Рішення № 12781707, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/18928.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К"

До Акціонерного товариства закритого типу "Україна - Реставрація"

Про стягнення 270 799,99 грн.

                                                                                           Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Рейзин М.В. –предст. (дов. у справі);

Від відповідача: Медведєва К.С. –предст. (дов. у справі);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 171350,46 грн. основного боргу, 3137,14 грн. пені, 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 13731,50 грн. та судових витрат.

Ухвалою від 15.03.2010 порушено провадження у справі №47/189, розгляд якої призначено на 31.03.2010.

Ухвалою від 31.03.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 28.04.2010.

Представник позивача у судове засідання 28.04.2010 з»явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було виконано для відповідача роботи, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем вказані роботи були оплачені частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу.

Представник відповідача в судове засідання 28.04.2010 з’явився, надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позивачем позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не були надіслані відповідачу копії доданих до позовної заяви документів, не були долучені до позовної заяви всі документи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, позивачем було перевищено тверду договірну ціну, яка була погоджена сторонами в укладеному між ними договорі, а також, на думку відповідача, позивачем невірно розраховано суми 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції та пропущено позовну давність щодо нарахування відповідачу пені.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2006 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К", в якості підрядника та відповідачем –Акціонерного товариства закритого типу "Україна - Реставрація", в якості замовника, було укладено договір № 03/08, відповідно до умов якого (п.1.1.), замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконання робіт по монтажу та пусконаладці систем теплопункту, вартість робіт по договору складає 250000,00 грн., договірна ціна - є твердою та може бути змінена шляхом оформлення додаткових угод (п.п. 2.1., 2.2.), замовник перераховує підряднику аванс у розмірі до 10% від договірної ціни для придбання матеріалів і виробів (п. 6.1.), розрахунки за виконані роботи замовник здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ –3 протягом 5 днів після підписання актів (п.6.2.), акт виконаних робіт готуються підрядником та передаються замовнику не пізніше 28 числа звітного місяця (п. 6.3.), замовник протягом 3-х днів перевіряє реальність актів та оформлює їх (п.6.4.), підрядник компенсує замовнику послуги ген підряду у розмірі 2% від вартості виконаних робіт в договірних цінах (п.6.5.), кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 15 днів після підписання акту приймання –передачі робіт по договору (п.6.6.), при затримці оплати в термін, передбачений п.6.2. договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0.5% від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення, однак сума пені не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період за яких сплачується пеня.

Згідно з довідками про вартість виконаних підрядних робіт по договору №03/08 від 07.08.2006, які підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчена копії знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала: за жовтень місяць 2006 –158536,80 грн., грудень місяць 2006 – 55827,60 грн., за травень місяць 2007 –35636,40 грн., а всього на суму –250000,80 грн.

Крім цього, позивачем було надано суду довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень місяць 2007 року по додатковій угоді №02/02 від 21.12.2006 по договору №12/07 від 31.07.2006, яка підписана уповноваженими представниками сторін та посвідчена печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 12020,40 грн., в якій містяться виправлення наступного змісту «Знімається за актом №1 від 03.05.2007 12026,76 з ПДВ за рахунок тимчасових генпідрядника, до сплати 0 грн.».

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000023 від 31.10.2006, який підписано уповноваженими представниками сторін та посвідчений печатками останніх (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні) замовником (відповідачем) були надані підряднику (позивачу) послуги генпідряду на суму 3170,74 грн.

Відповідно до виписок банку з особового рахунку відповідача, відповідачем 01.09.2006 було оплачено позивачу аванс згідно договорів №12/07 від 31.07.2006 та №03/08 від 07.08.2006 на суму 450000,00 грн., а 23.03.2007 –50000,00 грн. за виконані по договору №13/08 від 07.08.2006 роботи. При цьому, у № договору банківської виписки відповідача від 23.03.2007 було допущено описку, однак позивачем були зараховані вказані кошти в рахунок погашення заборгованості по договору №03/08 від 07.06.2006, який було укладено між сторонами та по якому позивачем були виконані роботи.

Як пояснив позивач у судовому засіданні, як аванс по договору №03/08 від 07.08.2006 ним було зараховано 37500,00 грн. відповідно до банківської виписки відповідача за 01.09.2006, що складає суму більшу ніж передбачено умовами укладеного між сторонами договору №03/08 від 07.08.2006, оскільки цим договором була передбачена сплата відповідачем авансу у розмірі до 10% від договірної ціни (п.6.1.), яка склала 250000,00 грн. (п.2.1.), тобто 25000,00 грн.

Всього позивачем було зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача за договором №03/08 від 07.08.2006 –90670,74 грн. (37500,00 грн. відповідно до банківської виписки відповідача за 01.09.2006 + 50000,00 грн. відповідно до банківської виписки відповідача за 23.03.2007 + 3170,74 грн. відповідно до акту за послуги генпідряду).

Оскільки відповідач оплатив виконані позивачем по договору №03/08 від 07.08.2006 лише частково, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 171350,46 грн. основного боргу, 3137,14 грн. пені, 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 13731,50 грн. та судових витрат.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 261 цього ж кодексу визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що підписані між сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень та грудень місяці 2006 та травень місяць 2007 не датовані, а тому суд вважає їх підписаними станом на кінець кожного місяця, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п.п.6.3., 6.4.), тобто станом на 31.10.2006, 31.12.2006 та 31.05.2007 відповідно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень та грудень місяці 2006 та травень місяць 2007, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень, посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) на суму 250000,80 грн. (за жовтень місяць 2006 –158536,80 грн.+ за грудень місяць 2006 –55827,60 грн. + за травень місяць 2007 –35636,40 грн.), а відповідач, свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт у строк, встановлений укладеними між сторонами договорами (відповідно до п.6.2 вказаного договору, розрахунки за виконані роботи замовник здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ –3 протягом 5 днів після підписання актів) не виконав, а лише частково оплатив вартість виконаних позивачем підрядних робіт на суму 90670,74 грн. (37500,00 грн. відповідно до банківської виписки відповідача за 01.09.2006 + 50000,00 грн. відповідно до банківської виписки відповідача за 23.03.2007 + 3170,74 грн. відповідно до акту за послуги ген підряду від 31.10.2006).

При цьому, суд не приймає як належний та допустимий доказ у справі №47/189 надану позивачем довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень місяць 2007 року на суму 12020,40 грн., оскільки вона складена між сторонами по додатковій угоді №02/02 від 21.12.2006 по договору №12/07 від 31.07.2006 та в ній містяться виправлення наступного змісту «Знімається за актом №1 від 03.05.2007 12026,76 з ПДВ за рахунок тимчасових генпідрядника, до сплати 0 грн.», оскільки позивачем у позовній заяві заявлено позовні вимоги до відповідача по договору №03/08 від 07.08.2006.

Також, оскільки відповідно до умов п.п. 2.1. та 2.2. вищевказаного договору між сторонами було погоджено, що вартість робіт по договору складає 250000,00 грн., договірна ціна - є твердою та може бути змінена шляхом оформлення додаткових угод (п.п. 2.1., 2.2.), а позивачем були виконані для відповідача роботи на суму 250000,80 грн. (відповідно до підписаних між сторонами довідок по формі КБ-3), будь-яких додаткових угод по цьому договору про збільшення договірної ціни суду не надано, а тому суд, відповідно до вимог ст.844 Цивільного кодексу України, приймає за належну вартість виконаних позивачем робіт на суму саме 250000,00 грн., як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору та в підтвердження чого надано належні докази.

Враховуючи наведене, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 159 329,26 грн. (250 000,00 грн. сума за виконані роботи –90670,74 грн. часткова оплата відповідача), у зв»язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими однак такими, що підлягають задоволенню частково.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3137,14 грн. пені, 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 13731,50 грн.

В своєму відзиві на позовну заяву, відповідачем заявлено про застосування до вимог позивача про стягнення з відповідача пені строку позовної давності в 1 рік, як це передбачено ст.258 Цивільного кодексу України.

Суд, розглянувши позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені (відповідно до умов п.8.4. укладеного між сторонами договору) прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги позивача, у зв»язку з пропуском останнім річного строку позовної давності щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, оскільки позовна давність згідно вимог чинного законодавства розраховується з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а враховуючи те, що довідки про вартість виконаних підрядних робіт, були підписані між сторонами у жовтні, грудні місяці 2006 та травні місяці 2007, строк оплати за ці роботи настав відповідно протягом 5 днів після підписання цих довідок (31.10.2006, 31.12.2006 та 31.05.2007), тобто 06.11.2006, 06.01.2007 та 06.06.2007 відповідно, про що позивач не міг не знати, а позовну заяву було подано позивачем до суду згідно поштового штампу на конверті, в якому позивачем було надіслано позовну заяву тільки 03.03.2010.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 13731,50 грн., то суд прийшов до наступного висновку.

Враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 159329,26 грн., суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на нищевикладене.

В пункті 6.2. укладеного між сторонами договору, сторонами було погоджено, що розрахунки за виконані роботи замовник здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ –3 протягом 5 днів після підписання актів, однак, оскільки підписані та скріплені печатками сторін довідки по формі КБ-3 за жовтень та грудень місяці 2006 та травень місяць 2007, сторонами не датовані, суд вважає їх підписаними станом на кінець кожного місяця, як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору (п.п.6.3., 6.4.), тобто станом на 31.10.2006, 31.12.2006 та 31.05.2007 відповідно, а тому відповідач повинен був виконати свій обов»язок по повній оплаті виконаних позивачем робіт у строк до 05.11.2006, 05.01.2007 та 05.06.2007 включно. Оскільки позивачем у розрахунку до позовної заяви здійснено нарахування 3% річних з 06.06.2007 по 31.01.2010, а витрат з урахуванням індексу інфляції з 06.06.2007 по 31.12.2009, то суд здійснив власний перерахунок витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних саме за ці періоди і прийшов до висновку, що сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 12715,78 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

159329.2606.06.2007 - 31.01.20109713 %12715.78

а витрат з урахуванням індексу інфляції –90977,01 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

06.06.2007 - 31.12.2009159329.261.57190977.01250306.27

Однак, оскільки позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача сума витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі 82590,89 грн., то суд, не виходячи за межі позовних вимог, прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, які заявлені позивачем у позові.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 159329,26 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 12715,78 грн. та 82590,89 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –2546,36 грн. витрат по сплаті державного мита та 221,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Україна - Реставрація" (код ЄДРПОУ 21616277, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К" (код ЄДРПОУ 19478780, юридична адреса: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, фактична адреса: 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 8) 152 329 (сто п»ятдесят дві тисячі триста двадцять дев»ять) грн. 26 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 12715 (дванадцять тисяч сімсот п»ятнадцять) грн. 78 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 82 590 (вісімдесят дві тисячі п»ятсот дев»яносто) грн. 89 коп., 2546 (дві тисячі п»ятсот сорок шість) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано: 28.05.10