Рішення № 127758152, 30.05.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1412/25

2/583/719/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді - Сидоренка Р.В.,

при секретарі - Якубович В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_1 30.01.2020 уклав із АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» кредитний договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 23000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши кошти. Відповідач зобов`язувався повернути отриманий кредит разом з процентами та комісією в строк, визначений умовами кредитного договору, про що засвідчив своїм підписом. Проте, у порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Станом на 20.11.2024 року заборгованість за кредитом становила 9029,95 грн., яку і прохає стягнути із відповідача та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав письмову заяву якою прохав провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.203ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У статті 627ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 30.01.2020 року ОСОБА_1 із АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Згідно з наданим розрахунком, наданим банком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.01.2020 року становить 9029,95 грн, яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Стаття 3 вказаного Закону передбачає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», викладені в постановах Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

У цій справі судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви від 30.01.2020 року.

Враховуючи те, що відповідач фактично отримав та використовував кошти, що надані банком, які у добровільному порядку ним не повернуті, та вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідачки суми непогашеного кредиту.

При цьому суд не погоджується із визначеною позивачем сумою заборгованості за кредитним договором від 03 грудня 2020 року в частині стягнення тіла кредиту (його розміру).

Суд зазначає, що банком пред`явлено вимогу виключно щодо стягнення заборгованості в сумі 9029,95 грн і така заборгованість є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).

У позовній заяві АТ «Універсал Банк» зазначає, що на підставі анкети-заяви відповідачу був наданий кредит у сумі 23000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. Крім того, згідно з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг, підписаною відповідачем, банк має право на власний розсуд в односторонньому порядку зменшувати чи збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, позивачем нараховувались відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом. Всього позивачем нараховано договірних відсотків на загальну суму 8793,94 грн. Крім того, позивачем погашалися (списувалися) відсотки в за рахунок кредиту і додавалися до тіла кредиту.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 26162,79 грн. Вказані кошти позивачем було зараховано у тому числі і як сплата відсотків та у рахунок погашення тіла кредиту.

Такий порядок погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами між сторонами в письмовій формі не погоджувався, а односторонні дії позивача щодо погашення (списання) відсотків за рахунок кредита і додавання до тіла кредита не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти є платою за використання кредитних коштів.

При цьому Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Витяг з тарифів чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, додані по позовної заяви, не містять доказів того, що саме з ними було ознайомлено відповідачку, а також не надано доказів їх підписання електронним цифровим підписом обома сторонами договору.

Оскільки витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Витяг з тарифів чорної картки monobank, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 14.02.2020 року, шляхом підписання Анкети-заяви.

Крім того, Витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, доданий позивачем до позовної заяви у редакції, затвердженій Протоколом Правління №49 від 30 листопада 2022 року, які набули чинності з 01 грудня 2022 року, а договір між сторонами у справі укладено 03 грудня 2020 року. Тобто, вказані Умови набули чинності після укладення договору між позивачем та відповідачем та не могли регулювати відносини між ними.

Судом також встановлено, що відповідач користувався послугами АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а саме знімав кредитні кошти з рахунку, відкритого на його ім`я у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», частково погашав, але не своєчасно та не у повному обсязі.

За період з 30.01.2020 року по 01.06.2023 року ОСОБА_1 використав кредитні кошти в сумі 26398,78 грн. Станом на 01.06.2023 повернув позивачу кошти у сумі 26162,79 грн.

Отже, сума заборгованості за тілом кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 235,99 грн., що становить різницю між сумою взятих та сплачених ним коштів.

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 235,99 грн

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених вимог, у розмірі 63,22 грн, що складає 2,61 % від загальної суми позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 551, 625, 1054 ЦК України, ст. 11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 267-268, 280-284, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором від 30.01.2020 року на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) в розмірі 235,99 грн., та 63,22 гривню судового збору, а всього 299,21 (двісті дев`яносто дев`ять) гривень 21 копійку.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених Цивільнимпроцесуальним кодексомУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко