Рішення № 12782180, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/50429.11.10 За позовом Дочірнього підприємства компанії «Дапекс Трейдінг Лімітед»«Дапекс Трейдінг Україна» До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект» Про                              визнання недійсним договору

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Бакулін О.Ю. (за дов.)

від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом дочірнє підприємство компанії «Дапекс Трейдінг Лімітед»«Дапекс Трейдінг Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект»про визнання договору № 30/05-1 на пайову участь у будівництві від 29.07.2003 р. недійсним.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем після винесення господарським судом міста Києва постанови про визнання його банкрутом було укладено з відповідачем договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві від 29.07.2003 р.. Також позивач вважає, зо зазначений договір укладено під впливом обману.

Ухвалою суду від 05.11.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/504.

У судове засідання 29.11.2010 р. відповідач не з’явився, відзиву на позов не надав, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином..

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29.07.2003 р. між дочірнім підприємством «Дапекс Трейдінг Лімітед»«Дапекс Трейдінг Україна»(інвестором) товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект»(виконавцем) в особі генерального директора Васильєва О.О. був укладений договір на пайову участь у будівництві № 30/05-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору виконавцем прийнято на себе зобов'язання належним чином виконувати всі функції генерального замовника будівництва житлового комплексу загальною площею 20000 кв.м. на земельній ділянці в Печерському районі м. Києва по вул. Московській, 45/1, з терміном будівництва - 18 місяців (далі - Об'єкт).

Згідно з п.п. 2.1.9, 2.1.10 Договору виконавець зобов'язався прийняти участь у введенні Об'єкта в експлуатацію та передати інвестору частину збудованого Об'єкту зі всіма необхідними документами та сприяти в оформленні права власності на неї.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору інвестор зобов’язався забезпечити фінансування витрат на підготовчі роботи та витрати, пов'язані з будівництвом Об'єкту.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору сторони визначили, що витрати на виконання робіт, передбачених п.п. 2.1.1-2.1.6., 2.1.8 Договору, становлять 3600000,00 грн. з ПДВ, та повинні бути сплачені інвестором в строк до 07.08.2003 р..

07.08.2003 р. інвестор перерахував на користь виконавця 3600000 грн., що підтверджується доказам наданими в матеріали справи.

Судом встановлено, що 31.01.2003 р. господарським судом міста Києва було винесено постанову по справі 24/367-б, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бакуменка В.І.

Згідно з п. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Таким чином, починаючи з 31.01.2003 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект»в силу вимог закону втратило право на ведення господарської діяльності, в тому числі укладення договорів.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що відповідач на час укладення Договору не мав необхідно обсягу цивільної дієздатності на ведення господарської діяльності, що є підставою його недійсності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві від 29.07.2003 р., укладений між дочірнім підприємством «Дапекс Трейдінг Лімітед»«Дапекс Трейдінг Україна»та товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-канадське спільне підприємство «Інтерпроект»(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 14275893) на користь дочірнього підприємства «Дапекс Трейдінг Лімітед»«Дапекс Трейдінг Україна»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 29-31–Б, код 32557680) 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                     С.А. Ковтун

Рішення підписано 08.12.2010 р.