Рішення № 127824932, 03.06.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/171/25

Провадження 2/172/82/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.06.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що між ТОВ «Будинок комфорту» та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді договір оренди майна з правом викупу № 1144210608057 від 08.06.2021 року. Відповідно до умов договору орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди (Тип товару: Смартфон; Модель товару: Smart/tel Xiaomi Мi 10T 6/128GB Cosmic Black) з подальшим переходом права власності на умовах, передбачених Правилами надання майна у оренду, які є невід`ємною частиною договору та на момент укладення договору були розміщені на веб-сайті орендодавця у вільному доступі для необмеженого кола осіб. Орендар у свою чергу зобов`язався прийняти об`єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Сторонами відповідно до умов договору оренди, погоджено строк оренди майна на 12 місяців та щомісячним платежем у розмірі 3539,00 грн., а також вартість об`єкту оренди: при викупі за 12 місяців складатиме 42468,00 грн. (пункт 2 договору оренди майна з правом викупу). Сплата орендної плати у розмірі 3539,00 грн. (в тому числі ПДВ 589,83 грн.) здійснюється орендарем до 08-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 08.06.2022 року. Орендар в свою чергу виконував свої зобов`язання за договором неналежним чином, у зв`язку із чим починаючи із 08.07.2021 року за договором виникла прострочена заборгованість, яка становить49740,00 грн. і яка складається із: заборгованості за простроченими орендними платежами 42318,00 грн., заборгованості за пенею за договором 21234,00 грн., заборгованості за вартістю орендного майна, донарахованою позивачем 42318,00 грн.

03.07.2023 року між ТОВ «Будинок комфорту» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») укладений договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до якого ТОВ «Будинок комфорту» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права грошової вимоги за договорами, у тому числі за договором оренди майна з правом викупу № 1144210608057 від 08.06.2021 року.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором та судові витрати у справі.

Ухвалою від 06.02.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

03.07.2023 року між ТОВ «Будинок комфорту» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») укладений договір факторингу № 01.02-28/23, відповідно до якого ТОВ «Будинок комфорту» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права грошової вимоги за договорами, у тому числі за договором оренди майна з правом викупу № 1144210608057 від 08.06.2021 року.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за договором № 1144210608057 від 08.06.2021 року.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За частиною першоюстатті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Судом встановлено, що між ТОВ «Будинок комфорту» та ОСОБА_1 був укладений в електронному вигляді договір оренди майна з правом викупу № 1144210608057 від 08.06.2021 року. Відповідно до умов договору орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди (Тип товару: Смартфон; Модель товару: Smart/tel Xiaomi Мi 10T 6/128GB Cosmic Black) з подальшим переходом права власності. Орендар у свою чергу зобов`язався прийняти об`єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, на визначених умовах, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Сторонами відповідно до умов договору оренди, погоджено строк оренди майна на 12 місяців та щомісячним платежем у розмірі 3539,00 грн., а також вартість об`єкту оренди: при викупі за 12 місяців складатиме 42468,00 грн. Сплата орендної плати у розмірі 3539,00 грн. (в тому числі ПДВ 589,83 грн.) здійснюється орендарем до 08-го числа (включно) кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку оренди, який становить 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 08.06.2022 року.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем за договором оренди майна з правом викупу № 1144210608057 від 08.06.2021 року заборгованість відповідача становить 49740,00 грн., яка складається із: заборгованості за простроченими орендними платежами 42318,00 грн., заборгованості за пенею за договором 21234,00 грн., заборгованості за вартістю орендного майна, донарахованою позивачем 42318,00 грн.

Суд зауважує, що незважаючи на назву договору «оренда з правом викупу» за своєю природою це договір купівлі-продажу споживчих товарів у розстрочку, тому суд застосовує правила того договору, який сторони мали на увазі, укладаючи спірний договір.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості 42318,00 грн. за товар, який отримано відповідачем за умовами договору № 1144210608057 від 08.06.2021 року, що є сумою регулярних платежів та вартістю товару.

Щодо стягненнязаборгованості запенею судзазначає,що відповіднодо п.18Прикінцевих таперехідних положеньЦКУ у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку з вказаним, суд приходить до висновку про відмову задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею у сумі 21234,00 грн.

За змістом статей12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором з підстав зазначених вище.

Вирішуючи позов в частині стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.141ЦПКУкраїни з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 525-526, 626, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором № 1144210608057 від 08.06.2021 року в сумі 42318 (сорок дві тисячі триста вісімнадцять) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,23 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк