Рішення № 127719115, 28.05.2025, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/124/25

№2/687/142/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2025 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову посилається на те, що 28.10.2017 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № VPr-76787, на суму 61000 грн до 27.09.2022 року. Позивач надав дані кошти, а ОСОБА_2 їх отримав і зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 39,99 % річних, та свого зобов`язання не дотримав, тому станом на 26.12.2024 року його заборгованість складає 27385,51 грн.

Окрім того, 07.12.2017 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-83929, на суму 39000 грн до 30.11.2022 року. Позивач надав дані кошти, а ОСОБА_2 їх отримав і зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 55,99 % річних, та свого зобов`язання не дотримав, тому станом на 26.12.2024 року його заборгованість складає 20014,07 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На день його смерті заборгованість за кредитними договорами № VPr -76787, № CL-83929 повернута не була. Спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , тому позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 як спадкоємця ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами № VPr-76787, № CL-83929 на загальну суму 47399,58 грн., також судові витрати по справі - судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.

11.02.2025 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою від 15.04.2025 року замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_1 ..

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 28.10.2017 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № VРr-76787, згідно з яким позичальник отримав кредит у сумі 61000 грн, зі строком повернення до 27.09.2022 року.

Позивач надав дані кошти, а ОСОБА_2 їх отримав і зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 39,99 % річних, та свого зобов`язання не дотримав, тому станом на 26.12.2024 року його заборгованість складає 27385,51 грн.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідач покладені на нього обов`язки за договором виконав частково, створивши заборгованість в сумі 27385,51 грн, з них: 27385,51 грн - заборгованість по тілу кредиту.

Окрім того, 07.12.2017 року між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк» було укладено кредитний договір № CL-83929, згідно з яким позичальник отримав кредит у сумі 39000 грн, зі строком повернення до 30.11.2022 року.

Позивач надав дані кошти, а ОСОБА_2 їх отримав і зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 55,99 % річних, та свого зобов`язання не дотримав, тому станом на 26.12.2024 року його заборгованість складає 20014,07 грн.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідач покладені на нього обов`язки за договором виконав частково, створивши заборгованість в сумі 20014,07 грн, з них: 20014,07 грн - заборгованість по тілу кредиту.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 20.07.2021 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Розмір процентів та строки їх сплати, як і порядок та строки повернення кредиту визначені умовами кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за кредитними договорами з надання кредитних коштів виконав повністю, а позичальник ОСОБА_2 - частково, створивши заборгованість.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки,що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На момент відкриття спадщини (смерті ОСОБА_2 ) у нього був обов`язок зі сплати заборгованості, що утворилася за кредитними договорами, який увійшов до складу спадщини як такий, що не припинився внаслідок його смерті.

Матеріали справи не містять доказів складання заповіту ОСОБА_2 , тому застосовуються правила щодо спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно копії спадкової справи №259/2021 заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 , жит. АДРЕСА_1 прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до поданої заяви до нотаріальної контори ОСОБА_3. від 11.10.2021 року вбачається, що останній відмовляється від належної йому частки у спадщині, яка залишилась після смерті його батька ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ..

У статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину,не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Тлумачення статті 1281 ЦК свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (Постанова КЦС ВС від 13.06.2018 року у справі № 758/8549/15-ц).

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

З огляду на те, що зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором після його смерті перейшли до його спадкоємця, яка прийняла спадщину, але добровільно претензій кредитора, поданих у встановлений законодавством строк, не виконала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку про стягнення з відповідача на його користь заборгованості спадкодавця в сумі 47399,58 грн підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 3028,00 грн.

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання правничої допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правничої допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правничої допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова ВС від 01.10.2018 у справі №569/17904/17).

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правничої допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час розгляду справи у встановлений цивільно-процесуальним законодавством строк сторона позивача не надала суду ні доказів надання правничої допомоги (фактичної передачі наданих адвокатом послуг, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором), ні доказів на підтвердження витрат, понесених на надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги (договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (постанова Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» суму заборгованості: за кредитним договором № VPr-76787 від 28.09.2017 року в розмірі 27385,51 грн; за кредитним договором № СL-83929 від 01.12.2017 року в розмірі 20014,07 грн; а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 47399,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 3028,00 грн. судового збору.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місце знаходження вул. Сахарова, 78 м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ: 09807862, e-mail: office@kredobank.com.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Суддя Борсук В.О.