Рішення № 12782149, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/50722.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»

Простягнення 145959,02 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача:                     Гайдамаченко В.Г. –дов. № б/н від 03.03.10 р.

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»про стягнення 145959,02 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за придбаний товар у відповідності до видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.10 р. було порушено провадження у справі № 37/507, розгляд справи призначено на 22.11.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.10 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.10.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

У судовому засіданні 22.11.10 р. суд відхилив заявлене ТОВ «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»у позові клопотання про забезпечення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач своє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову належним чином не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»про забезпечення позову.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 15.10.10 р. у даній справі не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1153268 7 від 20.10.10 р., згідно з якими ТОВ «ОМЕГА ДВА»21.10.10 р. отримало ухвалу про порушення провадження у справі № 37/507 від 15.10.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В ході усних домовленостей, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»(позивач) продало товар (свиней живою вагою) Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»на підставі видаткових накладних та довіреностей.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач пояснив суду, що на виконання досягнутих домовленостей ТОВ «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»товар за видатковими накладними № 000000000126 від 25.05.10 р. на суму 166303,50 грн., № 000000000137 від 01.06.10 р. на суму 145959,00 грн., № 000000000091 від 22.04.10 р. на суму 162588,00 грн., № 000000000099 від 29.04.10 р. на суму 156978,00 грн., № 000000000103 від 06.05.10 р. на суму 153187,01 грн., № 000000000107 від 13.05.10 р. на суму 167212,01 грн., № 000000000115 від 18.05.10 р. на суму 167260,50 грн., № 000000000135 від 31.05.10 р. на суму 162772,50 грн., № 000000000117 від 20.05.10 р. на суму 160050,00 грн., № 000000000125 від 25.05.10 р. на суму 166138,50 грн., № 000000000132 від 28.05.10 р. на суму 157492,50 грн. (належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних додано до матеріалів справи). Загальна вартість проданого товару становила 1765941,52 грн.

ТОВ «ОМЕГА ДВА»отримало вищезазначений товар, про що свідчать підписи його уповноваженої особи та довіреності на отримання матеріальних цінностей № 70 від 25.05.10 р., № 77 від 01.06.10 р., № 50 від 21.04.10 р., № 55 від 29.04.10 р., № 58 від 05.05.10 р., № 63 від 12.05.10 р., № 67 від 18.05.10 р., № 76 від 31.05.10 р., № 68 від 18.05.10 р., № 71 від 25.05.10 р. та № 74 від 28.05.10 р. (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

Однак оплату за отриманий товар відповідач здійснив частково –у розмірі 1619982,50 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 145958,02 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.10 р. до 28.07.10 р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

03.09.10 р. ТОВ «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»направило ТОВ «ОМЕГА ДВА»претензію з проханням протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії сплатити заборгованість за отримані товари у розмірі 145959,02 грн., однак відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та реагування.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»про стягнення 145959,02 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за придбаний товар у відповідності до видаткових накладних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визнаний моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, передавши згідно з видатковими накладними товар, тоді як відповідач розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства З обмеженою відповідальністю «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»боргу в розмірі 145959,02 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ДВА»(02094, м. Київ, вул. Краківська, 18 А, код ЄДРПОУ 36136693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАН-ФАРМ УКРАЇНА»(09213, Київська область, Кагарлицький район, с. Халча, вул. Сім’ї Шевченкових, 32, код ЄДРПОУ 31527875) 145 959 (сто сорок п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 02 коп. боргу, 1 459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.