Рішення № 127765676, 14.05.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. справа № 300/9088/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю: секретаря судового засідання Щерб`як Д.І.,

представників сторін:

позивача Лемішки І.П.,

відповідача Булки Т.В.,

третьої особи Герасименко К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу за позовом за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (далі третя особа, ГУ ДПС в Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2024 №017408/0706 та №017410/0706.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними фактичними обставинами та нормами законодавства.

У червні 2024 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області проведена фактична перевірка магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де позивач здійснює свою господарські діяльність. За результатами перевірки складений акт від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 30.07.2024 №017408/0706, згідно якого контролюючим органом застосовано штрафну санкцію в сумі 907660,28 грн. та від 30.07.2024№017410/0706, відповідно до якого застосовано штрафну санкцію в сумі 2040,00 грн.

Вважає, що фактична перевірка проведена безпідставно та всупереч вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення від 30.07.2024№017408/0706 про застосування штрафної санкції в сумі 907660,28 грн. за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку вважає безпідставним. Оскільки на момент перевірки правил обліку товарів на місці їх реалізації не порушував. Товар на суму 907660,28 грн. був належно облікований у книгах обліку товарних запасів, прийнятий на реалізацію за договором комісії від 29.04.2024 №МІ-29-04-24 та згідно акта приймання-передачі від 29.04.2024, який складений на підставі вказаного договору. Форма обліку товарних запасів велася позивачем належно. Перевірка проводилася з 14 по 26 червня 2024 року, а товар, який вказаний в акті перевірок як необлікований, був реалізований позивачем в період з 14 по 23 червня 2024 року. Товар надійшов на реалізацію вже після початку перевірки. При цьому, працівники контролюючого органу, які проводили перевірку, у письмових вимогах вказали на необхідність надання документів обліку товарних запасів до 14 червня 2024 року, а після цієї дати таких документів не вимагали.

Також вважає протиправним і податкове повідомлення-рішення від 30.07.2024 №017410/0706, згідно якого контролюючим органом застосовано штрафну санкцію в сумі 2040,00 грн., оскільки вимог пунктів 85.2, 85.6 статті 85 Податкового кодексу України не порушував. Працівники контролюючого органу саме позивачу не вручали вимогу про необхідність надання до перевірки документів бухгалтерського обліку. Про проведення перевірки позивач дізнався вже після її завершення, так як в цей час не перебував у м. Дніпро.

З вказаних підстав просить позов задовольнити в повному обсязі та визнати протиправними і скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.07.2024 №017408/0706 та №017410/0706.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 34-35 т.1).

Відповідно до ухвали суду від 13.03.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10:00 год. 17.04.2025 (а.с. 245-246 т.1).

Згідно ухвали суду від 05.03.2025 задоволено клопотання представника третьої особи про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 232-233 т.1).

Ухвалою суду від 01.05.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 34-35 т.2).

24.01.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 в магазині, де він здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 проведена відповідно до норм податкового законодавства. За результатами перевірки та на підставі акта від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2024 №017408/0706 та №017410/0706, якими до позивача застосовані штрафні санкції на суму 907660,28 грн. та 2040,00 грн., відповідно. Оскільки, у ході перевірки встановлені порушення вимог ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 12 статті 3 (зі змінами та доповненнями), наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку. Так, згідно акта фактичної перевірки на місці реалізації товарів в магазині за адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що сума реалізованого товару, який не був облікований належним чином, складає 907660,28 грн. На цей товар були відсутні первинні документи чи їх копії, які б підтверджували облік та його походження.

Крім того, у порушення вимог пунктів 85.2 статті 85 Податкового кодексу України позивач не надав на вимогу контролюючого органу усі необхідні для перевірки первинні бухгалтерські документи.

Фактична перевірка позивача проведена у відповідності до норм підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно наказу ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 13.06.2024 №2318-п та на підставі відповідних направлень. Необліковані в установленому порядку товарно-матеріальні цінності на загальну суму 907660,28 грн. були перелічені в Додатку до акта перевірки. При цьому, позивач належно не обґрунтував неможливості надання документів представникам податкового органу та не подав жодного доказу на підтвердження обліку товарно-матеріальних цінностей, які були реалізовані в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході перевірки працівниками контролюючого органу здійснювався хронометраж господарських операцій позивача, який у повній мірі підтверджує вказані в акті порушення податкового законодавства.

У зв`язку із зазначеним відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 42-55 т.1).

05.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає доводи відповідача, вказані у відзиві на позов, безпідставними та необґрунтованими. Наголошує, що фактична перевірка призначена та проведена з порушенням вимог статті 80 Податкового кодексу України. Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 не є достовірними і не підтверджені належними і допустимими доказами. На усі товарно-матеріальні цінності були відповідні документи. З вказаних підстав просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 125-127 т.1).

Ухвалою суду від 12.02.2025 задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС в Дніпропетровській області (а.с. 144-145 т.1).

18.02.2025 на адресу суду надійшли пояснення ГУ ДПС в Дніпропетровській області, відповідно до яких третя особа вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову. При цьому, зазначає, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена у відповідності до норм підпунктів 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно наказу ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 13.06.2024 №2318-п та на підставі відповідних направлень. Необліковані в установленому порядку товарно-матеріальні цінності на загальну суму 907660,28 грн. були перелічені в Додатку до акта перевірки. При цьому, позивач належно не обґрунтував неможливості надання документів представникам податкового органу та не подав жодного доказу на підтвердження обліку товарно-матеріальних цінностей, які реалізовувались в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході перевірки працівниками контролюючого органу здійснювався хронометраж господарських операцій позивача, який у повній мірі підтверджує вказані в акті порушення податкового законодавства (а.с. 155-159 т.1).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві, відповіді на відзив. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов та поясненнях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, за участі представників сторін, заслухавши їх усні пояснення, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд установив наступне.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює свою господарські діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

У червні 2024 року ГУ ДПС в Дніпропетровській області проведена фактична перевірка магазину, де позивач здійснює свою господарські діяльність. За результатами перевірки складений акт від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 30.07.2024 №017408/0706, згідно якого контролюючим органом застосовано штрафну санкцію в сумі 907660,28 грн. та від 30.07.2024№017410/0706, відповідно до якого застосовано штрафну санкцію в сумі 2040,00 грн. (а.с. 8-10, 65-69, 163-165 15, 16, т.1).

Фактична перевірка позивача проведена згідно наказу ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 13.06.2024 №2318-п та на підставі направлень від 13.06.2024 №№4540, 4542, 4830 (а.с.7, 60-61, 62-64 т.1).

У ході перевірки працівники контролюючого органу направляли платнику податків письмові вимоги про надання документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, первинних бухгалтерських документів на прибуття товарно-матеріальних цінностей. Вказані вимоги отримані уповноваженими особами позивача, про що свідчать їх підписи у відповідній графі (а.с. 72-73 т.1).

За результатами перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (зі змінами та доповненнями, а також пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що висновки ГУ ДПС в Дніпропетровській області про порушення позивачем вказаних вище норм податкового законодавства є правомірні та обґрунтовані, з огляду на наступне.

Обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, визначений статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податковий кодекс України (далі ПК України, Кодекс), який прийнятий Законом №2755-VI від 02.12.2010, зі змінами, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обов`язки платника податків, визначені статтею 16 ПК України. Зокрема, серед іншого, платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом; забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження; визначати, змінювати уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет, та визначати їхні повноваження.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Окрім вказаного, контролюючі органи мають право:

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.6);

- отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді (підпункт 20.1.7);

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19);

- здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (підпункт 20.1.45);

- здійснювати інші повноваження, передбачені законом (підпункт 20.1.49).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки унормовано положеннями статті 80 ПК України.

Так, відповідно до пункту 80.1 цієї статті фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2 фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

-у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1);

-у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);

-неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4);

Пунктом 80.3 ПК України встановлено, що фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Згідно пункту 80.4 ПК України Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно пункту 80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7).

Згідно пункту 80.8 Кодексу під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пункт 80.9).

У даному випадку згідно пункту 82.3 статті 82 ПК України тривалість перевірки не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку такої перевірки здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

80.10. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу(пункт 80.10).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок встановлені нормами статті 81 ПК України.

Так, пунктом 81.1 названої статті визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п. 85.7 ст. 85) .

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85).

Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР, зі змінами (далі Закон №265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, серед іншого, зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги (пункт 2);

- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункт 3);

- забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення (пункт 4);

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (пункт 5);

- забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення (пункт 6);

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (пункт 12);

15) надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України Про захист прав споживачів. Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування (пункт 15).

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національним банком України.

Статтею 20 названого Закону встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033 (далі Порядок №496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Пунктом 2 Порядку №496 визначені терміни, які вживаються у таких значеннях:

документи, які підтверджують облік та походження товарів Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку, та первинні документи;

первинні документи опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП;

місце продажу (господарський об`єкт) стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);

місце зберігання стаціонарний або будь-який пересувний об`єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об`єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;

товарні запаси сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Розділом II Порядку №496 встановлено порядок ведення обліку товарних запасів.

Так, згідно пункту 1 названого Розділу облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесені записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Відповідно до пункту 2 Розділу II Порядку №496 Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об`єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Згідно пункту 3 вказаного Розділу Порядку №496 ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис; 2) у графі 2 дата здійснення запису; 3) у графах 3-6 реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб`єкта господарювання постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);4) у графі 7 загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару; 5) у графі 8 загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).

Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається: продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій; внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об`єктами) та/або місцями зберігання; знищення або втрата товару; повернення товару постачальнику; використання товарів на власні потреби; 6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Згідно пункту 4 Розділу II Порядку №496 записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

Заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи (пункт 9).

Згідно пункту 10 Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах. Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Відповідно до пункту 11 Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Судом встановлено, що під час перевірки працівниками контролюючого органу встановлено, що сума реалізованого товару, який не був облікований належним чином на місці його реалізації в магазині за адресою: АДРЕСА_1 складає 907660,28 грн. Вказане підтверджується Додатком до акта фактичної перевірки позивача, а також поданою платником податків до перевірки працівникам ГУ ДПС в Дніпропетровській області Формою ведення обліку товарних запасів (а.с. 93-97, 173-175; 85-86, 178-179 т.1).

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що на зазначений працівниками контролюючого органу в Додатку до акта перевірки від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 як необлікований товар на загальну суму 907660,28 грн. є відповідні документи про його походження та облік акт приймання-передачі товарів до Договору комісії №МІ-29-04-24-БУ від 29.04.2024. Оскільки вказаний Договір та Акт не були надані під час перевірки у встановленому порядку. При цьому, вказані документи не подавались позивачем і до Заперечень на акт фактичної перевірки (а.с. 11-12 т.1).

Натомість, суд зазначає, що обов`язок платника податку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки встановлений пунктом 85.2 статті 85 ПК України. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, суд встановив, що прийняті ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта від 25.06.2024 №1754/04/36-07-08/РРО/ НОМЕР_1 фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.07.2024 №017408/0706 та №017410/0706 є правомірні. Тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.03 р., яке відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3477 підлягає застосуванню судами як джерело права, зазначено, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994).

Враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної справи, підтверджені дослідженими судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами з урахуванням норм матеріального права, котрі регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.07.2024 за №№017408/0706 та 017410/0706 відповідач діяв відповідно до норм податкового законодавства, правомірно та обґрунтовано, з належним урахуванням усіх обставин справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

відповідач: Головне управління ДПС України в Івано-Франківській області, код в ЄДРПОУ 43142559, вулиця Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

третя особа: Головне управління ДПС в Дніпропетровській області, код в ЄДРПОУ 44118658, адреса: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005.

Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.

Рішення складене в повному обсязі 26 травня 2025 р.