Ухвала суду № 127746824, 22.05.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8912/25

Провадження № 2/344/3460/25

У Х В А Л А

22 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та визнання батька опікуном малолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та визнання батька опікуном малолітніх дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Натомість, позивачем не вказано ідентифікаційний код третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, чи про неможливість їх надання.

Відповідно до п.7, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, позивачем в позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися та не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, при розгляді спору щодо визначення місця проживання дитини обов`язковим є залучення органу опіки та піклування і надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Нормами статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Як зазначено у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року, оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги й посилання на засоби їх доказування.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Позивачем не надано доказів на обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що, як вказано в позовній заяві, малолітні діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживають із позивачем.

Позивачем в позовній заяві вказано «…29 травня 2024 року мною до Служби у справах дітей в місті Івано-Франківську державної адміністрації була подана заява про визнання місця проживання малолітніх дітей з батьком за зазначеною адресою та визнання мене опікуном моїх малолітніх дітей. 28 серпня 2024 року комісією з питань захисту прав дітей була розглянута моя Заява, комісія відмовила у її задоволенні, посилаючись на те, що між батьками немає спору щодо проживання дітей з батьком. 3 таким висновком комісії погодитися неможна, оскільки мати дітей (Відповідачка) брала участь у розгляді комісією моєї заяви, яка розглядалася у спосіб відеоконференції. Мати дітей, яка проживає у США, заперечила щоб діти проживали зі мною - батьком двох малолітніх дітей, причому сама відмовилась від того, щоб діти проживали з нею. Відеоконференція проходила із звукозаписом промов (пояснень) батьків і думки сина, який брав участь разом зі мною у розгляді комісією моєї Заяви, оскільки сину вже повних десять років. Мати і батько дітей проживають окремо і не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати малолітні діти…».

Однак, доказів на підтвердження вказаних позивачем обставин суду не надано.

Позовна заява не містить доказів щодо звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді його звернення.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано: «під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло».

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 передбачено, що для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

До матеріалів позовної заяви не долучено висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.

Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач долучає до позовної заяви квитанцію на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1211, 20 грн.

Однак позивачем в прохальній частині викладено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

«1. Визначити місце проживання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Визнати мене опікуном двох моїх малолітніх дітей…».

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України ,,Про судовий збір", судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлений на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. за ще одну вимогу немайнового характеру та долучити до позовної заяви квитанцію про сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху, із наданням строку для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Таким чином, встановлено правові підстави для залишення позову без руху.

Відповідно до зазначеного суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та визнання батька опікуном малолітніх дітей- залишити без руху та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Бородовський