Рішення № 12781376, 09.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.12.10 р.                     Справа № 15/254                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (код ЄДРПОУ 26221744) в особі виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” (код ЄДРПОУ 05540853)

до відповідача прокуратури Донецької області

про стягнення боргу в сумі 9613,50 грн., інфляції в сумі 804,86 грн., 3% річних у розмірі 263,35 грн., пені в сумі 2739,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кононець Н.В. за довіреністю № юр/4701 від 31.12.2009 р.

від відповідача: Кравцов В.І. за довіреністю № 05/1–3183–вих–10 від 16.11.2010 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” до прокуратури Донецької області про стягнення боргу в сумі 9613,50 грн., інфляції в сумі 804,86 грн., 3% річних у розмірі 263,35 грн., пені в сумі 2739,77 грн.

Ухвалою суду від 24.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/254, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. сторони уклали договір про постачання теплової енергії № 254, згідно якого енергопостачальна організація (позивач) зобов’язалася постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язався своєчасно оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Згідно п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п. 6.4 договору при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25–го числа поточного місяця.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15–го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 10.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.09.2008 р. до нього) він набрав сили з моменту підписання його сторонами та діяв до 01.10.2010 р.

Відповідно до п. 10.4 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

До договору сторони підписали обсяги постачання теплової енергії споживачу та розрахунок обсягів теплопостачання споживача, схему розмежування балансової приналежності тепломереж й експлуатаційної відповідальності сторін. Крім того, сторони уклали до спірного договору додаткову угоду № 1 від 15.09.2008 р. про зміну строку дії договору, а також додаткові угоди № 12 від 23.03.2009 р. та № 12 від 21.04.2009 р., якими змінили тарифи на послуги з теплопостачання. Також до договору сторонами була підписана додаткова угода № 23 від 19.10.2009 р., в якій були вказані нові банківські реквізити енергопостачальної організації. Спірний договір з додатками та додаткові угоди до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 254 від 01.10.2007 р. ним в період з листопада по грудень 2009 р. відповідачу була поставлена теплова енергія, що підтверджується актом прийому в роботу вузла обліку теплової енергії від 13.10.2009 р., актом від 15.10.2009 р. на включення опалення, актами зняття показників приладу обліку теплової енергії за листопад 2009 р., за грудень 2009 р., підписаними представниками споживача та енергопостачальної організації, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач виставляв відповідачу рахунки: від 20.11.2009 р., від 22.12.2009 р. на оплату отриманої теплової енергії, що підтверджується супровідними листами, реєстрами відправлення рекомендованої кореспонденції, фіскальними чеками. Завірені копії рахунків на оплату, супровідних листів до них, реєстрів та чеків містяться в матеріалах справи.

Споживач отриману теплоенергію не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 9613,50 грн. В обґрунтування наявності заборгованості на вказану суму позивач надав до суду акти звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.2010 р. та на 01.11.2010 р., згідно яких заборгованість відповідача на користь позивача складає 9613,50 грн., з яких 3252,60 грн. – за листопад 2009 р., 6360,90 грн. – за грудень 2009 р. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Завірена копія акту від 01.01.2010 р. та оригінал акту від 01.11.2010 р. містяться в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 254 від 01.10.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на поставку теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 254 від 01.10.2007 р. передбачили, що оплату за теплову енергію споживач здійснює за 3 дні до початку розрахункового періоду в розмірі вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15–го числа місяця, наступного за розрахунковим. При перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25–го числа поточного місяця.

Виходячи з того, що за останнім місяцем в спірному періоді є грудень 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 23.11.2010 р., наступив.

Відповідач надав до суду відзив від 09.12.2010 р. на позовну заяву, в якому визнає позов в частині стягнення основного боргу в сумі 9613,50 грн.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 9613,50 грн. підлягають задоволенню.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував відповідачу пеню в сумі 2739,77 грн., та, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував інфляцію в сумі 804,86 грн., 3% річних у розмірі 263,35 грн. (розрахунок доданий до позову).

09.12.2010 р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог (вх. № 02–41/53873 від 09.12.2010 р.), в яких відмовляється від позову в частині стягнення пені в сумі 2739,77 грн., інфляції в сумі 804,86 грн., 3% річних у розмірі 263,35 грн. До прийняття відмови від позову суд перевірив повноваження представника позивача та роз’яснив процесуальні наслідки таких дій. Згідно довіреності № юр/4701 від 31.12.2009 р. представник позивача має право повної або часткової відмови від позовних вимог.

Вказана відмова прийнята судом, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови від позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з прокуратури Донецької області (юридична адреса: 83015, м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, 2; код ЄДРПОУ 25707002; рахунок 35219003000782 УДК у Донецькій області, МФО 834016) на користь обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 26221744; рахунок 26006300001260 у АТ „Златобанк” у м. Донецьк, МФО 380612) в особі виробничої одиниці “Дружківкатепломережа” (юридична адреса: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39; код ЄДРПОУ 05540853; рахунок 26005060163780 в КФ Приватбанк у м. Краматорськ, МФО 335548) основний борг в сумі 9613,50 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 96,13 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 169,04 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 2739,77 грн., інфляції в сумі 804,86 грн., 3% річних у розмірі 263,35 грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови господарським судом.

У судовому засіданні 09.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 10.12.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя