Рішення № 127792920, 13.05.2025, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/917/25

Провадження № 2-959/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Сидоренко Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2025 року представник Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», через систему «Електронний суд» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Мотивуючи свій позов тим, що між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори 23.08.2018 кредитний договір №2001109065801, за яким позичальнику видано кредит у сумі 50000 грн.; 09.12.2019 кредитний договір №1001482867201, за яким позичальнику видано кредит у сумі 20000 грн. та 10.03.2020 кредитний договір №1001570375501, за яким позичальнику видано кредит у сумі 11171 грн.. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.12.2024 склала: по кредитному договору від 23.08.2018 № 2001109065801 - 77872.69 грн., з яких: 49991.77 грн. заборгованість за кредитом; 27880.92 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 09.12.2019 № 1001482867201- 23188.02 грн., з яких: 12809.48 грн. заборгованість за кредитом; 4.54 грн. заборгованість процентами; 10374 грн. заборгованість за комісією; та по кредитному договору від 10.03.2020 № 1001570375501- 14357.71 грн., з яких: 8287.4 грн. заборгованість за кредитом; 2.92 грн. заборгованість процентами; 6067.39 грн. заборгованість за комісією; Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами станом на 01.12.2024 склала 115418,42 грн. В зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 115418,42 грн., а також суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 26.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «ПУМБ» у судове засідання не з`явився, проте у своєму клопотанні до суду позивач просив справу розглянути без участі його представника, та задовольнити позовні вимоги.

23.04.2025 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому вона позовні вимоги визнала частково, та зазначила, що встановивши у заявах вимоги щодо приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3,99% щомісяця від суми кредиту, та вимоги щодо приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3,99% щомісяця від суми кредиту, та вимоги щодо приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4,99% щомісяця від суми кредиту, позивач не роз`яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Крім того позивач безпідставно здійснював зарахування сплачених відповідачем коштів за погашення основної заборгованості на погашення комісії за обслуговування кредиту, тобто за нікчемними положенням договорів 1001570375501, 1001482867201, 2001109065801, що вказує на протиправність наведеного позивачем розрахунку та залишку основних заборгованостей за цими договорами, а тому вимоги позивача щодо стягнення за кредитними договорами є необґрунтованими в частині стягнення комісії за обслуговування за споживчими кредитами, норма якої в силу частини 2 статті 215 ЦК України, частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19, Верховного Суду по справі №404/1339/15-ц, є нікчемними, а тому не можуть породжувати для сторін прав та обов`язків за цими договорами. Враховуючи сплачені відповідачем кошти, які позивач зарахував самостійно в якості погашення такої комісії за обслуговування кредиту, замість зарахування їх в якості погашення основної заборгованості, то стягненню можуть підлягати грошові кошти в розмірі 14777,71 грн., з яких: по кредитному договору від 09.12.2019 № 1001482867201 заборгованість в розмірі 4036,02 грн.; по кредитному договору від 23.08.2018 № 2001109065801 заборгованість в розмірі - 6016,69 грн.; по кредитному договору від 10.03.2020 № 1001570375501 заборгованість в розмірі - 4725, 00 грн.

Представник відповідача Крамар О.П., у судове засідання не з`явився, проте у своєму клопотанні до суду просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги визнав частково.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2018 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана заява № 2001109065801про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 30 000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладання Договору страхування на зазначених умовах.

Також, 23.08.2018 року відповідачка ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 2001109065801 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 47,88 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 57,65 %.

09.12.2019 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана заява № 1001482867201 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн.

Також, 09.12.2019 року відповідачка ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 1001482867201 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 0,01 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 106,7893 %.

10.03.2020 між Акціонерним товариством «ПУМБ» та відповідачкою ОСОБА_1 була підписана заява № 1001570375501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якої ОСОБА_1 просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та надати кредитну картку, встановити на поточний рахунок кредитний ліміт в розмірі 11 171,00 грн.

Також, 10.03.2020 року відповідачка ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 1001570375501 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

В пункті 4 Паспорту споживчого кредиту, зазначена процентна ставка, відсотків річних 0,01 %, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 106,6271 %.

Перерахування відповідачу зазначених кредитних коштів підтверджується платіжними інструкціями та виписками по рахункам, в яких вказані ПІБ позичальниці та рахунок, зазначений нею у заяві.

З наданих АТ «ПУМБ» розрахунків заборгованості вбачається, що станом на 01.12.2024 року заборгованість відповідача склала: по кредитному договору від 23.08.2018 № 2001109065801 - 77872.69 грн., з яких: 49991.77 грн. заборгованість за кредитом; 27880.92 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 09.12.2019 № 1001482867201- 23188.02 грн., з яких: 12809.48 грн. заборгованість за кредитом; 4.54 грн. заборгованість процентами; 10374 грн. заборгованість за комісією; та по кредитному договору від 10.03.2020 № 1001570375501- 14357.71 грн., з яких: 8287.4 грн. заборгованість за кредитом; 2.92 грн. заборгованість процентами; 6067.39 грн. заборгованість за комісією.

02.12.2024 року банком направлено ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) щодо погашення заборгованості за вказаними вище договорами.

Положеннями частини першоїстатті 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першоюстатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правиламистатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина перша, другастатті 640 ЦК України).

У відповідності до частини першоїстатті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно положеньстатті 1046 цього Кодексудоговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першоїстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина першастатті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 536 цього Кодексуза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Положеннями частини другоїстатті 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 23.08.2018 року окрім заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001109065801, підписала особисто і паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт - 3000 грн., строк кредитування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка47,88 % річних. 09.12.2019 року ОСОБА_1 підписала особисто заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001482867201 та паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт - 20000 грн., строк кредитування - 24 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка0,01 % річних та 10.03.2020 року ОСОБА_1 підписала особисто заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №1001570375501 та паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено усі умови отримання кредитних коштів. Зокрема: кредитний ліміт 11171,00 грн., строк кредитування - 24 місяців з автоматичною пролонгацією, процентна ставка0,01 % річних.

За приписамистатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договорів споживчого кредиту №2001109065801 від 23.08.2018, №1001482867201 від 09.12.2019 року та №1001570375501 від 10.03.2020 року, зазначені договори недійсними не визнано.

Згідност. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 наданої АТ «ПУМБ» вбачається, що остання систематично використовувала грошові кошти з кредитного рахунку на оплату товарів та послуг та здійснювала часткове погашення кредиту. Вказані факти не заперечувалися і самою відповідачкою.

А тому суд оцінивши надані сторонами докази вважає, що позов підлягає частковому задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по кредитному договору від 23.08.2018 № 2001109065801 - 77872.69 грн., з яких: 49991.77 грн. заборгованість за кредитом; 27880.92 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 09.12.2019 № 1001482867201 - 12814.02 грн., з яких: 12809.48 грн. заборгованість за кредитом; 4.54 грн. заборгованість за процентами; та по кредитному договору від 10.03.2020 № 1001570375501 - 8290.32 грн., з яких: 8287.4 грн. заборгованість за кредитом; 2.92 грн. заборгованість за процентами.

Суд вважає, що підстав для стягнення з відповідачки комісії за вказаними договорами, немає виходячи з наступного.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст.1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1, 2,ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу /набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Зі змісту заяв на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що позивачем встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,99% щомісяця від суми кредиту, та 4,99%, щомісяцяплата за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання інформаційних та консультаційних послуг щодо споживчого кредиту, в тому числі, але не виключно за надання довідок щодо стану заборгованості по споживчому кредиту, підтвердженням проведених платежів.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1статті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Договором передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, зокрема, за надання довідок щодо стану заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки позичальниці встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитних договорів щодо обов`язку позичальниці щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 752/4008/20, провадження № 61-11866св21 за позовом особи до ПАТ «ПУМБ» про визнання договору недійсним.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованим. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за кредитним договором №2001109065801 від 23.08.2018 року у сумі 77872 грн. 69 коп., за кредитним договором №1001482867201 від 09.12.2019 року у сумі 12814 грн. 02 коп. та за кредитним договором №1001570375501 від 10.03.2020 року у сумі 8290 грн. 32 коп. на загальну суму 98977,03 грн..

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 128, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙМІЖНАРОДИЙ БАНК»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором №2001109065801 від 23.08.2018 року у сумі 77872 грн. 69 коп., за кредитним договором №1001482867201 від 09.12.2019 року у сумі 12814 грн. 02 коп. та за кредитним договором №1001570375501 від 10.03.2020 року у сумі 8290 грн. 32 коп. на загальну суму 98977,03 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн., а всього стягнути 101399,43 грн..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ: 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.В.Потабенко