Вирок № 12774743, 09.12.2010, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 1 69/10

В И Р О К

іменем України

09 грудня 2010 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Осипчук С.П.

з участю прокурора Палій Л.Л.

представника потерпілої ОСОБА_1

захисника підсудного ОСОБА_2

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростені кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, не інваліда, не депутата, військовозобовязаного, працюючого машиністом ТЧ-7 м. Коростень, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2007 року близько 10 години 30 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ «DAEWOO Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1, в зоні пішохідного переходу на перехресті вулиць Шолом-Алейхема та К. Лібкнехта в м. Коростені, рухаючись заднім ходом в напрямку вул. Грушевського, невірно оцінив дорожню обстановку, та в порушення, вимог п.п. 2.3, 10.1, 10.9, 10.10, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України не вжив заходів для забезпечення безпеки руху, внаслідок чого задньою лівою частиною автомобіля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: множинних переломів ребер з обох сторін з розвитком правобічного гемопневматораксу та струсу головного мозку, які відносяться до категорії тяжких.

Невідповідність дій підсудного вказаним вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП та її наслідків.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, при цьому підтвердив факт його скоєння за викладених вище обставин, однак вважає, що дорожня транспортна пригода виникла також і внаслідок порушення потерпілою Правил дорожнього руху. Додав, що перед рухом, дивлячись в дзеркало заднього виду, переконався, що позаду нікого немає, ввімкнув сигнал аварійної ситуації, та розпочав рух автомобіля, але по тому відчувши удар ззаду, зупинив автомобіль, вийшов з нього та витяг потерпілу з-під автомобіля. Після наїзду на ОСОБА_5, разом з пасажиром ОСОБА_6 викликали швидку допомогу, зателефонували її батьку, протягом лікування надав матеріальної допомоги на суму 6000 гривень, неодноразово відвідував в лікарні.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що 16.10.2007 року близько 10 години переходячи вулицю в межах пішохідного переходу на вул. К.Лібкнехта, відчула удар в ліву частину тулуба, внаслідок чого впала на проїзну частину, та опинилась під колесом автомобіля, втративши при цьому свідомість. Підтвердила заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких вона довгий час знаходилась на стаціонарному лікуванні в м. Житомирі, отримала інвалідність 3-ї групи. Злочинними діями ОСОБА_3 їй заподіяно матеріальну шкоду в сумі 4400,54 грн. та моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в 20000,00 грн., просить стягнути з підсудного та публічного акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна», з якою підсудним укладено договір обовязкового страхування цивільної відповідальності.

Свідок ОСОБА_6 показав, що в момент дорожньо-транспортної пригоди 16.10.2007 року він знаходився в салоні автомобіля, яким керував підсудний. Здійснюючи рух транспортного засобу заднім ходом, ОСОБА_3 не бачив потерпілої, а відчувши удар відразу за перехрестям доріг, обоє вийшли з автомобіля та витягли ОСОБА_5 з-під машини, а потім викликали працівників швидкої допомоги та міліції.

Свідок ОСОБА_7 показав, що в день наїзду на перехресті вулиць К.Лібкнехта та Шолом-Алейхема був наявний справний світлофор та відповідні дорожні знаки, що посвідчують перехрестя автомобільних доріг.

Вина ОСОБА_3 в скоєнні злочину, крім показань потерпілої та свідків, підтверджується також зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2007 рокуіз схемою, з якого вбачається, що наїзд на пішохода автомобілем ЗАЗ «DAEWOO Сенс» номерний знак НОМЕР_1 відбулось в зоні дії знаку 1.32 «пішохідний перехід» на перехресті вулиць Шолом-Алейхема та К. Лібкнехта в м. Коростені (а.с. 4-6);

- протоколом огляду транспортного засобу від 16.10.2007 року, дані якого засвідчують технічно-справний стан автомобіля ЗАЗ «DAEWOO Сенс» номерний знак НОМЕР_1, та виявлену вмятину на кришці багажника з лівої сторони на відстані 95 см. від землі та на відстані 35 см. від лівого краю автомобіля (а.с.9);

-висновком судово-медичної експертизи №253 від 01.11.2007 p.,згідно якого у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні пошкодження: множинні переломи ребер з обох сторін з розвитком правобічного гемопневматораксу та струс головного мозку, які утворились внаслідок дії твердих тупих предметів, можливо при обставинах та в термін ДТП, та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя (а.с. 37);

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 3/254 від 14.07.2009р., згідно якого результат даної дорожньої ситуації повністю визначався вибраними водієм ОСОБА_3 на свій розсуд діями (бездіяльністю). (а.с. 192).

Посилання підсудного та захисника ОСОБА_2 на вину потерпілої в даній дорожньо-транспортній пригоді суд не приймає до уваги, оскільки жодним доказом це не підтверджується.

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставин, які помякшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує думку потерпілої, і виходить з того, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем роботи,шкоду частково відшкодував, зважаючи на тривалий час, що минув з дня події, і, як наслідок, актуальність суспільної небезпечності злочину, з урахуванням цього вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

Суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3, додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на наслідки, які настали в результаті порушення підсудним правил дорожнього руху.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд виходить із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, враховуючи обставини справи, глибину душевних, психічних страждань, які зазнала ОСОБА_5 від злочину, та отриманою в результаті цього інвалідністю, частковою сплатою підсудним витрат на лікування, та визначає моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Що стосується матеріальної шкоди, то в судовому засіданні встановлено, що витрати на лікування потерпілої на суму 1207 грн. 60 коп. підтверджені документально (а.с. 115-139), тому позов у цій частині підлягає задоволенню, решту суми заподіяної матеріальної шкоди 3192,94 грн. слід залишити без розгляду, так як дані суми підлягають доведенню відповідними доказами, з чим потерпіла вправі звернутись в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_3 придбав у відкритому акціонерному товаристві «Страхова компанія Країна» (правопопередник ПАТ «СК» Країна») поліс ВВ 2458203 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою , яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому тільки різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Майнова шкода, яка завдана позивачу ОСОБА_5 і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні не перевищує ліміту відповідальності страховика, тому повинна бути стягнута з ПАТ «СК» Країна», оскільки у добровільному порядку страхова виплата вказаним співвідповідачем не здійснена, а розмір моральної шкоди згідно ліміту страхової компанії, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 2550грн. (51000X5%=2550), а решту суми 17450 (20000 - 2550) гривень слід стягнути з ОСОБА_3

В задоволенні вимоги заявленої в позовній заяві цивільного позивача по накладенню арешту на автомобіль ЗАЗ «DAEWOO Сенс» номерний знак НОМЕР_1 слід відмовити, оскільки в матеріалах справи (а.с.206,207) є дані про накладення арешту на майно.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України. Судові витрати в порядку ст. 93 КПК України покласти на засудженого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 17450 (сімнадцять тисяч чотириста пятдесят) гривень моральної шкоди.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» на користь ОСОБА_5 2550 гривень завданої злочином моральної шкоди та 1207 грн. 60 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, а всього 3757,60 (три тисячі сімсот пятдесят сім гривень 60 копійок) гривень.

Речовий доказ по справі, автомобіль ЗАЗ «DAEWOO Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3 повернути власнику (а. с. 207).

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в сумі 600,49 гривень, перерахувавши їх в УДК в Житомирській області код 25574601 р/р 35229005000096 МФО 811039 за експертні роботи НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя