Ухвала суду № 127762815, 30.05.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4996/25

н/п 1-кс/953/4308/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши в залісудового засіданняв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000543 від 17.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.05.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Мобільний телефон Iphone 13 Pro IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданий час утримуються в ІТТ №1 ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження №12025220000000543 від 17.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 діючи в групі з невстановленими особами на території м. Харкова проводить вербування осіб жіночої статі з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Федеративної Республіки Німеччини.

28.05.2025 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 13 Pro IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначені предмети, речі могли бути використані у незаконній діяльності, містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також, накладення арешту на майно дасть змогу запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речового доказу.

Прокурор, посилаючись на вимоги ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу, просить накласти арешт на вказане майно.

Прокурор до судового засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання.

Власник майна, його захисник в судове засідання не прибув, повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, подав на адресу суду заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечує.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна та прокурора.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000543 від 17.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

В ході проведення обшуку від 28.05.2025 були виявлені та вилучені речі, на які прокурор просить накласти арешт. Строк для звернення до слідчого судді з даним клопотанням не є пропущеним.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення(проступок), передбачене ч. 2 ст. 149 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведення обшуку, на зазначеному в клопотанні майні, яке може містити відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, як тимчасово вилучене майно, вважає за необхідне накласти арешт на майно.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом, тобто зберегло на собі сліди вчинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 28.05.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone 13 Pro IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім-карткою номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданий час утримуються в ІТТ №1 ГУНП в Харківській області, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Визначити місцемзберігання вказаногомайна камеру сховуречових доказівСУ ГУНПв Харківськійобласті. Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1