Рішення № 127750987, 29.05.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12154/24

Провадження №2/367/4269/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого - судді Одарюка М.П.

за участі секретаря судових засідань Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ірпені цивільну справу № 367/12154/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.06.2020 у розмірі 71800,00 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікації клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці, починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua/terms/. Витяг з Умов та Тарифи за карткою «Monobank» встановлюють всі умови та правила надання такого кредиту.

23.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23.06.2020. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Отже, в порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. Оскільки станом на 29.06.2023 у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором було понад 90 днів та відбулось істотне порушення клієнтом своїх зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 29.06.2023 Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 25.08.2024 становить 71800,00 грн.

В відповідачка заперечувала проти позовних вимог, вказуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору, отримання нею кредитної картки, або відкриття рахунку на який би були перераховані кошти/ встановлено кредитний ліміт; наявність у неї будь якої заборгованості перед позивачем; підтвердження того, що сума заборгованості становить саме таку суму, яку просить стягнути позивач, не надано кредитний договір, на підставі якого , на думку позивача , виникли спірні правовідносини ( а.с.55-61).

У письмових поясненнях наданих суду ( а.с.81-146), представник позивача вказує, що

У випадкуколи особане надаєзгоди зУмовами таправилами наданнябанківських послугу застосункуmonobankшляхом накладенняелектронного підпису,тоді застосунок monobank не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку monobank. Проведення будь яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто, лише шляхом попереднього узгодження з Умовами та правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку monobank та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Отже, заповненням анкети заяви відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23 червня 2020 року, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку, кредитний ліміт боржника складає 35000,00 грн. відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) 36800,00грн. Себто, заборгованість складає 71800,00 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 35000,00 грн та суми овердрафту ( мінусу по картці), яка становить (мінус) 36800,00 грн. У зв`язку з тим, що кошти на погашення послуг відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу відноситься до тіла кредиту, тому що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору. Отже, з урахування вищевикладеного присутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у повному обсязі відповідно до Анкети заяви до договору про надання банківських послуг.

23 травня 2025 року відповідачка надала суду заяву, в якій просила суд залишити додаткові пояснення представника позивача без розгляду, як такі, що подані із порушенням процесуальних строків.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про виключення документа з числа доказів.

В судове засідання учасники справи не прибули про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином причини неявки суду не повідомили.

В позовній заяві представник позивача просить суд розглядати справу без його участі.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 23 червня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання Анкети-заяви в електронній формі через мобільний додаток, що підтверджується електронним підписом відповідача. Договір включає Умови і Правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, доступні на сайті https://www.monobank.ua/terms та в мобільному додатку. Відповідач отримала кредитний ліміт у розмірі 35 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 з відсотковою ставкою 3,1% на місяць за залишком заборгованості та 6,2% на місяць за простроченою заборгованістю.

Станом на 29 червня 2023 року відповідач допустила прострочення сплати мінімального платежу понад 90 днів, що, відповідно до п. 5.17 Розділу II Умов, призвело до визнання всієї заборгованості простроченою. Банк надіслав відповідачу повідомлення про необхідність погашення боргу, але вона не вчинила дій для його погашення. Станом на 25 серпня 2024 року заборгованість становить 71800,00 грн (тіло кредиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк " запустив новий проект "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Monobank" за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту "Monobank" є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок "Monobank" полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача.

Укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», договір укладається шляхом пропозиції (оферти) та її акцепту. Анкета-заява, підписана відповідачем електронним підписом (п. 6 Анкети-заяви), підтверджує її згоду з Умовами і Правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Ці документи були доступні в мобільному додатку та на сайті банку (https://www.monobank.ua/terms), що відповідає ч. 4 ст. 11 Закону. Постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 підтверджує правомірність укладення таких договорів в електронній формі.

Таким чином, вищенаведене свідчить про укладення сторонами в установлений законом спосіб кредитного договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, в постанові від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, в якій, ухвалюючи рішення про стягнення боргу за кредитним договором, суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.

Як було зазначено вище, відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед АТ «Універсал Банк» за послугами «Мonobank» від 23 червня 2020 р. станом на 25 серпня 2024 р. дорівнює 71800,00 грн., та складається з заборгованості за тілом кредиту.

Зазначене узгоджується з наданою суду випискою по рахунку відповідача, в якій відображено рух коштів, а саме як встановлення кредитного ліміту, так і використання кредитних коштів.

Наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за якою обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, зокрема, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, де вказано, що заборгованість за тілом кредиту станом на 25 серпня 2024 р. становить71800,00 грн., підтверджують наявність заборгованості відповідача за виданим кредитом.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 зазначено, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Це відповідає положеннямстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254(у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого самого змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75(у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Анкета-заява містить реквізити рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я відповідача, та підтверджує встановлення кредитного ліміту. Розрахунок заборгованості (71800,00 грн) узгоджується з умовами договору, зокрема п. 5.175.19 Розділу II Умов, які визначають наслідки прострочення. Відповідач не надала доказів погашення боргу чи спростування розрахунку, що є її процесуальним обов`язком (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Постанова Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 367/4970/13-ц зазначає, що розрахунок позивача є належним доказом, якщо боржник не надав контррозрахунку.

Позивач надав Анкету-заяву, розрахунок заборгованості, витяг з Умов і Правил, які є публічно доступними та виписку про рух коштів по картці від 16 квітня 2025, з якого вбачається, що відповідачка користувалась кредитним коштами (ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеної суми позову, в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,634,638,648,1054 ЦК України, ст.ст.4,10,12,13,19,76-81,89,128-131,141,223,247,259,263-265,274,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованостізадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 23 червня 2020 року станом на 25 серпня 2024 року в сумі 71 800 (сімдесят одну тисячу вісімсот) гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ вул. Автозаводська, буд. 54/19.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк