду № 5047/01 відповідно до якої сторони дійшли згоди про припинення договору оренди № 5047 від 09.02.2010 з 31.05.2010, в зв‘язку з чим складаний акт повернення об‘єкта оренди від 31.05.2010.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (із змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) липень 2009 року – 6240,43 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, місяць 2009 року –лютий місяць 2010 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином:

50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету;

50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Пунктом 5.11. договору передбачено, що орендар зобов‘язаний здійснювати витрати, пов‘язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору класти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

09.02.2010 між орендарем та балансоутримувачем було укладено договір № 14/2010-К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого сторонами погоджено, що відповідач зобов‘язаний не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним вносити плату на рахунок балансоутримувач будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування, а також за комунальні послуги та податок на землю.

При цьому пунктом 3.2.4. даного договору підставою для оплати є рахунок виставлений балансоутримувачем, який орендар самостійно повинен отримати у балансоутримувача до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов’язку орендаря, орендну плату та компенсаційні платежі повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить 2486,50 грн. боргу по орендній платі 855,00 грн. боргу по компенсаційним платежам перед балансоутримувачем.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5.3. договору орендар зобов’язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2486,50 грн. боргу по орендній платі та 855 грн. боргу по компенсаційним платежам на користь позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 3.7. договору оренди № 5047 від 09.02.2010 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.2.4. договору № 14/2010-К від 09.02.2010 про відшкодування витрат балансоутримувача при несвоєчасному внесенні плати. Орендар зобов‘язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний день просточки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору оренди № 5047 від 09.02.2010 та договору № 14/2010-К від 09.02.2010 про відшкодування витрат балансоутримувача сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендної плати відповідач перед позивачем 1 не виконав, він повинен сплатити позивачу 1, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договорів та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір якої, як вбачається з неоспореного відповідачем розрахунку позову, становить 194,37 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 197,34 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, прокуратура на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на користь позивача збитки від зміни індексу інфляції в сумі 45,01 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем і не оспореного відповідачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 45,01 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 45,01 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги Київського національного університету будівництва і архітектури обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову –на відповідача;

- при відмові в позові –на позивача;

- при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України на відповідача також покладаються судові витрати, понесені позивачем, а саме витрати на отримання Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців в розмірі 34 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2726 від 07.10.2010.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція освіти «Агнос»(м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31356022) на користь Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ, Повітрофлотський пр.-т, 31, код ЄДРПОУ 02070909) 2486 (дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп. боргу по орендній платі, 855 (вісімсот п‘ятдесят п‘ять) грн. 00 коп. боргу по компенсаційним платежам, 194 (сто дев‘яносто чотири) грн. 37 коп. пені, 45 (сорок п‘ять) грн. 01 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та 34 (тридцять чотири) грн. 00 коп. за отримання витягу.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 10.12.2010.