Вирок № 127705969, 29.05.2025, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/3006/23

пров. № 1-кп/544/25/2025

Номер рядка звіту 227

В И Р О К

іменем України

29 травня 2025 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілих- адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження №12023170000000686 від 27.09.2023 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хмельницької області Городоцького району с. Хоптинці та мешканець АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, водій в ТОВ «Транс-Авто-Д», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 26.09.2023, близько 20 години 10 хвилин, керуючи технічно-справним транспортним засобом сідловим тягачем Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 , рухався по дорозі Київ-Харків-Довжанський зі сторони міста Київ в сторону міста Харків, де проїжджаючи в районі 157 км вказаної автодороги поблизу м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, а саме, виконуючи маневр розвороту в установленому для цього місці, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення із автомобілем Volvo S80 НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по головній дорозі в лівій смузі для руху, в зустрічному напрямку, тобто зі сторони міста Харків в сторону міста Київ, при цьому в салоні автомобіля окрім водія знаходився пасажир - ОСОБА_6 . У результаті порушення зазначених вище вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 та зіткнення транспортних засобів водій автомобіля Volvo S80 д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження від яких того ж дня помер в кареті СШМД. Так, у відповідності до висновку експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала від політравми - уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден чола зі зчісуванням епідермісу, забито-рваної рани правої внутрішньо-брівної ділянки та перенісся, подібної рани лівої брови, подібних ран цих ділянок, багатоуламкового перелому кісток носу з синцем верхньої повіки правого ока та верхньої повіки лівого ока з розривом правого ока, подібної рани правої носо-підочної ділянки, синця нижньої губи зліва, саден лівого плеча та лівого передпліччя і лівої кисті зі зчісуванням епідермісу, рани лівого надколінника з синцем, розриву лівого скокового суглобу по внутрішній поверхні з рваною раною, перелому лівої великогомілкової кістки суставної поверхні дистального кінця, синців лівого колінного суглобу та лівого стегна і правого стегна та правої гомілки, рваної рани правого надколінника, синця правої пахової ділянки, саден правої кисті та правого передпліччя з уламками скла, саден та поверхневої рани правого плеча та правого передпліччя, суцільного синця тканин волосистої частини голови, переважно справа, багато-уламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливу в м`які мозкові оболонки та кору головного мозку та мозочку, розтрощення грудної клітки з переломом груднини та ребер і розривом грудної клітки, розриву серцевої сорочки по передній поверхні з розривом серця, розгинального перелому хребта між 3 та 4-м грудними хребцями з надривом та крововиливом в оболонки спинного мозку, виливом крові в плевральну порожнину з розривами плеври та надривами легень, розриву печінки, надриву селезінки, крововиливами в брижейку кишковика, перелому-розриву підвзошно-куприково зчленіння, уламкового перелому правої стегнової кістки і дистальної головки з розривом колінної сумки сухожилок и сухожилок та м`язів, та симетричного перелому лівої стегнової кістки, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, в строк та обставинах вказаних у постанові при ДТП та є характерними для них, для зіткнення об`єктів, що рухаються з великою швидкістю та мають значні маси і стосовно живої особи у своїй сукупності, мають ознаки ТЯЖКИХ тілеснихушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як таких що призвели до смерті.

Крім цього, внаслідок порушення зазначених вище вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 та зіткнення транспортних засобів пасажир переднього сидіння автомобіля Volvo S80 д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки; закритого перелому тіла грудини, закритого перелому 1 -2 ребер справа, закритого перелому 5-8 ребер зліва, забій легень, двобічного гідротораксу (лівобічний гемоплеврит), забій серця, закритого крайового перелому голівки правої плечової кістки без зміщення уламків, гематома та забій м`яких тканин правої поперекової ділянки та правого стегна, забій нирок, забій сечового міхура, забійні рани лівої кисті, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такий, можливо при ДТП в указаний в постанові строк та при вказаних в постанові обставинах і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров 'я.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи, причиною дорожньо- транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення вимог п.п. 10.1,10.4 ПДР України водієм ОСОБА_4 , а саме: п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною у руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 10.4 Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначенім для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. Порушення вимог п.п. 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням її суспільно-небезпечних наслідків. Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Для цього у нього не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги вказаних Правил.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав та пояснив наступне. Він має водійський стаж з 1986 року, учасником ДТП ніколи не був. 26.09.2023 він виконував рейс на м.Суми транспортним засобом Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 , яким перевозив залізобетонні стовпи. Рухався по дорозі Київ-Харків-Довжанський зі сторони міста Київ та біля м. Пирятина почав виконувати маневр розвороту. Перед виїздом на зустрічну смугу він стояв хвилин 10, пропускаючи потік транспортних засобів. Побачивши верхні габарити вантажного автомобіля, який рухався на відстані близько кілометра від нього, він зрозумів, що встигає виконати розворот і почав рух. Після того як тягач повністю заїхав у кишеню, він відчув якийсь удар та зупинився. Коли вийшов з авто, побачив, що в причеп в`їхав автомобіль Volvo, якого він не бачив, коли він виконував розворот. Причеп був освітлений - спереду та позаду були світлові маячки, по бокам - світловідбивна стрічка. Удар прийшовся в третю вісь візка причепа. Сама платформа була розсунута за допомогою телескопічних направляючих на довжину близько 4 метрів. Шкодує про вчинене, не хотів, щоб так трапилося.

Пояснив, що після ДТП він не звертався до потерпілих з пропозицією допомоги. Одразу після ДТП приїхали якісь чоловіки з їх сторони та нанесли йому тілесні ушкодження. Внаслідок побиття йому зашивали голову в лікарні, потім він лікувався 1,5 місяці.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 26.09.2023 він о 6 год ранку поїхав на роботу. Його син ОСОБА_9 був удома. Коли близько 18 год він повернувся додому - сина вже вдома не було. Йому було відомо, що син поїхав до м. Львова у госпіталь, щоб провідати своїх знайомих. Після опівночі директор сільського будинку культури повідомив його про ДТП за участі сина, а згодом він дізнався, що син загинув у ДТП. Син алкогольними напоями не зловживав, чи вживав він того дня алкогольні напої йому невідомо. Після ДТП зі сторони обвинуваченого до нього ніхто з пропозиціями допомоги не звертався.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 26.09.2023 його знайомий ОСОБА_9 зателефонував йому та повідомив, що буде їхати до м. Львова і запропонував йому підвезти його до м. Києва. Вони зустрілися ввечері в с. Копили Полтавського району та поїхали в напрямку м. Києва. Рухалися дорогою зі швидкістю 90-100 км/год, дорога не освітлювалася. Запаху алкоголю від ОСОБА_9 він не відчував. Потерпілий під час руху дивився на дорогу, але причепа, з яким відбулося зіткнення він не бачив. Після удару він втратив свідомість та прийшов до тями, коли його вже витягували з-під відбійника.

Додатково пояснив, що перед зіткненням автомобіль Volvo рухався в лівій смузі для руху, оскільки перед цим робив випередження, припускає, що у нього було увімкнено «дальнє» світло фар. Причеп, у який вони в`їхали, взагалі не було видно ( не може сказати чи він стояв чи рухався), освітлювалася лише кабіна тягача. Після ДТП потерпілий проходив лікування в Пирятинській лікарні, 10 днів був в реанімації, а потім лікувався в м. Полтаві. Після ДТП відчуваються наслідки травми: важко підняти руку, болить коліно, не може займатися спортивними вправами.

Окрім визнання своєї винуватості у вчиненому, винність обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що в день ДТП він рухався вантажним транспортним засобом MAN по автодрозі Харків- Київ. Був вечір, темно. Він рухався в напрямку м. Києва із швидкістю 80-90 км/год. Десь на відстані 1 км він побачив фуру з причепом, яка виконувала маневр розвороту. Її було добре видно, вона освітлювалася. Перед ним рухався бус. В цей час його обігнав автомобіль Volvo, з включеним світлом фар (припускає, що ближнє). На його думку, цей автомобіль рухався із швидкістю 110-120 км/год. Він побачив як Volvo врізався в причеп, у нього навіть не засвітилися стопи. Він зупинився, також під`їхали інші водії і вони разом витягли з Volvo водія та пасажира, який був при свідомості. Пам`ятає, що автопоїзд освітлювався жовтими ліхтариками, чи повністю причеп повністю не пам`ятає. Відрізок дороги до місця ДТП - це рівна дорога, потім невеликий підйом. Коли відбулося зіткнення, він був на відстані 300-400 м і мав можливість неекстренно зупинитися.

- витягом є ЄРДР 12023170000000686 від 27.09.2023, в якому зазначені: короткий виклад обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 26.09.2023 близько 20 год. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Пирятин Полтавської області, водій ОСОБА_4 , керуючи сідловим тягачем Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 , рухався в напрямку міста Полтава та в подальшому, здійснюючи маневр розвороту у відведеному для цього місці, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю Volvo S 80 д.н. з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок пригоди водій автомобіля Volvo та його пасажир ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження, були доставлені до лікувального закладу, де ОСОБА_9 помер ; правова кваліфікація - ч.2 ст.286 КК України (т.1 а.с.113);

- даними протоколу огляду місця події від 26.09.2023, фототаблицею та схемою пригоди, які є додатками до протоколу, де зафіксовано фактичні дані про те, що 26.09.2023 близько 20 год. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Пирятин Полтавської області, сталося зіткнення сідлового тягача Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який, здійснюючи маневр розвороту у відведеному для цього місці, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю Volvo S 80 д.н. з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку. Зазначено, що місце ДТП розташоване на місці для розвороту зустрічного транспорту. Ділянка проїзної частини горизонтальна, пряма в плані, покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття не виявлено. Дорожнє покриття загальною шириною 7,4 м, число смуг для руху в напрямку проведення огляду 2, ширина розділювальної смуги 0,15 м. Дорожня розмітка - розділювальна смуга 1.5 ПДР, край проїзної частини 1.1 ПДР. Дорожні знаки - напрямок руху прямо 4.1 ПДР. До проїзної частини примикають праворуч та ліворуч місце для розвороту. Огляд проведено в темну пору доби. На схемі пригоди та фототаблиці позначено точні відомості про розташування вказаних транспортних засобів після скоєння пригоди, загальний вигляд слідової інформації (т.1 а.с.120-140);

- даними протоколу огляду трупа від 26.09.2023 за участю фельдшера ОСОБА_11 на території КП «Пирятинська міська лікарня» в м. Пирятині, вул. Визволення, 54, в якому зафіксовано місце розташування трупа ОСОБА_9 у фургоні спеціалізованого автомобіля ексренної медичної допомоги марки «Пежо» д.н.з НОМЕР_4 та зовнішні тілесні ушкодження (т.1 а.с.149-153);

- даними висновку експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи №058 від 28.09.2023-23.10.2023, якими встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала від політравми - уточнених травм із залученням декількох ділянкок тіла. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден чола зі зчісуванням епідермісу, забито-рваної рани правої внутрішньо-брівної ділянки та перенісся, подібної рани лівої брови, подібних ран цих ділянок, багатоуламкового перелому кісток носу з синцем верхньої повіки правого ока та верхньої повіки лівого ока з розривом правого ока, подібної рани правої носо-підочної ділянки, синця нижньої губи зліва, саден лівого плеча та лівого передпліччя і лівої кисті зі зчісуванням епідермісу, рани лівого надколінника з синцем, розриву лівого скокового суглобу по внутрішній поверхні з рваною раною, перелому лівої великогомілкової кістки суставної поверхні дистального кінця, синців лівого колінного суглобу та лівого стегна і правого стегна та правої гомілки, рваної рани правого надколінника, синця правої пахової ділянки, саден правої кисті та правого передпліччя з уламками скла, саден та поверхневої рани правого плеча та правого передпліччя, суцільного синця тканин волосистої частини голови, переважно справа, багато-уламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливу в м`які мозкові оболонки та кору головного мозку та мозочку, розтрощення грудної клітки з переломом груднини та ребер і розривом грудної клітки, розриву серцевої сорочки по передній поверхні з розривом серця, розгинального перелому хребта між 3 та 4-м грудними хребцями з надривом та крововиливом в оболонки спинного мозку, виливом крові в плевральну порожнину з розривами плеври та надривами легень, розриву печінки, надриву селезінки, крововиливами в брижейку кишковика, перелому-розриву підвздошно-куприково зчленіння , уламкового перелому правої стегнової кістки і дистальної головки з розривом колінної сумки сухожилок и сухожилок та м`язів, та симетричного перелому лівої стегнової кістки, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів та при ударі об такі,в строк та обставинах вказаних у постанові при ДТП та є характерними для них, для зіткнення об`єктів, що рухаються з великою швидкістю та мають значні маси і стосовно живої особи у своїй сукупності, мають ознаки ТЯЖКИХ тілеснихушкоджень, ж небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як таких що призвели до смерті (том 1 а.с.156-158);

- даними протоколу слідчого експерименту від 18.10.2023 та схемою до нього за участю ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , у присутності двох понятих, де зафіксовано відтворення обставин ДТП, що сталась 26.09.2023 близько 20 год. на 157 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Пирятин Полтавської області, за участі водія сідлового тягача Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 та водія автомобіля Volvo S 80 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , який загинув внаслідок зіткнення указаних транспортних засобів. Слідчий експеримент проведено безпосередньо на місці пригоди. Під час слідчого експерименту ОСОБА_4 показав місце, де знаходився автомобіль під його керуванням перед початком виконання маневру розвороту. Встановлено, що автомобіль під його керуванням знаходився на відстані 5 м від краю проїзної частини ( від лінії 1.2 ПДР). ОСОБА_4 показав яким чином розташовувався його автомобіль в момент зіткнення з автомобілем Volvo. Встановлено, що з моменту виїзду на проїзну частину і до місця зіткнення передня частина автомобіля долає відстань 35,3 м. Після чого йому було запропоновано проїхати автомобілем та вказати темп з яким він рухався по ходу виконання маневру розвороту. За допомогою секундоміра заміряно час за який автомобіль МАН з причеп долає відстань з моменту виїзду на проїзну частину і до місця зіткнення ( t1-19,862; t2-18,542; t3-20,68 с). Після цього після настання темного час доби ОСОБА_4 запропоновано вказати швидкість руху автомобіля Volvo, на що він повідомив, що вказати швидкість автомобіля не може, так як не бачив його, але він бачив вантажний автомобіль з верхнім габаритним вогнем. На пропозицію слідчого розташував зазначений вантажний автомобіль в правій смузі в тому місці, де він знаходився тоді, коли ОСОБА_4 почав маневр розворту та експериментально встановлено, що він був на відстані 900 м. Після цього визначено максимальну видимість автомобіля автомобіля Volvo із увімкненим ближнім світлом фар з робочого місця водія ОСОБА_4, при цьому автомобіль Volvo знаходився в лівій смузі та ця відстань становить 810 м. Після цього визначено видимість елементів проїзної частини при ближньому світлі фар з робочого місця водія автомобіля Volvo, яка становить 38,5 м (том 1 а.с.187-194);

Допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_12 пояснив суду, що під час досудового розслідування він проводив слідчий експеримент за участі обвинуваченого ОСОБА_4 . Видимість сідлового тягача Man із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP з робочого місця водія автомобіля Volvo не визначалася. Під час експерименту ним визначалася видимість автомобіля Volvo із увімкненим ближнім світлом фар з робочого місця водія ОСОБА_4, яка становила 810 м.

- даними висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/117-23/15078-ІТ від 26.10.2023, відповідно до якого ходова частина та рульове керування досліджуваного автомобіля Volvo S 80 д.н. з. НОМЕР_3 на момент проведення огляду знаходилася у непрацездатному стані внаслідок пошкоджень, які виникли в результаті ДТП (том 1 а.с.162-168);

- даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/117-23/15077-ІТ від 23.10.2023 в момент первинного контакту автомобіль Volvo S 80 д.н. з. НОМЕР_3 своєю передньою частиною був повернутий до правої бокової частини спеціалізованого напівпричепу - платформи TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 , при цьому кут між поздовжньою віссю автомобіля Volvo S 80 д.н. з. НОМЕР_3 та подовжньою віссю напівпричепу - платформи TAD TELESCOP 56-4 дн.з. НОМЕР_2 , склав близько 90+ 5 градусів (том 1 а.с. 181-186);

- протоколом доступу до документів від 22.11.2023, згідно якого у ПОКЛ ім. Скліфосовського вилучено викопіровку з Журналу хворих приймального відділення на ім`я ОСОБА_6 та медичну карту стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_6 ( том 1 а.с.196);

- даними судової транспортно-трасологічної експертизи від 05.10.2023 № СЕ-19/117-23/15076-ІТ, відповідно до якої місце зіткнення сідлового тягача Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Volvo S 80 д.н.з. НОМЕР_3 знаходиться на автодорозі Київ-Харків-Довжанський, поблизу м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, перед кінцевим розташування автомобіля Volvo S 80 (позначка 1), в районі початку концентрації осипу уламків скла, пластику від ТЗ учасників ДТП (позначка 2 ) (том 1 а.с.173-176);

- протоколом доступу до документів від 17.11.2023, згідно якого у КП «Пирятинська лікарня» вилучено медичну карту №2883/231/974 стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_6 ( том 1 а.с.198-200);

- даними висновку експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи №492 від 23.11.2023, згідно якого у ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки; закритого перелому тіла грудини, закритого перелому 1 -2 ребер справа, закритого перелому 5-8 ребер зліва, забій легень, двобічного гідротораксу (лівобічний гемоплеврит), забій серця, закритого крайового перелому голівки правої плечової кістки без зміщення уламків, гематома та забій м`яких тканин правої поперекової ділянки та правого стегна, забій нирок, забій сечового міхура, забійні рани лівої кисті, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такий, можливо при ДТП в указаний в постанові строк та при вказаних в постанові обставинах і по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров 'я (том 1 а.с.203-205);

- даними висновку судової автотехнічної експертизи від 21.11.2023 №25058/25083, де зазначено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації сідловий тягач Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4, здійснюючи маневр розвороту у встановленому для цього місці, наближався до смуги руху автомобіля Volvo S80 та являв собою небезпеку для руху водію ОСОБА_9 з моменту виїзду на зустрічну проїзну частину. В даній дорожньо-транспортній ситуації автомобіль Volvo S80 не створював небезпеку для руху водію сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 ОСОБА_4 . В даній дорожньо-транспортній ситуації водій сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем Volvo S80 для водія сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 ОСОБА_4 визначалась шляхом виконанням вимог п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України та дії водія сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Volvo S80 ОСОБА_9 з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії по вибору швидкості руху водієм автомобіля Volvo S80 ОСОБА_9 не відповідали вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації з моменту виникнення небезпеки водій автомобіля Volvo S80 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути зіткнення із сідловим тягачем Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього були відсутні перешкоди технічного характеру.По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, при русі автомобіля Volvo S80 із швидкістю 100...110 км/год, невідповідність дій водія ОСОБА_9 вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, не знаходилась в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.213-220).

Для роз`яснення цього висновку у судовому засіданні 16.08.2024, в порядку ст.356 КПК України, були допитані експерти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Експерт ОСОБА_13 пояснив, що під час складання висновку ним використовувалися виключно вихідні дані, які зазначені слідчим у постанові про призначення експертизи. При оцінці дій водія автомобіля Volvo S80 ОСОБА_9 експертом не використовувалися вихідні дані, зазначені слідчим як видимість сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP із робочого місця водія автомобіля Volvo S80, розташованого на лівій смузі руху із увімкненим ближнім світлом фар та становлять 810 м. Ці вихідні дані не вплинули на висновок експерта. Експертом порівнювалася мінімальна відстань, на якій знаходився автомобіль Volvo S80 від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для подальшого руху ( момент, коли тягач з напівпричепом почав маневр і виїхав на смугу руху водія автомобіля Volvo S80 (515 м) та зупинковий шлях автомобіля при швидкості руху 100…110 км/год (92…108 м), який був менше відстані віддалення. Також експертом визначена гранично-допустима швидкість руху автомобіля Volvo S80 ( з урахуванням видимості елементів проїзної частини), яка становила 69 км/год.

- даними товарно-транспортної накладної №0463 від 25.09.2023, видаткової накладної №0463, сертифікату якості №276 та дозволу №2023-13850001-11791 на участь у дорожньому русі з 20.09.23 по 30.09.23, відповідно до яких транспортний засіб Man TGX 26.460 д.н.з. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , слідував маршрутом з с. Дуліби Стрийського району Львівської області до м. Сум та в момент ДТП був завантажений вантажем (стояк залізобетонний, ригель) (т.2 а.с.125-128).

Суд відхиляє доводи захисника про те, що в обвинувальному акті відсутнє повне формулювання обвинувачення ( в частині механізму спричинення ДТП) з огляду на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 містить всі відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частиною 2 ст.286 КК України передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

Об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення складається з: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, суспільно небезпечних наслідків, причинного зв`язку між порушенням і наслідками. Відсутність хоча б одного з елементів об`єктивної сторони виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У випадку виникнення ДТП за участю декількох транспортних засобів наявність чи відсутність в діях осіб складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з водіїв та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.

Причинний зв`язок в автотранспортних злочинах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками. При цьому, якщо аварійну ситуацію викликано не обвинуваченим, то його відповідальність виключається.

Диспозиція ст.286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР України, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій сідлового тягача Man TGX 26.460 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною у руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Приписи п.10.1 ПДР України передбачають повну відповідальність водія, який починає рух, перестроювання або змінює напрямок, за безпеку дорожнього руху від початку й до закінчення маневру. При цьому, не слід розраховувати на дії інших водіїв щодо попередження можливих наслідків у результаті виникнення небезпечних ситуацій. Незважаючи на правомірність чи неправомірність дій інших учасників дорожнього руху, водій який змінює напрямок руху зобов`язаний дотримуватись вимог ПДР, та, як вбачається з вище наведеного висновку експертизи, водій ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.10.1,10.4 ПДР. Обвинувачений в даній дорожній обстановці мав можливість не розпочинати маневр розвороту та як наслідок, запобігти дорожньо-транспортній пригоді. Саме обвинувачений створив небезпеку для автомобіля під керуванням водія ОСОБА_9 , а тому його дії перебувають у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, аргументи захисту щодо наявності порушень вимог ПДР України і в діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди не впливають на обсяг висунутого ОСОБА_4 обвинувачення.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Оскільки суд, діючи в межах висунутого обвинувачення стосовно ОСОБА_4 , не надає оцінку діям водія ОСОБА_9 в частині порушенням ним вимог ПДР, тому вважає недоцільним давати оцінку доводам представника потерпілих щодо порушень, допущених слідчим при проведенні слідчого експерименту з водієм ОСОБА_4 , який на його думку проведений з порушенням відповідних методик та не є інформативним. Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив суду, що отриманих в ході слідчого експерименту з водієм ОСОБА_4 вихідних даних було достатньо для встановлення наявності порушень в діях ОСОБА_4 вимог ПДР, що перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. З аналогічних мотивів суд не надає оцінку доводам представника потерпілих щодо сумнівного висновку судової автотехнічної експертизи від 22.11.2023 №25058/25083 в цій частині.

Щодо доводів сторони захисту про те, що водій ОСОБА_9 також допустив грубе порушення приписів ПДР, оскільки згідно висновку висновку експерта за результатами проведеної судово-медичної експертизи №058 від 23.10.2023, в його крові було виявлено етиловий спирт в концентрації 0,5 проміле (т. 1 а.с.156-158). Даючи оцінку вказаним доводам суд зазначає наступне.

Свідків, які б були очевидцями вживання алкоголю ОСОБА_9 безпосередньо перед керуванням транспортним засобом, судом не встановлено. Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_15 дав суду пояснення про те, що він як експерт проводив дослідження трупа ОСОБА_9 на підставі постанови слідчого від 27.09.2023. Зразки крові відбирав при розтині трупа 28.09.2023 і того ж дня увечері він передав їх черговому відділу поліції для направлення для токсикологічного дослідження у Полтавське ОБСМЕ. За даними судово-токсикологічного дослідження від 03.10.2023, в зразках крові ОСОБА_9 було виявлено етиловий спирт в концентрації 0,5 проміле. В зразках сечі етилового спиртну не було виявлено. В яких умовах та де зберігалися відібрані ним у флаконах зразки крові сказати не може, оскільки відповідальність за зберігання та передачу зразків на дослідження покладена безпосередньо на слідчого.

Відповідно до висновку судово-токсикологічного дослідження від 03.10.2023 №2242 (а.с.92-95 том 2), експерт, що проводив дослідження, встановив, що при відкритті зразків крові ОСОБА_9 відчувається гнилуватий запах.

Допитана у суді експерт токсиколог Полтавського ОБСМЕ ОСОБА_16 , яка проводила судово-токсикологічне дослідження пояснила, що зразки крові ОСОБА_9 були вилучені судмедекспертом 28.09.2023, для дослідження зразки надійшли в експертну установу 02.10.2023, зразки знаходилися у двох упакованих флаконах, упакування не було пошкоджене. При відкритті флаконів було відчутно гнилуватий запах. В яких умовах зберігалися зразки до їх надходження в установу їй не відомо. Пояснила, що такі новоутворення як гниль, викликані неправильним зберіганням зразків, могли вплинути на результати дослідження щодо вмісту спирту, оскільки хімічний склад крові в процесі гниття зазнає змін. Враховуючи відсутність даних про те, при яких умовах зберігалися зразки крові, експерт не може дати чітку відповідь про те, що процес гниття в даному випадку вплинув на результати дослідження.

За встановлених обставин та даючи оцінку наведеним вище доказам в їх сукупності, суд вважає, що така обставина як перебування водія ОСОБА_9 в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння в ході судового розгляду не була доведена належними, допустимими та достовірними доказами за критерієм поза розумним сумнівом.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, проаналізувавши перераховані вище докази на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, аналіз цих доказів привів до того, що вони є такими, що поза розумним сумнівом повністю доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тому суд уважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Крім того, відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання обвинуваченому за ч.2 ст.286 КК України судом враховується не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин з необережності, наслідком якого стало заподіяння спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та невідворотні наслідки у вигляді смерті потерпілого, він раніше не судимий, працює, за місцем проживання і роботи характеризується виключно позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

Сторона обвинувачення не визнала обставиною, що пом`якшує відповідальність обвинуваченого його щире каяття, яка зазначена у обвинувальному акті, оскільки той не прагнув усунути заподіяну шкоду потерпілим, після ДТП свою допомогу не пропонував, не просив вибачення за скоєне.

У Постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі 761/23886/14-к зроблено висновок, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів.

Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності. При цьому, щире каяття не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину).

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про відсутність щирого каяття в поведінці обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки останній після вчинення кримінального правопорушення не намагався виправити наслідки вчиненого, відшкодувати потерпілим завдану шкоду. Формальне визнання винуватості не свідчить про щирий жаль з приводу вчиненого. На думку суду, обвинувачений не виявив щирого каяття, не засуджує свою поведінку, не прагнув усунути заподіяну шкоду, тому суд не визнає щире каяття як обставину, що пом`якшує його відповідальність.

Доводи обвинуваченого про те, що після ДТП йому були нанесені тілесні ушкодження особами зі сторони потерпілих суд не бере до уваги. Надані захистом медичні довідки (том 2 а.с.148-161) лише підтверджують факт спричинення обвинуваченому тілесних ушкоджень та не доводять факту їх нанесення за вказівкою чи навіюванням зі сторони потерпілих. Такі доводи є припущенням сторони захисту. Винуватість особи у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_4 має бути доведена у встановленому законом порядку судовим рішенням, наявність якого судом не встановлено.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом (Постанова Верховного Суду від 7 квітня 2021 у справі № 263/15605/17).

Обвинувачений не заперечував фактичні обставини справи, під час досудового розслідування надав слідчому повні та достовірні свідчення обставин ДТП, відтворив механізм ДТП на місці пригоди.

З огляду на викладене суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд приймає до уваги також думку потерпілих, які вважають, що обвинувачений має понести реальне покарання за вчинений злочин.

За сукупності наведених вище обставин, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в мінімальних межах санкції статті 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке він повинен відбувати реально. Підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, співмірності та індивідуалізації і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, правами потерпілих та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Розглянувши цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди суд зазначає наступне.

Потерпілий ОСОБА_6 в обґрунтування заявлених вимог вказує про те, на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм ПП «Транс-Авто-Д». Сідловий тягач ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 належать ПП "Транс- Авто-Д" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно. На момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 , відповідно до товарно-транспортної накладеної № 0463 від 25.09.2023 року здійснював перевезення вантажу для ТОВ"Східелектробуд", в графі: "Автомобільний перевізник" зазначено найменування ПП "Транс-Авто-Д". Крім цього, цивільна відповідальність ОСОБА_4 , як особи, що керувала сідловим тягачем ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК "Перша" (поліси № АР / 6031555 від 30.05.2023 року та №214124129 від 15.04.2023 року).

Потерпілий зазначив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 йому було завдано значну моральну шкоду, глибоких душевних страждань, яких він зазнав внаслідок отримання ним тілесних ушкоджень. Моральна шкода, заподіяна йому, полягає у тому, що він внаслідок протиправних дій отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили довгостроковий розлад здоров`я, що виразилися в серйозній травмі, внаслідок чого він був обмежений в пересуванні на довгий час. Травма призвела до того, що він відчував і відчуває сильні болі, які дуже заважають йому в повсякденному житті. Змінився його звичайний спосіб життя, тривалий час він міг обмежено пересуватися, не міг обсуговувати себе в побуті, працювати, що завдавало йому великих душевних страждань. Змінилися (погіршилися) відносини у сім`ї, в тому числі і тому, що через погіршення стану здоров"я йому досить складно працювати і отримувати доходи на належному рівні, що додатково спричиняє йому сильні душевні страждання. З метою визначення розміру заподіної йому моральної шкоди, він був змушений звернутися до спеціалістів, а саме до Лаборатрії діагностики моральної шкоди ГО "Спілки фахівців соціологічних та психологічних досліджень", які провівши відповідні дослідження зробили висновок комплексної психолого-соціальної експертизи № 16-02-24 моральної шкоди потерпілого. Відповідно до вказаного висновку індивідуально-психологічні особливості піддослідної особи призводять до збільшення на 10% ступеню вираженості емоційних реакцій та перебігу психічних процесів внаслідок досліджуваної події у порівнянні з середньо унормованою особистістю за подібних умов. За результатми соціальної експертизи, проведеної спеціалізованою експертною громадською організацією "Спілкою фахівців соціологічних та психологічних досліджень", з урахуванням ставлення суспільства до подібних правопорушень і судової практики у подібних правовідносинах, моральна шкода ОСОБА_6 оцінюється в розмірі 312 400 гривень. Тому просив стягнути з відповідача Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" моральну шкоду в сумі 312 400 гривень.

Потерпілий ОСОБА_7 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм ПП «Транс-Авто-Д». Сідловий тягач ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 належать ПП "Транс- Авто-Д" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно. На момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 , відповідно до товарно-транспортної накладеної № 0463 від 25.09.2023 року здійснював перевезення вантажу для ТОВ"Східелектробуд", в графі: "Автомобільний перевізник" зазначено найменування ПП "Транс-Авто-Д". На момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм ПП «Транс-Авто-Д». Сідловий тягач ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 належать ПП "Транс- Авто-Д" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно. На момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 , відповідно до товарно-транспортної накладеної № -0463 від 25.09.2023 року здійснював перевезення вантажу для ТОВ"Східелектробуд", в графі: "Автомобільний перевізник" зазначено найменування ПП "Транс-Авто-Д".

Крім цього, цивільна відповідальність ОСОБА_4 , як особи, що керувала сідловим тягачем ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ "СК "Перша" (поліси № АР / 6031555 від 30.05.2023 року та №214124129 від 15.04.2023 року).

Водій автомобіля VolvoS80 д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_9 , який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, був його сином. На даний час, відповідно до пенсійного посвідчення, він є пенсіонером за віком. Відповідно до ст.27.2. ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на 2023 рік встановлено розмір мінімальної заробітної плати 6700 гривень. Таким чином, підлягає стягненню з відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Перша" на його користь гроші в сумі: 36x6700 = 241 200 грн.

Крім цього, вважає, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_17 йому було завдано значну моральну шкоду. Моральна шкода, завдана йому полягає в глибоких душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок загибелі свого сина, оскільки втратив найдорожчу і найріднішу для себе людину, який був доброю і щирою людиною, завжди допомагав у всьому. Обстановка у сім`ї в значній мірі погіршилася. Його дружина є інвалідом, він - особою пенсійного віку, потребує постійної підтримки. Потерпілий відчуває сильні душевні страждання, які не можна навіть передати словами, не може довгий час перебувати в їх житлі, тому що все нам нагадує про горе, часто відвідує разом могилу на кладовищі, що завдає ще більших душевних страждань. Син допомагав утримувати родину, вони з дружиною практично втратили сон, згадуючи постійно про свого сина, який міг би прожити ще довге й щасливе життя, що завдає кожного дня ще більших душевних страждань. Всі ці страждання відбиваються на їх здоров`ї, при цьому лікарські препарати взагалі практично не полегшують стану. Вважає, що йому завдано моральну шкоду внаслідок глибоких душевних страждань, яких він зазнав внаслідок загибелі свого сина, вказану моральну шкоду оцінює в суму 1 200 000 гривень. З вказаної суми, відповідно до ст. 27.3. ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г» і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Таким чином з відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Перша" підлягає стягненню частина моральної шкоди в сумі: 12 х 6700 грн = 80400 грн. Відповідно, з відповідача Приватне підприємство "Транс-Авто-Д" підлягає стягненню залишок (частина) моральної шкоди в сумі: 1 200 000 грн - 80 400 грн = 1 119 600 грн

У відзиві на позов ОСОБА_6 Приватне підприємство «Транс-Авто-Д» заперечує щодо даного цивільного позову з огляду на наступне. Цивільний відповідач звертає увагу на висновок експертів № 25057/25083 від 21.11.2023 року, складеного Національним науковим центром Міністерства юстиції України «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф М.С. Бокаріуса», де в п. 6-8 зазначається, що водій автомобіля Volvo S80 з моменту виявлення сідлового тягача MAN TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою марки TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 повинен був прийняти міри для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспртного засобу автомобіля Volvo S80, при цьому в темний час доби водій ОСОБА_9 повинен був рухатися на автомобілі Volvo S80 з такою швидкістю, яка б відповідала видимості елементів проїзної частини дороги. Водій автомобіля Volvo S80 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість зупинки транспортного засобі з метою уникнення зіткнення проте ним не було здійснено цього що і привело до зіткнення. В той час як цивільний позивач ОСОБА_6 , перебуваючи в автомобілі Volvo S80 під керуванням ОСОБА_9 був свідком того з якою швидкістю та на який манер керував ОСОБА_9 автомобілем Volvo S80, проте в свою чергу не вжив жодних заходів в тому числі самих елементарних (попередження водія) з метою уникнення аварійної ситуації. Крім того, згідно висновку експерта Пирятинського райвідділення Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації № 058 від 27.09.2023 р. зазначено, що при судово-токсикологічному дослідженні в крові гр. ОСОБА_18 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,5 проміле що по офіційним таблицям та відносно живої особи відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.2.9 ПДР України. ОСОБА_6 , можливо перебуваючи в близьких дружніх стосунках з ОСОБА_9 , міг бачити що останній перебував під впливом алкоголя, проте він не зупинив його від поїздки та керування транспортним засобом автомобілем Volvo S80, а більше того сів з ним разом в автомобіль та розпочав поїздку. Враховуючи що на момент вчинення ДТП водій автомобіля Volvo S80 ОСОБА_18 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а ОСОБА_6 не зупинив неправомірні дії ОСОБА_18 в частині заборони керування транспортним засобом, то частково вина в тому, що сталось є і самого ОСОБА_6 , а тому Приватне підприємство «Транс-Авто-Д» просить відмовити в задоволенні позовних вимог цивільному позивачу ОСОБА_6 .

У відзиві на позов ОСОБА_7 Приватне підприємство «Транс-Авто-Д» заперечує щодо даного цивільного позову з огляду на мотиви, викладені у відзиві на позов ОСОБА_6 . Цивільний відповідач посилається на висновок експертів № 25057/25083 від 21.11.2023 року, складеного Національним науковим центром Міністерства юстиції України «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф М.С. Бокаріуса», де в п. 6-8 зазначається, що водій автомобіля Volvo S80 з моменту виявлення сідлового тягача MAN TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою марки TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 повинен був прийняти міри для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспртного засобу автомобіля Volvo S80, при цьому в темний час доби водій ОСОБА_9 повинен був рухатися на автомобілі Volvo S80 з такою швидкістю, яка б відповідала видимості елементів проїздної частини дороги. Водій автомобіля Volvo S80 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України та мав технічну можливість зупинки транспортного засобі з метою уникнення зіткнення проте ним не було здійснено цього що і привело до зіткнення. Також зазначає, що на момент вчинення ДТП водій автомобіля Volvo S80 ОСОБА_18 перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 .

Цивільний відповідач ПрАТ "Страхова компанія "Перша" направив відзив на позов ОСОБА_7 , у якому зазначив, що згідно з п. 27.5 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6031555 від 30.05.2023, забезпечений транспортний засіб - MAN TGX 26.460, державний номерний знак НОМЕР_1 . Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю за даним полісом - 320 000,00 грн. Відповідно до ст. 36 п. 36.2 Закону, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплати її припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішенням у кримінальній справі законної сили. До числа юридично значимих дій потерпілого, необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, зокрема, подання заяви про страхове відшкодування. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (МТСБУ) заяву про страхове відшкодування з обов`язковими додатками до неї. Проте, станом на дату написання даного відзиву- цивільний позивач не звертався до ПрАТ «СК «Перша» із заявою про виплату страхового відшкодування з необхідними документами, на підставі Закону, а саме: матеріальної та моральної шкоди в зв`язку зі смертю потерпілого, необхідні документи також не додано до позовної заяви. Додані документи до цивільного позову не дають змоги ПрАТ «СК «Перша» здійснити аналіз та визначити належний позивачу розмір страхового відшкодування. Для розгляду страхової справи та визначення розміру належного позивачу страхового відшкодування позивач зобов`язаний надати ПрАТ «СК «Перша» документи відповідно до ст. 35.2 Закону, а саме: заяву про отримання страхового відшкодування, довідку про перебування на утриманні загиблого, довідку про розмір пенсії у разі втрати годувальника та інше. Отже, дані позовні вимоги, подані до суду, є передчасними, так як ПрАТ «СК «Перша» не відмовляла позивачу у виплаті страхового відшкодування та у зв`язку з відсутністю документів не має змоги здійснити розгляд страхової справи та визначити належний розмір страхового відшкодування.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів, наведених у позовних заявах. Потерпілий ОСОБА_7 вимоги про відшкодування витрат на поховання сина просив залишити без розгляду.

Представник цивільного відповідач ПрАТ "Страхова компанія "Перша" ОСОБА_19 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову ОСОБА_7 з викладених у відзиві мотивів.

Розглянувши вказані цивільні позови судом встановлено наступне.

На момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 працював водієм ПП «Транс-Авто-Д» (т. 1 а.с.230).

Сідловий тягач ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 належать ПП "Транс- Авто-Д" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та НОМЕР_6 відповідно (т. 1 а.с.146,147).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З огляду на вищезазначене, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, під час виконання трудових обов`язків, незалежно від характеру такої шкоди (матеріальна або моральна) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо водієм.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц.

Отже, відшкодовувати моральну шкоду позивачам, завдану внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем, належним ПП «Транс-Авто-Д», під час виконання трудових обов`язків у ПП «Транс-Авто-Д», згідно законодавства повинен відповідач ПП «Транс-Авто-Д» .

Цивільна відповідальність водія, що керував сідловим тягачем ManTGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом платформою TADTELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ "СК "Перша" (поліси № АР / 6031555 від 30.05.2023 року та №214124129 від 15.04.2023 року).

Вказана обставина не заперечувалась цивільними відповідачами та ПрАТ "СК "Перша», а тому відповідно до положень ч.1 ст.82 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 9 Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно п.27.1., 27.3., 27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, враховуючи вказані норми матеріального права, на страховика ПрАТ "СК "Перша», покладено обов`язок відшкодувати цивільному позивачу ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи (сина).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6700 грн.

Таким чином, зі страховика ПрАТ "СК "Перша» на користь потерпілого ОСОБА_7 слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 400 грн (6700 грн х 12м.з.п.).

Щодо заперечень цивільного відповідача ПрАТ "СК "Перша» про задоволення вимог про стягнення страхового відшкодування з огляду на передчасність заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Так, між потерпілим ОСОБА_7 та ПП «Транс-Авто-Д» виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У той же час, між ПП «Транс-Авто-Д» та страховою компанією ПрАТ "СК "Перша» існували договірні зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування. Визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

Водночас, у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ПрАТ "СК "Перша» в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 241 000 грн не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст.1200 ЦК України в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно. Ст. 1200 ЦК України встановлено, що особам, визначеним у пунктах 1 - 5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Тобто, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання та дитина потерпілого, народжена після його смерті. Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід, менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.

Вказана обставина в ході судового розгляду має бути підтверджена належними і допустимими засобами доказування. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, предметом позову потерпілого ОСОБА_7 доПрАТ "СК "Перша» є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, а тому доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й обставини, за яких особа перебувала на утриманні померлого та потребувала матеріальної допомоги.

Наданими суду документами не встановлено, що ОСОБА_7 був на повному утриманні свого сина ОСОБА_9 та одержував від нього допомогу, що була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування. Отримання позивачем пенсії по віку, розмір якої судом не встановлено, не є достатнім доказом встановлення факту перебування позивача на утриманні свого сина.

Отже, ОСОБА_7 не має права на отримання страхового відшкодування, передбаченого положеннями п. 27.2 ст. 27 Закону України № 1961-IV, тому в частині вимог потерпілого до ПрАТ "СК "Перша» в цій частині слід відмовити.

Розглянувши позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди з цивільного відповідачаПП «Транс-Авто-Д» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав в зв`язку із загибеллю його сина, смерть якого позначилася на його психологічному та фізичному здоров`ї, позбавила спокою та через втрату якого зруйнувалися всі плани на майбутнє, змінився звичайний ритм та спосіб його життя. Втрата сина є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивача будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість.

Виходячи з викладеного, конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість стосунків позивача, що існували з потерпілим за його життя, з урахуванням доказів, наданих потерпілим на підтвердження його позовних вимог, враховує передусім вимоги розумності і справедливості і вважає, що з врахуванням зазначених обставин розмір заявленої заподіяної потерпілому моральної шкоди в сумі 1 200 000 грн не є обґрунтованим, не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачу шкоди, а сума компенсації моральної шкоди повинна становити 800 000 грн.

При цьому враховуючи, що на страховика ПрАТ "СК "Перша» також покладено обов`язок відшкодувати батькам загиблого моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, в розмірі 80 400 грн, тому виходячи із загального розміру моральної шкоди, визначеного судом даним судовим рішенням, у сумі 800 000 грн, з цивільного відповідача ПП «Транс-Авто-Д» в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_7 належить стягнути 719 600 грн з розрахунку: 800 000 грн - 80400 грн.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_6 .

Суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я, отриманими тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості, внаслідок чого він з 26.09.2023 по 03.10.2023 знаходився на лікуванні КП «Пирятинська лікарня», з 03.10.2023 по 10.10.2023 - в КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (том 1 а.с.87-88). Позивач ОСОБА_6 зазнав душевних страждань, які позначили негативні зміни у його житті: внаслідок отриманої травми він був обмежений в пересуванні довгий час, відчував сильний біль, через погіршення стану здоров`я йому було складно працювати.

Потерпілий ОСОБА_6 у своєму цивільному позові, оцінючи свої моральні страждання, посилається також на висновок комплексної психолого-соціальної експертизи №16-02-24 від 16.02.2024-21.02.2024, складеного Лабораторією діагностики моральної шкоди (т.1 а.с.55-74), у відповідності до якого розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди діями відповідає 40 мінімальним заробітним платам, з урахуванням 10% збільшення ступеня вираженості емоційних реакцій та перебігу психічних процесів внаслідок досліджуваної події та становить 312 400 грн.

Проте, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2022 (справа № 372/1652/18), суд не приймає до уваги вищезгадані висновки, надані потерпілим, оскільки вони можуть слугувати для судді орієнтиром у пізнанні глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин, які мають істотне значення, зокрема й можливого грошового еквівалента таких страждань. Проте розмір відповідного відшкодування незалежно від наявності висновку психолога суддя повинен встановити, враховуючи вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного та конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість фізичних та моральних страждань потерпілого внаслідок ушкодження його здоров`я, принцип розумності, виваженості і справедливості, та вважає, що з врахуванням зазначених обставин позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 250 0000 грн. Дана сума, на думку суду, пропорційна та адекватна тим стражданням, яких зазнав потерпілий в результаті отриманих тілесних ушкоджень.

Суд відхиляє доводи цивільного відповідача ПП «Транс-Авто-Д» як на підставу своїх заперечень проти позовів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про те, що на момент вчинення ДТП водій автомобіля Volvo S80 ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, про що було зазначено вище. Крім того, посилання представника цивільного відповідача у відзиві на позов на ту обставину, що потерпілий ОСОБА_6 повинен був зупинити неправомірні дії водія ОСОБА_9 в частині заборони керування транспортним засобом в стані сп`яніння та при виявленні аварійної ситуації, спричиненої діями водія ОСОБА_4 , в тому, що трапилося, є частково вина самого ОСОБА_6 , є безпідставними та ґрунтуються на його припущеннях. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 не вказував на факт перебування ОСОБА_9 в стані алкогольного сп`яніння та пояснив, що він, будучи пасажиром автомобіля Volvo S80, не спостерігав транспортний засіб під керуванням ОСОБА_4 , який виїхав на їх смугу руху і спричинив ДТП.

Щодо аргументів цивільного відповідача ПП «Транс-Авто-Д» про те, що дії водія автомобіля Volvo S801 ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.12.2 та 12.3 ПДР України і водій ОСОБА_9 мав технічну можливість зупинки транспортного засобу з метою уникнення зіткнення. В обґрунтування вказаних доводів цивільний відповідач покликається на висновок судової автотехнічної експертизи від 22.11.2023 №25058/25083, проведений ННЦ Міністерства юстиції України «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса»

Статте 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Наведена норма узгоджується із статтею 12 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На спростування вказаного висновку автотехнічної експертизи представником цивільних позивачів надано суду висновок судового експерта ОСОБА_20 від 14.06.2024 з приводу проведення судової авто технічної експертизи по кримінальному провадженню №12023170000000686, виконаний на замовлення адвоката ОСОБА_8 (т.2 а.с.130-141). Висновок був проведений експертом на основі тих самих вихідних даних, що і висновок експертизи від 22.11.2023 №25058/25083, з урахування встановлених обставин справи. Водночас експерт вказав про те, що з урахуванням отриманих в ході слідчого експерименту 18.10.2023 з ОСОБА_4 вихідних даних ( дальність видимості сідлового тягача Man TGX 26.460 д.н.з НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом - платформою TAD TELESCOP 56-4 д.н.з. НОМЕР_2 з робочого місця водія автомобіля Volvo S 80 д.н.з. НОМЕР_3 не була визначена) вирішити питання чи мав водій автомобіля Volvo S 80 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_9 технічну можливість запобігти виникненню даної ДТП та чи маються в діях водія ОСОБА_9 в даній дорожній ситуації невідповідності з вимогами ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникнення даної пригоди, не надається можливим. З урахуванням величини максимальної допустимої швидкості руху автомобіля Volvo S 80 по умовах видимості дороги 69 км/год з величиною вибраної водієм ОСОБА_9 швидкості 100…110 км/год більша від максимально допустимої швидкості по умовах видимості дороги, що свідчить про те, що в діях водія автомобіля Volvo S 80 маються невідповідності вимогам п.12.2 ПДР України, однак встановити, чи знаходяться дані невідповідності в причинному зв`язку з даною ДТП, не надається можливим.

Враховуючи вказані протиріччя, які впливають на предмет доказування у цій справі при вирішенні цивільних позовів потерпілих, цивільний відповідач ПП «Транс-Авто-Д», користуючись своїм процесуальним правом, не заявив клопотань про призначення повторної експертизи для усунення цих протиріч.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такі ж правові висновки висловив Верховний Суд, зокрема в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц.

Таким чином, цивільний відповідач ПП «Транс-Авто-Д» не спростував належними доказами презумпцію вини заподіювача шкоди ОСОБА_4 .

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд уважає за необхідне згідно ч.4 ст.174 КПК України залишити арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2023 на транспорті засоби, що належать ПП «Транс-Авто-Д», на яке покладено відповідальність відшкодування шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 цим кримінальним правопорушенням, з метою забезпечення її відшкодування.

Судові витрати за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_4 на підставі ст. 124, 126 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , застосований ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.12.2023, закінчився 11.02.2024. Однак з метою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків щодо ухилення від виконання вироку суду, суд уважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених п. 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.

Вирок в частині застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

До набранням вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ,народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили виконувати покладені на нього обов`язки, а саме:

1) не відлучатись з м. Волочинськ Хмельницької області, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Вирок в частині застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання передати для виконання до відділу поліції за місцем проживання останнього.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Цивільний позов ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» (31200, м. Волочинськ Хмельницької області, вул. Запорізька,7, код ЄДРПОУ 34412482) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 250 000 ( двісті п`ятдесят тисяч ) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 до Приватного підприємства «Транс-Авто-Д», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Перша» ( 03150, м. Київ, вул. Фізкультури,30, код ЄДРПОУ 31681672) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 400 ( вісімдесят тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Авто-Д» (31200, м. Волочинськ Хмельницької області, вул. Запорізька,7, код ЄДРПОУ 34412482) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,проживає в АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 719 600 (сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Речові докази: сідловий тягач ManTGX 26.460 д.н.з. НОМЕР_1 , спеціалізований напівпричіп - платформу TAD TELESCOP 56-4, д.н.з. НОМЕР_7 , що знаходяться на відповідальному зберіганні у ПП «Транс- Авто-Д», з набранням вироком законної сили залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 11 232 (одинадцять тисяч двісті тридцять дві) гривні 30 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1