Ухвала суду № 127807407, 02.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20350/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою,

у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3,4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62025100110000031 від 25.01.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 06.05.2025, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання вказано, що слідчими Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3,4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 369 КК України .

На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , не зменшились та продовжують існувати. У зв`язку з цим виникла обґрунтована потреба у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стром на 60 днів, у межах строку досудового розслідування.

Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Від захисника, адвоката ОСОБА_13 , надійшли письмові заперечення про відсутність обґрунтованої підозри та недоведеність ризиків. Також адвокат вказував на позитивні характеристики підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, позитивні характеристики та відсутність судимостей.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри, оскільки підозра ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_14 та органом досудового розслідування не зафіксовану факту отримання підозрюваним грошових коштів. Вказував на відсутність складу злочину, передбаченого ст. 255 КК України, потерпілих та завданих збитків. Просив зменшити підозрюваному розмір застави до розумних розмірів.

Підозрюваний ОСОБА_5 висловив припущення, що справа має замовний характер.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 255, ч. 3,4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 369 КК України .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , працюючи на посаді Генерального директора КО «Київзеленбуд», відповідно до розпорядження Київського міського голови № 1012 від 19.10.2023 № 1012, є керівником комунального об?єднання Київської міської ради, уповноваженим на забезпечення ефективної та безперебійної діяльності КО «Київзеленбуд», ефективного використання бюджетних коштів, мінімізації витрат, забезпечення прибутковості КО «Київзеленбуд» тощо.

Відповідно до умов укладеного контракту, ОСОБА_7 уповноважений укладати контракти на суму до 10 млн гривень від імені КО «Київзеленбуд», укладати трудові договори з усіма працівниками КО «Київзеленбуд», застосовувати до працівників КО заохочення та дисциплінарні стягнення, видавати в межах своєї компетенції накази та надавати доручення, обов`язкові для виконання всіма працівниками Підприємства, тощо.

ОСОБА_8 , працюючи на посаді Першого заступника генерального директора КО «Київзеленбуд», відповідно до наказу Генерального директора КО «Київзеленбуд» від 29.08.2024 № 471-п, відноситься до професійної групи «Керівники» КО «Київзеленбуд», організовує виконання доручень Генерального директора, здійснює координацію та контроль за роботою структурних підрозділів КО «Київзеленбуд».

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обіймаючи вказані посади, які пов?язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовими особами.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше січня 2025 року, у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел на створення злочинної організації для систематичного вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, а саме: отримання неправомірної вигоди від суб?єктів господарювання, які визначались переможцями у процедурах публічних закупівель, що проводились КО «Київзеленбуд» у розмірі 15 % від загальної суми перерахованих коштів.

У зв`язку із цим, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку 2025 року, будучи службовими особами КО «Київзеленбуд», маючи, як керівники, авторитет серед підпорядкованих працівників, певні лідерські якості, обумовлені тривалим перебуванням на керівних посадах, достатній авторитет та можливість впливу, шляхом використання наданих службових повноважень, на підлеглих їм працівників, достовірно усвідомлюючи протиправний характер та високу суспільну небезпеку своїх дій, маючи на меті систематичне незаконне збагачення упродовж тривалого часу, створили стійке ієрархічне об`єднання, яке мало на меті вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

До складу злочинної організації, крім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 увійшли: заступник начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_5 , працівник КО «Київзеленбуд» ОСОБА_14 (анкетні дані змінено, у зв?язку із застосуванням до особи заходів безпеки), працівник КО «Київзеленбуд» ОСОБА_15 (анкетні дані змінені, у зв?язку із застосуванням до особи заходів безпеки), а також інші наразі невстановлені досудовим розслідуванням особи.

Зазначені особи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об`єднання для вчинення злочинів у сфері службової діяльності, виконуючи при цьому єдиний спільний план, відомий всім учасникам, із розподілом функцій кожного учасника, спрямованих на реалізацію цього плану, підпорядковуючись під час здійснення злочинної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації під час підбору зазначених осіб враховувалися їх особисті якості, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень та готовність їх вчинювати, зв`язки серед керівників юридичних осіб, які надають товари, роботи та послуги за договорами з КО «Київзеленбуд», визнання авторитету її лідерів та безумовне їм підпорядкування.

З метою забезпечення існування та функціонування угруповання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як керівники організації, розробили єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного з учасників групи.

Відповідно до вказаного плану, завданням і метою діяльності злочинної організації було отримання неправомірної вигоди від суб?єктів господарювання, з якими КО «Київзеленбуд» укладав договори на виконання робіт за рахунок коштів підприємства, задля незаконного збагачення учасників групи, що в подальшому стало основним джерелом доходу її учасників.

За розробленим планом злочинної діяльності, контрагенти КО «Київзеленбуд» мали сплачувати грошові кошти у розмірі 15 % від загальної суми перерахованих, після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, коштів, як «відкат», за підписання вказаних актів без зауважень та нестворення штучних перешкод для участі вказаних контрагентів у подальших процедурах публічних закупівель КО «Київзеленбуд».

Отримані кошти, за задумом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали розподілятись між усіма учасниками злочинної організації.

Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до діяльності злочинної організації заступника начальника управління капітальних вкладень КО «Київзеленбуд» ОСОБА_5 , який добровільно вступивши до складу злочинної організації з метою вчинення злочинів у сфері службової діяльності, а також беручи активну участь в її діяльності:

- підписував акти за результатами виконання укладених договорів без фактичної перевірки якості та обсягів виконаних робіт;

- в окремих випадках, безпосередньо зустрічався із представниками контрагентів та висловлював прохання про надання неправомірної вигоди;

- в окремих випадках, безпосередньо отримував неправомірну вигоду від контрагентів, з якими укладались договори КО «Київзеленбуд».

Також, до складу злочинної організації ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до діяльності злочинної організації були залучені інші невстановлені наразі досудовим розслідуванням особи, які відповідали за проведення процедур закупівель та укладення договорів, забезпечуючи укладення договорів виключно із контрагентами, які погодились на передачу неправомірної вигоди членам злочинної організації.

06.03.2025 ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.

07.03.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 17 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 51 476 000 грн, строком до 06.05.2025.

29.04.2025 заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100110000031 від 25.01.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 06.06.2025.

01.05.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 06.08.2025.

Релевантні джерела права

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Мотиви слідчого судді

При вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

-матеріалами УСР у м. Києві ДСР НП України від 25.01.2025 № 10142-2025 щодо виявлення обставин кримінального правопорушення;

-протоколами допитів свідка ОСОБА_14 від 26.01.2025, 08.02.2025, 05.03.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.02.2025;

-протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.01.2025, 04.02.2025;

-протоколами оглядів грошових коштів, добровільно виданих ОСОБА_16 від 19.02.2025, 24.02.2025, 28.02.2025;

-іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.

Крім того, обґрунтованість підозри перевірялась слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу.

На даному етапі сумнівів щодо обґрунтованості підозри, її законності або порушення порядку вручення у слідчого судді не викликає.

Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 06.05.2025.

Втім, до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 провести запланований обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій внаслідок складності провадження не виявилося за можливе.

Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що необхідно виконати наступні дії, а саме:

- здійснити огляди відомостей, наявних на мобільних терміналах, вилучених під час проведення обшуків у кримінальному провадженні, загальна кількість яких становить понад 12 одиниць;

- призначити та отримати висновки за результатами проведення судових семантико-текстуальних експертиз, щодо встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, виголошених підозрюваними у кримінальному провадженні;

- отримати висновки технічних експертиз документів щодо вилучених у ході обшуків грошових коштів;

- провести допити службових осіб КО «Київзеленбуд», в тому числі із врахуванням відомостей, одержаних за результатами оглядів терміналів мобільного зв`язку;

- здійснити розсекречення усіх матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також клопотань та ухвал слідчих суддів, що стали підставою для їх проведення;

- вирішити долю речових доказів у кримінальному провадженні;

- виконати інші слідчі та розшукові дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваних;

- виконати вимоги статей 290, 291 КПК України;

- прийняти процесуальне рішення згідно зі ст. 283 КПК України.

Отже, у кримінальному провадженні продовжуються проводитися ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, направлених на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, які об`єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий посилався, що заявлені під час застосування вказаного запобіжного заходу ризики не зменшилися, продовжують існувати, та виправдовують продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 є не тільки учасником, а й службовою особою керівної ланки КО «Київзеленбуд», тобто фактичним та безпосереднім керівником свідків у даному кримінальному провадженні, а у зв`язку із тим, що триває встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, існує ризик спотворення, знищення документів, які стосуються діяльності зазначеного комунального об`єднання.

(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що на даний час не встановлено всіх можливо причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Слід також враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань піж час допиту у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі. Ураховуючи встановлення факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення у складі злочинної організації, перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, останній, усвідомлюючи, що відомі йому особи з числа учасників злочинної організації можуть надати правдиві показання щодо його особистої ролі в організації, сприянні, підготовці та вчинення кримінального правопорушення у складі цієї організації, намагатиметься вплинути на таких осіб з метою домогтися надання ними неправдивих показань на свою користь, приховати інших активних учасників вказаної злочинної організації.

ОСОБА_5 , у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного, отримує можливість ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, де вказані персональні дані свідків Крім цього, повне коло свідків та підозрюваних в даному кримінальному провадженні встановлюється, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо. Враховуючи, що під час вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_5 , останній скоював вказанні злочини у складі злочинної організації, тому має можливість впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

(ІV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що санкція кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання, пов`язане з конфіскацією майна, на даний час органом досудового розслідування встановлюється наявність у підозрюваного рухомого, нерухомого майна, активів тощо з метою подальшого накладення арешту на таке майно. Тож, існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, спрямованих на відчуження його майна на користь інших осіб.

Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.

Посилання сторони захисту на міцні соціальні зв`язки підозрюваного, наявність дружини та дитини, в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність складу кримінального правопорушення, оскількина стадії досудового розслідування слідчий суддя не вдається до оцінки доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , а виходить лише з фактичних даних, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не доведені.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 17 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51 476 000 (п`ятдесят один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (ч. 1 ст. 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що у цій справі наявний виключний випадок та, з урахуванням стадії досудового розслідування та доводів сторони захисту, вважає визначити альтернативну заставу в розмірі 15 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 46 328 400 грн 00 коп.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання, з урахуванням зменшення розміру застави, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 199,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, до 01.07.2025 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 15 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 46 328 400 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками, іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину згідно переліку зазначеного слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_5 , в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений та проголошений 07.05.2025 о 08:05 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1