Рішення № 12782791, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/36106.12.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдана»

До                               Приватного підприємства «Крона –В»

Про                              стягнення 6451,00 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Петренко І.Л., довіреність № 15 від 19.11.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдана»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Крона –В»про стягнення з останнього 6451,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 118 від 15.02.2008р.

Ухвалою суду від 28.10.2010р. порушено провадження у справі № 1/361 та призначено розгляд на 19.11.2010 р.

19.11.2010р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 06.12.2010, у зв’язку з відсутністю представника відповідача.

29.11.2010 позивач подав до канцелярії суду додаткові пояснення по справі.

06.12.2010 у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Згідно довідки ЄДРПОУ на відповідача, місце реєстрації останнього не змінювалось.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом 09.11.2010р., а саме : 02154, м.Київ, вул. Ентузіастів 25.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 118 від 15.02.2008р. (далі –договір), відповідно до якого позивач продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар (п.1.1 договору).

Пунктом 4 договору визначено, що перелік та ціна товару визначається у накладних.

За отриманий товар відповідач мав здійснювати розрахунок з позивачем після прийому-передачі товару, але не пізніше 10 банківських днів.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, поставив товар на загальну суму 73408,89 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий розрахувався частково у розмірі 68396,70 грн., а також повернуто товару на 217,84 грн., внаслідок чого утворився борг у розмірі 4794,35 грн.

Наявність боргу підтверджено актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2008 по 15.01.2010, який підписаний відповідачем та завірений печаткою підприємства.

Пункт 7.3 договору передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за порушення умов платежів у розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 6451,00 грн. боргу, а саме: 4794,35 грн. –основного боргу, 1136,41 грн. –пені, 154,97 грн. –3% річних, також просив суд покласти на відповідача судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102,00 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн., 27,56 грн. –витрати на послуги «Укрпошта».

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором купівлі-продажу доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Крона - В»(02154, м.Київ, вул.Ентузіастів 25, код ЄДРПОУ 35182581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдана»(02091, м.Київ, Харківське шосе 63, кв. 41, код ЄДРПОУ 31923050) 4794 (чотири тисячі сімсот дев’яносто чотири) грн. 35 коп. –основного боргу, 1136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 41 коп. –пені, 154 (сто п’ятдесят чотири) грн. 97 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 27 (двадцять сім) грн. 56 коп. – витрати на послуги «Укрпошта»

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення роздруковане та підписане 09.12.2010р.)