Рішення № 127797841, 30.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 рокуСправа №160/4583/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

12.02.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2024 року №0523910708 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 на суму 1020,00 грн., та на суму 58070,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактична перевірка кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з порушеннями вимог чинного податкового законодавства щодо підстав та порядку проведення фактичних перевірок. Свої доводи в цій частині позивач аргументує тим, що наказ на перевірку не містить жодних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми права, що не дає можливості ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для перевірки. Також у наказі не визначено, які саме обставини (інформація) стали приводом для проведення фактичної перевірки згідно із пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, зокрема, в рамках яких саме заходів ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановило невідповідність діяльності ФОП ОСОБА_1 вимогам законодавства про застосування РРО. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, позивач категорично заперечує факт порушень, які зазначені в акті перевірки, оскільки в ході перевірки позивачем були надані всі необхідні документи, а під час проведення розрахункових операцій акцизного товару у касовому чеку, під час здійснення продажу акцизного товару зазначена «Акцизна марка», а також код товарної податкової підкатегорії згідно УКТ ЗЕД, про що свідчать копії фіскальних чеків. За результатами перевірки відповідачем, прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С» №0523910708 від 14.08.2024р. про застосування штрафних санкцій в сумі 58 070,55 грн за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, а саме в розрахункових документах відсутній обов`язковий реквізит «номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої» на загальну суму 35 313, 70 грн, та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0523930708 від 14.08.2024р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1020 грн. за ненадання у повному обсязі всіх документів під час перевірки.Таким чином, позивач вважає, що перевірка проводилась протиправно та прийняті за її результатами рішення також є протиправними, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 14.03.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.03.2025 відповідачем через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, пп.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, наказів №2285-П від 11.06.2024 та №2496-п від 21.06.2024, направлень від 11.06.2024 №4483 та №4485 проведено фактичну перевірку кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.06.2024 по 26.06.2024. В ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення: - пункту 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, в частині реалізації підакцизних товарів позивача через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині надання посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №17611/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 26.06.2024, в якому відображені вищезазначені порушення. На підставі вказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 14.08.2024: №0523930708, яким до позивача застосовано штрафну санкцію 1020,00 грн, та №0523910708, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 58 070,55 грн. При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування

Також, 04.03.2025 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без руху відмовлено.

Ухвалою суду від 22.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/4583/25 на 30 днів.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, прийнято наказ від 11.06.2024 №2285-П «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 », яким вирішено провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання норм законодавства, регулювання, обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, введення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі наказів від 11.06.2024 та 21.06.2024, направлень на проведення фактичної перевірки від 11.06.2024 №4483 та №4485 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.06.2024 по 26.06.2024.

Копії наказів та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено продавцю-стажеру - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона є особою, що фактично здійснювала розрахункові операції.

За результатами перевірки складено відповідний акт фактичної перевірки від 26.06.2024 №17611/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 , який зареєстровано в органі ДПС 27.06.2024.

В акті фактичної перевірки від 26.06.2024 відображені встановлені порушення, а саме:

- п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, а саме в розрахункових документах відсутній обов`язковий реквізит «номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої» на загальну суму 35 313, 70 грн;

- п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів та обліку їх кількості;

- п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення рішення:

- №0523930708 від 14.08.2024 форми «ПС», яким до позивача застосовано штрафну санкцію 1020,00 грн. на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і ст. 121 Податкового кодексу України, за ненадання платником податків контролюючим органам всіх документів, що стосуються об`єкта перевірки;

- №0523910708 від 14.08.2024 форми «С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 58 070,55 грн на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 14.08.2024 форми «С» №0523910708 на суму 58 070,55 грн та форми «ПС» №0523930708 на суму 1020,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту75.1 статті 75 Податкового кодексу України(далі -ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами абзацу першого підпункту75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В наказі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2285-П від 11.06.2024 підставою проведення перевірки вказано пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Підпунктом80.2.2 п. 80.2 ст.80 ПК Українивстановлено, що у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Пунктом81.1 ст. 81 ПК Українипередбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначенихПодатковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим): особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно вимог абзацу восьмого п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що обов`язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК Україниє отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зазначений пунктом передбачено декілька підстав для призначення фактичної перевірки.

При цьому, передумовою проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК Україниє отримання або наявність інформації про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що повинні існувати конкретні фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки, а підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №803/1171/17.

Верховного Суду, у своїх постановах від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а та від 21грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, звернув увагу на те, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українищодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

Як вбачається з встановлених обставин справи, а саме з наказу, перевірка призначена на підставі пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 ПК України, на виконання контрольного доручення ДПС України, доведеного листом від 26.02.2024 №1156/8, отже, податковим органом обґрунтовано підстави для призначення перевірки.

Також, матеріали справи свідчать, що допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки відбувся.

Крім того, в матеріалах справи наявні направлення на перевірку №4483 та №4485 від 11.06.2024, в яких вказана мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійсненняплатниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, в даному випадку, податковий орган діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством України.

Крім того, як встановлено судом, за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 складено акт №17611/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 26.06.2024, який на виконання вимог п.86.5 ст.86 ПК Українибув зареєстрований не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки, а саме 27.06.2024.

Враховуючи викладене, доводи позивача з приводу порушення порядку призначення та проведення фактичної перевірки є необґрунтованими.

Щодо правомірностіприйняття податкового повідомлення-рішення №0523910708 від 14.08.2024, форми «С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 58 070,55 грн., суд зазначає наступне.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 рокуза№265/95-ВРвизначеніправові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно пунктів 1, 2статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій ()К-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно ізст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий тек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо); що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадкам, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором - розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до вимог п. 11ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

ДіяЗакону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, 01.01.2022 набрали чинності зміни до п. 11 ст.3розділуII Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно зі змінами суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електродних розрахункових документів, затвердженимнаказом Мінфіну від 21.01.2016 №13(із змінами, внесеними від 18.06.2020 №306 та від 08.06.2021 №329) (далі - Положення №13).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов`язкові реквізити, зокрема, такі як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7) та цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9 фіскального касового чека).

Враховуючи викладене, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов`язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальних чеках згідно з Положенням №13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21.

Підпунктом54.3.3 п. 54.3 ст.54 ПК Українипередбачено, щозгідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 12ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до абзаців 1,3, пункту 1статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення;

3) п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб`єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки.

Підпунктом 7п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно зстаттею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

В даному випадку, в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що в період червень 2022 липень 2024 року, згідно баз даних ДПС України, (СОД РРО) встановлено проведення через ПРРО ф.н. 3000708306 розрахункових операцій з формуванням розрахункових документів невідповідної встановленої форми на загальну суму 35313,70 грн. В вищезазначених розрахункових документах відсутній обов`язкові реквізити «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», які реалізовані в кафетерії.

Крім того, перевіряючими при проведенні перевірки було встановлено наявність готівкових коштів в касі на суму 85,00 грн, згідно опису готівки. При цьому, згідно денного звіту РРО зазначено, що сума готівкових коштів в касі становить 71,00 грн.

Таким чином, встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунку на суму 14,00 грн.

Також, перевіряючими встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідноУКТЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Так, на місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти,які належним чином не проведені через ПРРО ф.н. 4000839145 в сумі 1 473, 10 грн (відповідно Х-звіту та опису готівки на час проведення перевірки).

За порушенняп. 11ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме проведення розрахункових операцій через РРО/В РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів і послуг, без зазначення коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕДдля підакцизних товарів,податковим органомзастосовано штрафну санкцію в розмірі 5100 грн., передбаченустаттею 17 Закону № 265/95-ВР, тобто (300х17) 5100,00 грн.

Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій по податковому повідомленню-рішенню форми«С»№0523910708 від 14.08.2024, складає 58 070,55 грн.

З огляду на те, що перевіркою встановлено фактипорушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та зазначені факти підтверджуються матеріалами справи, податковий орган правомірно застосував до ФОП ОСОБА_1 відповідальність у визначенийзаконодавством спосіб.

В свою чергу, позивачем не спростовано жодного порушення, які буливстановлені при проведенні фактичної перевірки.

Отже, податкове повідомленнярішенняформирішення форми «С» №0523910708 від 14.08.2024, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 58 070,55 грн., прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Щодовстановленогопорушення п.85.2 статті 85 ПК України, а саме ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом121.1. ст. 121 ПК Українипередбачена відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установленихстаттею 44 цього Кодексустроків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом121.1 статті 121 ПК України.

Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав.

У постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18 Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В даному випадку, судом було встановлено, на момент прийняття податкового повідомленнярішення №0523930708 від 14.08.2024, форми «ПС», яким до позивача застосовано штрафну санкцію 1020,00 грн., фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 не було надано посадовим особам контролюючого органуу повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, отже,така поведінка платника податків свідчить про поведінку, яканаправлена на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю, що в свою чергу підтверджує правомірність застосування податковим органом відповідальності, передбаченоїп.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області правомірно прийняло податкове повідомленнярішеннявід 14.08.2024 №0523930708 про застосування до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1020,00 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0523910708 та №0523930708 від 14.08.2024 прийняті відповідачем правомірно та обґрунтовано, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець