Рішення № 12782834, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/33602.12.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської

міської філії

До Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії

медичних наук України»

Про стягнення 3923,97 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Листопадова Н.О. –представник за довіреністю № 390 від 12.10.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії до Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 55-27/985-41 від 06.07.09. в розмірі 3923,97 грн. (3262,69 грн. –основний борг, 3660,74 грн. –збитки від інфляції, 55,84 грн. –3% річних, 263,23 грн. –пеня).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати та інших платежів за користування частиною нежитлового приміщення, внаслідок чого у Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії в сумі 3923,97 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.10. порушено провадження у справі № 30/336; розгляд справи було призначено на 18.11.10. о 14-50.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.10. про порушення провадження у справі № 30/336 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/336 відкладено на 02.12.10. о 12-20.

В судовому засіданні 02.12.10. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.10. справі № 30/336 не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку сум позову не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/336.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.07.09. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(далі –Орендодавець) та Державною установою «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»(далі –Орендар) було укладено Договір № 55-27/985-41 оренди нерухомого майна товариства для розміщення Юнітів або місця в стійці СКУ для встановлення обладнання, устаткування, та інших спеціальних пристроїв від 06.07.09. (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину нежилого приміщення (далі –Майно), розташоване в м. Києві на 2 поверсі 4 –поверхового будинку № 27 по вул. Ф.Пушиної (АТС-450), під використання одного місця в стійці СКУ-01 для розміщення обладнання зв’язку.

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі Майна, вказаного в п. 1.1 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.09. між сторонами було підписано та скріплено їх печатками акт приймання-передачі, відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає згідно з Договір № 55-27/985-41 від 06.07.09. в строкове платне користування частину (одне місце) технологічної стійки СКУ-01 (Майно) розташоване в м. Києві на 2 поверсі 4 –поверхового будинку № 27 по вул. Ф.Пушиної (АТС-450), для встановлення технологічного обладнання зв’язку. Дата приймання-передачі майна в користування визначена 01.09.09.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 12.1 Договору, сторонами погоджено, що строк дії Договору становить з 01.09.09. до 31.12.10.

Згідно п. 3.1 Договору, орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками та актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна.

Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди Майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 227,79 грн. без ПДВ за місце в стійці СКУ. Крім того ПДВ (20%) –45,56 грн. Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди за одне місце в стійці СКУ-01 становить 273,35 грн. з ПДВ (20%). Разом до сплати за перший місяць оренди становить 341,69 грн., з ПДВ (20%) та урахуванням компенсації експлуатаційних витрат (25%) (п. 3.2 Договору).

Як визначено п. 3.2.1 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Відповідно до п. 3.4 Договору, Орендар сплачує витрати на утримання Майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками Орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, Орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання Майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати.

Згідно п. 6.1.3 Договору, Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати та інших платежів за користування частиною нежитлового приміщення, внаслідок чого у Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії в сумі 3923,97 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача по неоплаченим рахункам в період з жовтня 2009 р. по вересень 2010 р. становить –3262,69 грн.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист № 27/41-1438 від 26.07.10., претензію № 01-14-1119 від 29.06.10., претензію № 14/685 від 28.09.10. з вимогами погасити існуючу заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповіді на зазначені лист та претензії він не отримав, протилежного відповідачем суду не доведено.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач мав сплатити позивачу за оренду приміщення:

- за жовтень 2009 року згідно рахунку-фактури № 1059/10-09 –347,53 грн.;

- за листопад 2009 року згідно рахунку-фактури № 1291/11-09 –351,36 грн.;

- за грудень 2009 року згідно рахунку-фактури № 1438/12-09 –354,52 грн.;

- за січень 2010 року згідно рахунку № 351 –360,89 грн.;

- за лютий 2010 року згідно рахунку № 825100/10-599 –367,74 грн.;

- за березень 2010 року згідно рахунку № 825100/10-700 –371,05 грн.;

- за квітень 2010 року згідно рахунку № 820000/10-52/1 –371,05 грн.;

- за серпень 2010 року згідно рахунку № 825100/10-1163 –375,52 грн.;

- за вересень 2010 року згідно рахунку № 825100/10-1271 –386,40 грн., всього на суму: 3286,06 грн.

За твердженням позивача, відповідачем в погашення існуючої заборгованості 28.12.09. було сплачено 70,28 грн. Але Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії стверджує, що 7,93 грн. із зазначеної суми було зараховано в рахунок погашення пені, а 62,35 грн. –в оплату заборгованості з оренди, та в той же час просить стягнути з відповідача пеню за частково проплачений місяць, тому суд вважає, що сума платежу в розмірі 70,28 грн. була сплачена в погашення основної заборгованості за листопад 2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати та експлуатаційних витрат за користування приміщенням в сумі 3215,78 грн. (3286,06 грн. - 70,28 грн. = 3215,78 грн.) не виконав, а тому з Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії підлягає стягненню 3215,78 грн. –основного боргу.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 207,39 грн. - пені.

Відповідно до 8.2 Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як визначено ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 207,39 грн. –пені (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 398,05 грн., та 55,84 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму збитків від інфляції та 3% річних, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума збитків від інфляції в розмірі 129,60 грн. та 50,71 грн. –3% річних (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 22, 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук України»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 53, код ЄДРПОУ 04837835) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, код ЄДРПОУ 21560766) 3215 (три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 78 коп. –основного боргу, 207 (двісті сім) грн. 39 коп. –пені, 129 (сто двадцять дев’ять) грн. 60 коп. –збитків від інфляції, 50 (п’ятдесят) грн. 71 коп. – 3% річних, 93 (дев’яносто три) грн. 66 коп. - державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 08 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині - в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 08.12.10.