Рішення № 12781998, 06.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/43506.12.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

до закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 6486,14 грн. в порядку регресу

За участю представників сторін:

від позивача: Литовченко О.С. представник за довіреністю №496 від 23.02.2010 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 6486,14 грн. в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2008 року в м. Києві на вул. Будіндустрії сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення двох транспортних засобів: Mersedes Benz д.н НОМЕР_2, який належить ТОВ «Інгвартранс»та яким керував ОСОБА_1. та застрахований у позивача JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ, що належить ТОВ «Бастер Плюс»та яким керував ОСОБА_2.

Позивач виплатив власнику автомобіля JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ страхове відшкодування в розмірі 6486,14 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1. було застраховано у відповідача.

10.09.2010 року позивач звернувся до відповідача із претензійним листом про виплату страхового відшкодування. Проте, відповіді не надано та кошти не перераховані.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/435, розгляд справи призначено на 23.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року розгляд справи №33/435 було відкладено на 06.12.2010 року у звязку із неявкою представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 06.12.2010 року представники відповідача та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №33/435 від 11.11.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про день та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з довідки Управління Державної автомобільної інспекції №9264 від 17.12.2008 року, 08.12.2008 року о 18 год. 00 хв. в м. Києві на вул. Будіндустрії, 7 стався наїзд на стоячий автомобіль. Учасниками ДТП були: транспортний засіб JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ, що належить ТОВ «Бастет Плюс»та яким керував ОСОБА_2, транспортний засіб ВАЗ 2105 д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3. та яким керував ОСОБА_4 та транспортний засіб Мерседес Бенз д.н НОМЕР_2 (причіп НОМЕР_3), що належить ТОВ «Інгвартренс»та яким керував ОСОБА_1. На водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п.п. 10.9 ПДР України, який разом з матеріалами ДТП відповідно до ст..267 КУпАП переданий до Голосіївського районного суду м. Києва.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року у справі №3-46977\22 встановлено, що ОСОБА_1. 08.12.2008 року о 18 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Будіндустрії, керуючи автомобілем «Мерседес»д.н. НОМЕР_2, причіп НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом здійснив наїзд на стоячий автомобіль JAF д.н АА 2914 ЕВ, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2008 року у справі №3-46977\22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП України та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ТОВ «Бастет Плюс»у позивача на підставі договору страхування наземних транспортних засобів №0075365 від 18.08.2008 року. Відповідно до договору вигодонабувачем є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В матеріалах справи наявний лист ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 19.02.2008 року, відповідно до якого останній просить позивача провести страхову виплату безпосередньо страхувальнику ТОВ «Бастет Плюс».

Відповідно до звіту №3134 від 30.12.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля JAK 1020К д.н АА 2914 ЕВ внаслідок його пошкодження в ДТП становить 7886,18 грн. з ПДВ та 6571,82 грн. без ПДВ.

Так, страховим актом (аварійний сертифікат) № 035/12 від 20.02.2009 року позивачем визнано дану пригоду страховим випадком та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 6486,14 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1259 від 05.03.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6486,14 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки Управління Державної автомобільної інспекції №9264 від 17.12.2008 року, транспортний засіб Mersedes Benz д.н НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ, належить ТОВ «Інгвартранс».

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (ОСОБА_1.), яка керувала автомобілем Mersedes Benz д.н НОМЕР_2, та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проте, як вбачається з довідки з Централізованої бази МТСБУ, відповідальність власника автомобіля Mersedes Benz д.н НОМЕР_2 була застрахована у ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»на підставі полісу №ВВ/5974511 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Дата початку дії полісу 28.10.2008 року та дата закінчення дії полісу 27.10.2009 року.

Відповідно до п.9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з п. 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до абз.2 п.9.3 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Згідно з п.12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, розмір франшизи становить 25500,00 грн. * 2% = 510,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу заяву вих. №5592 від 10.09.2010 року про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати у добровільному порядку протягом 30 днів з моменту отримання листа страхове відшкодування в розмірі 6486,14 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати. Зазначені документи були направлені позивачем 13.09.2010 року та отримані відповідачем 16.09.2010 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу JAK HFC д.н АА 2914 ЕВ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 5976,14 грн. (6486,14 грн. (вартість матеріального збитку) 510,00 грн. (франшиза)).

Вимоги позивача в частині стягнення франшизи в розмірі 510,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 8,02 грн., на відповідача 93,98 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 18,55 грн., на відповідача 217,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 44, ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, п/р 26502301197 в філії АКБ «Меркурій», МФО 300755, код ЄДРПОУ 206026881) суму основного боргу 5 976 (пять тисяч девятсот сімдесят шість) грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (девяносто три) грн. 98 коп. та 217 (двісті сімнадцять) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення франшизи в розмірі 510,00 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 08.12.2010 року.