Рішення № 12782583, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/27826.11.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», м.Київ

доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_1.

на стороні Відповідача ОСОБА_2.

простягнення 10 650,81 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Кірсанова К.О.за довіреністю (№ 695-1/14 від 25.03.2010р.)

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 10 650,81 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Статутні документи Позивача, довідку відділу ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району міста Києва, розгорнуту довідку УДАІ № 2873 від 19.06.2009р., постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03.07.2009р. у справі № 3-6983/09, Поліс № 19-G-0250817 від 23.05.2009р., заяву про страховий випадок № 82080 від 15.06.2009р., звіт про визначення вартості матеріального збитку від 07.07.2009р. № С-898, протокол огляду транспортного засобу від 02.07.2009р., калькуляція від 03.07.2009р., телеграму, рахунок-фактуру № АМ-1015628 від 16.06.2009р. на суму 11220,81 грн., страховий акт № 82080 від 20.07.2009р., платіжне доручення № 7854 від 16.09.2009р. на суму 10650,81 грн.,свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, талон до посвідчення водія, Поліс ВС/4297774, Заяву № 82080/21 на виплату страхового відшкодування від 26.01.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення 01.02.2010р., Довідку Головного управління Державного казначейства України у м.Києві та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, 1166,1172 Цивільного кодексу України, ст.1,2,38,49,54,55,56,57,61 Господарського процесуального кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Ухвалою про порушення провадження у справі від 17.09.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_1. та на стороні Відповідача ОСОБА_2.

27.10.2010р. через канцелярію суду від Голосіївського районного суду надійшла копія адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2. у справі № 3-6983/09 за ст.124 КУпАП.

29.10.2010р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

29.10.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов відповідно до якого Відповідач визнав позов частково на суму 8076,86 грн. та документи для залучення до матеріалів справи, а саме: статутні документи Відповідача, докази направлення відзиву Відповідачу, довіреність представника Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 11.11.2010р. від Позивача надійшли письмові пояснення по справі та Довідка Головного міжрегіонального управління статистики від 17.08.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 26.11.2010р. від представника Позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та ОСОБА_1. укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0250817, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням: автомобіль марки «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Шкода Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у полісі, а саме до страхових випадків відноситься: пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин в наслідок ДТП, незаконне заволодіння транспортним засобом а також пошкодження або знищення його частин, деталей приладів і приладдя, що викликані протиправними діями третіх осіб, пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок стихійного лиха.

14.06.2009 р. в м. Києві на Одеській площі було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Шкода Фабія», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2. а саме: ОСОБА_2. керуючи автомобілем «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2 не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Шкода Фабія» державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування АТ Голосіївського району міста Києва, розгорнутою довідкою УДАІ № 2873 від 19.06.2009р.та Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.07.2009р. у справі № 3-6983/09, відповідно до якої ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Звіт № С-898), складеного 07.07.2009 р. субєктом оціночної діяльності Горобець Р.В. (сертифікат №3851 виданий ФДМУ 01.10.2005 р.), сума матеріального збитку, що дорівнює вартості матеріального збитку, вчиненого власникові автомобіля «Шкода Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 8646,86грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 10703,36 грн.

На підставі страхового акту №82080, затвердженого 20.07.2010 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування поліс №19G/250817 від 20.05.2009 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 10 650,81 грн. (11 220,81 грн. франшиза 570,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №7854 від 16.09.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»перейшло в межах суми 10650,81 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ВДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль «Мітсубіші», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода Фабія», належить ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2. встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»згідно із полісом №ВС/4297774.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4297774) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 27.03.2009 р. (09:55) по 26.03.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/4297774 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/4297774) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода Фабія», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 10 703,36грн., проте, як вбачається з рахунку-фактури № АМ 1015628 від 16.06.2009р. вартість відновлювального ремонту становить 11220,81 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 10 650,81 грн. (11220,81 грн. 570 грн. франшиза = 10650,81 грн.), що підтверджене страховим актом № 82080 від 20.07.2009р.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач заявою №82080/21 від 26.01.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 650,81 грн.,

Враховуючи визначені полісом №ВС/4297774 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10 650,81 грн. (11220,81 - 570,00 франшиза).

Проте, як вбачається з пояснень Позивача оскільки третя особа ОСОБА_1. в судовому засіданні підтвердив факт отримання від Відповідача відшкодування у сумі 570,00 грн., Відповідач має частково компенсувати Позивачу витрати у розмірі - 10080,81 грн. (10650,81 570,00 = 10080,81 грн.).

Суд зазначає, що при розрахунку вартості відновлювального ремонту розрахунок зносу транспортного засобу не має братися до уваги, оскільки на момент ДТП строк експлуатації пошкодженого автомобіля становив 3,13 років, відповідно до чинного законодавства, знос для даного транспортного засобу, відповідно до положень законодавства, чинного на момент виплати страхового відшкодування потерпілій особі та звернення до Відповідача з претензією не розраховується.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»ідентифікаційний код 00034186 на користь Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» ідентифікаційний код 25965081 основний борг у розмірі 10 080,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»ідентифікаційний код 00034186 на користь Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» ідентифікаційний код 25965081 витрати по сплаті державного мита в розмірі 100,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223,37 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 26.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.12.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева