Постанова № 12773378, 02.12.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2010 року Справа № 33/224-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий –суддя Мороз В.Ф. (доповідач),

судді –Науменко І.М., Голяшкін О.В.,

секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Вельма В.О., дов. від 01.11.10 р.;

від відповідача:Маслов Д.В., дов. від 02.07.10 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.10р. у справі №33/224-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал», м. Алчевськ

до відкритого акціонерного товариства завод “Павлоградхіммаш”, м. Павлоград

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідача 690 578,32 грн. боргу за поставлений товар, 14 069,83 грн. 3% річних та 26 528,01 грн. втрат від інфляції. Рішення суду першої інстанції мотивовано проведеним відповідачем в рахунок оплати поставленого товару зарахуванням зустрічної вимоги щодо нарахування неустойки за несвоєчасну поставку товару у розмірі 690 646, 21 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу про його скасування та задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема позивач посилається на неможливість зарахування неустойки як зустрічної вимоги в рахунок припинення зобов’язання щодо оплати товару, фактичне вирішення судом першої інстанції спору, який не був предметом розгляду даної справи щодо розміру, підстав та правової природи нарахованої пені, наявність заперечень щодо здійсненого відповідачем зарахування.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення суду першої інстанції вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно договору поставки №09-15-0185 від 04.05.2009 р. позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію, згідно специфікації труби у кількості 2 955,00 шт. на загальну суму 1 748 178,00 грн.

Відповідно до специфікації №1 від 20.05.2009 р., оплата товару здійснюється на умовах внесення 5% попередньої оплати та 95% доплати протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару. Строк поставки встановлений сторонами протягом 60-65 календарних днів з моменту підписання специфікації.

Відповідно до п. 10.1. договору за прострочення виконання зобов’язань, визначених у п.п. 3.2, 6.2.4, 10.3, 10.5, а також у п. 4.1., яким було передбачено поставку товару за даним договором протягом трьох календарних днів з моменту надходження грошових коштів на рахунок продавця, останній зобов’язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день прострочення.

Згідно виписки з банківського рахунку (а.с. 22) 22.05.09 р. відповідачем сплачено позивачу 87 408,9 грн. у якості попередньої оплати за вказаним договором поставки.

Згідно видаткових накладних № ТНД-000069 від 01.10.2009 р. на суму 1 562 869,44 грн. та ТНД-000002 від 18.01.2010 р. на суму 179 966,78 грн. , тобто з порушенням строку встановленого умовами специфікації, позивачем поставлено, а відповідачем без зауважень прийнято обумовлену специфікацією металопродукцію

Згідно заяви про залік зустрічних вимог вих. № 546 від 22.02.10 р., надісланої позивачу 23.02.10 р., відповідачем повідомлено позивача про припинення зобов’язань щодо оплати поставленого за договором товару на суму 690 646,21 грн. у зв’язку з зарахуванням зустрічної вимоги відповідача щодо сплати пені у сумі 690 646,21 грн., нарахованої на підставі п. 10.1 договору у зв’язку з простроченням поставки товару, вимога про оплату якої була направлена 26.01.10 р.

Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з мотивів зарахування в рахунок оплати поставленого товару нарахованої пені за прострочення його поставки.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відтак за змістом вказаної норми припинення зобов’язання зарахуванням можливе за умов зустрічності вимог, їх однорідності та безспірності (ясності вимог). За відсутності безспірності вимог спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Неустойка (штраф, пеня) згідно ст. 611 ЦК України, ст. 230 ГК України є відповідальністю за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України та п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, тобто у відповідному спорі про її застосування (стягнення).

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не звернувши увагу на відсутність безспірності зустрічного зобов’язання та заперечення позивача щодо нарахування відповідачем неустойки у відповідному розмірі, за відсутності розгляду у судовому порядку, тобто позовному провадженні спору про застосування пені, що унеможливлює її зменшення за наявності підстав, передбачених зазначеними ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, дійшов хибного висновку про можливість її зарахування в рахунок припинення зобов’язання відповідача щодо оплати поставленого товару.

Суд першої інстанції не врахував, що зобов’язання позивачем було виконано, поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень, а спричинення будь-яких збитків простроченням не було предметом розгляду та дослідження, з огляду на що нарахована пеня є неспіврозмірною допущеному порушенню та складає 690 646,21 грн. від 1 742 836,22 грн. вартості усього поставленого товару, а судове рішення не відповідає встановленим ст. 3 ЦК України вимогам щодо справедливості, добросовісності та розумності.

За викладеного висновок суду першої інстанції про припинення зобов’язань щодо оплати товару проведеним відповідачем зарахуванням нарахованої ним пені є необґрунтованим.

Зобов’язання відповідача щодо оплати поставленого товару має бути ним виконане в силу ст. ст. 655,692, 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, у зв’язку з чим заявлена сума залишку боргу у розмірі 690 578,32 грн. та нараховані на підставі ст. 625 ЦК України три проценти річних у розмірі 14 069,83 грн. та втрати від інфляції у розмірі 26 528,01 грн. за період прострочення оплати, визначений позивачем (грудень 2009 р. –квітень 2010 р.) підлягають стягненню.

За викладеного оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України з прийняттям нового про задоволення позову.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, у тому числі за подання апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.10 р. у справі №33/224-10 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства завод “Павлоградхіммаш” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Харківська, 15; ідентифікаційний код 00217417) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал»(94220, Луганська область, м. Алчевськ, вул.. Волгоградська, 132, блок В, офіс 422; ідентифікаційний код 35785206) 690 578,32 грн. боргу; 14 069,83 грн. 3 % річних; 26 528,01 грн. втрати від інфляції; 10967,64 грн. витрат на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М. Науменко

Суддя

З оригіналом згідно

Помічник судді Н.І. ПіддубнаО.В. Голяшкін