Рішення № 12773355, 30.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.11.2010Справа №2-16/5308-2010 За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, м. Сімферополь, вул. Репіна, б.122, ідентифікаційний код 24029801)

Про стягнення 50124,71 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1- свідоцтво серії НОМЕР_2; ОСОБА_2 представ., дов. від 15.11.2010р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі продажу від 25.05.2008р. у розмірі 50 124,71 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 10900, 00 грн. за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором купівлі продажу від 25.05.2008р., через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» перед Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 складає 50124,71 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Позивач у судовому засіданні 16.11.2010р. надав заяву про зменшення позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути лише суму заборгованості у розмірі 50124,71 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду. (а.с.30)

У судовому засіданні 30.11.2010р. позивач та його представник надали акт звірки взаємних розрахунків на суму 50124, 71 грн., який був направлений на адресу відповідача. Також надали витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на ТОВ «Вітмет» та копії видаткових накладних, які підтверджують належне виконання позивачем свої обовязків за договором від 25.05.2008р. Вказані документи були залучені до матеріалів справи.

Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.24)

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

25.05.2008 р. між Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (Покупець) був укладений договір купівлі продажу, згідно п. 1.1 якого Продавець передає у власність Покупця товар, а Покупець приймає та сплачує товар на умовах, обумовлених у п..4.1. Договору у кількості та асортименті відповідно до накладних, які є невідємною частиною договору. (а.с.12-13).

Продавець здійснює поставку кожної партії Товару з додатком необхідної документації на товар: витратна накладна, податкова накладна, сертифікат якості, якісне посвідчення, сертифікат відповідності, гігієнічний висновок, ветеренатре посвідчення та інша документація. (п.3.5. Договору)

Відповідно до п.4.1. Договору Покупець зобовязується сплатити Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару або іншим чином, незабороненим законодавством України.

Днем оплати Товару вважається день надходження грошових коштів Продавцю. (п..4.2. Договору).

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був поставлений відповідачу товар на підставі видаткових накладних за період з 17.06.2008р. по 12.09.2008р. на загальну суму 106385,31 грн.(а.с. 34-78)

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у вказаних вище накладних.

Частина товару була сплачена відповідачем в добровільному порядку на суму 56260,60 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. (а.с.17-20)

Враховуючи те, що вартість отриманого товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» не була сплачена у повному обсязі, несплаченою залишилася сума 50124,71 грн., що стало приводом для звернення позивача до суду для стягнення вказаної суми у примусовому порядку.

Вказана сума заборгованості також підтверджується підписаними обома сторонами актами звірки взаємних розрахунків від 09.12.2008р. та від 22.03.2010р. на суму 50124,71 грн.(а.с. 14-16)

Позивач листом від 06.05.2010р. запропонував відповідачу у добровільному порядку погасити заборгованість.

Листом від 29.07.2010р. ТОВ «Вітмет» гарантував у строк до 30.09.2010р. погасити борг у сумі 50124,71 грн. (а.с.22). Проте, на час розгляду справи у суді вказана сума відповідачем сплачена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором купівлі продажу від 25.05.2008р. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 50124,71 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, м. Сімферополь, вул. Репіна, б.122, ідентифікаційний код 24029801) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості у розмірі 50124, 71 грн., а також 501,24 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31115095700002, код отримувача 34740405, отримувач: ГУ ДКУ України в АР Крим, МФО 824026) зайве сплачене державне мито у розмірі 198,75 грн., яке перераховано квитанцією № 50 від 01.11.2010р.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.