Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/42808.12.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»
До Приватного підприємства «Євро –Київ»
Про стягнення 5290,22 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Войтов Є.О. –по дов. №720 від 14.09.2010р.
Від відповідача не з»явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” до Приватного підприємства “Євро-Київ” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі та відшкодуванню плати за землю в розмірі 5290,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та відшкодування плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2009р. порушено провадження у справі № 36/428, розгляд справи призначено на 06.12.2009р.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 06.12.2010 року не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду від 22.11.2010р.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення. Ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 2611.2010р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, правонаступником якого є Комунальне підприємство “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” ( далі позивач) та Приватним підприємством “Євро-Київ” (далі відповідач) на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації за №2057 від 29.11.07р. та ордеру №41 від 13.02.2008р. “Про надання в орендне користування окремо розташованої нежитлової будівлі, розміщеної за адресою вул. Картвелішвілі, 3-в, Відповідачу”, яким було надано дозвіл КП УЖГ Святошинського району м. Києва укласти договір оренди нежитлового приміщення, за адресою: вул. Картвелішвілі, 3-в, загальною площею 15,0 кв.м з відповідачем, терміном на 2 роки 11 місяців, для розміщення пункту прийому вторинної сировини, з орендною ставкою, визначеною на конкурсних засадах в розмірі 25 грн. за 1 кв.м в місяць, був укладений Договір оренди нежитлового приміщення №33 від 18.02.2008р.
Термін дії договору встановлено з 18.02.2008р. до 18.01.2011р. (п. 9.1.).
Пунктом 3.1. Договору було встановлено, що орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006р. і складає 393,98 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно додатку № 1 до даного Договору). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.2.).
Згідно умов договору, а саме п.3.3. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю, зокрема, плату за землю (п.3.6.)
На підставі п. 4.2. Договору відповідач зобов’язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов’язані з утриманням приміщення, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. 1, п. 3 с. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
01.08.2010р. між сторонами був підписаний акт прийому –передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач повернув позивачу орендоване приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з грудня 2009р. по липень 2010р. (включно) відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за Договором оренди нежитлового приміщення № 33 від 18.02.2008р. щодо сплати орендної плати та відшкодування плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період у сумі 5290, 22 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду належних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати та відшкодуванню плати за землю за Договором оренди нежитлового приміщення № 33 від 18.02.2008р. в розмірі5290, 22 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу ПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Євро-Київ”(03164, м. Київ, вул. Булаховського, 36, кв.154, код ЄДРПОУ 34351650) на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) 5 290 грн. 22 коп. - заборгованості по орендній платі та відшкодуванню плати за землю за Договором оренди нежитлового приміщення № 33 від 18.02.2008р., 102 грн. 00 коп. –державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
СуддяТрофименко Т.Ю. Повний текст рішення складено 10.12.2010р.
Судове рішення № 12782847, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 36/428. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: