Ухвала суду № 127784980, 02.06.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4481/23

Провадження № 2/210/44/25

У Х В А Л А

іменем України

02 червня 2025 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживачів..

28.05.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Так, згідно із ч.13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі викладеного, розгляд здійснюється в порядку ч.13 ст.7ЦПК України здійснюється в письмовому провадженні.

Суд, оглянувши матеріали справи в обсязі, необхідному для вирішення даного питання, прийшов до наступного.

Згідно з ст. ст. 43, 49 ЦПК України позивач вправі збільшити чи зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Позивачем не надано доказів направлення заяви про зміну розміру позовних вимог відповідачам.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що подану заяву в порядку ч. 5 ст. 49 ЦПК України слід повернути заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 49 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зміну розміру позовних вимог повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В. Є. Сільченко