Рішення № 127705099, 29.05.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 371/1418/23

Провадження № 2/369/1319/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Осіпова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року позивач звернувся з вказаним позовом до Миронівського районного суду Київської області. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03.09.2018 між Акціонерним товариством«ОТП Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2022118841, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Згідно з умовами кредитного договору Акціонерне товариство «ОТП БАНК» надало відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 26500,00 гривень.

Згідно з Розділом 2 Договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб.

Відповідно до умов договору, АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку, надав картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.

На картковий рахунок № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.

На картковий рахунок № НОМЕР_2 за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.

Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору передбачає, що за користування кредитом АТ «ОТП Банк», нараховує проценти у розмірі 5 % в місяць.

На виконання умов вищевказаного договору Акціонерне товариство «ОТП БАНК» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

06.07.2023року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив, чим грубо порушив права позивача.

Станом на дату складання позовної заяви загальна заборгованість за кредитним договором № 2020368317 від 03.09.2018 року становить 35091,95 гривень, яка складається з 26500,00 гривень - заборгованість по тілу, 8591,95 гривень - заборгованість по відсотках.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2020368317 від 03.09.2018 року у розмірі 35091,95 гривень та понесенні судові витрати.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області справу від 17.11.2023 р. було передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. від 18.12.2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 603 від 21.06.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 367/1418/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024 року у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2024 року справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до позову додав клопотання про розгляд справи у його відсутність, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив. Ухвалу про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками відповідачу направлено на адресу зареєстрованого проживання. Конверти повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній», що відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням. Також виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

На підставі положень статті 223ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справу суди першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,03.09.2018року міжАкціонерним товариством«ОТП Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2020368317, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Згідно з умовами кредитного договору Акціонерне товариство «ОТП БАНК» надало відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 26500,00 гривень.

Згідно з Розділом 2 Договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», позичальник бажав оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб.

Відповідно до умов договору, АТ «ОТП Банк» взяв на себе зобов`язання з відкриття карткового рахунку, надав картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.

На картковий рахунок № НОМЕР_1 , надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки.

На картковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою.

Згідно умов обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору передбачає, що за користування кредитом АТ «ОТП Банк», нараховує проценти у розмірі 5 % в місяць.

На виконання умов вищевказаного договору Акціонерне товариство «ОТП БАНК» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

06.07.2023 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості. Однак, відповідач всі звернення проігнорував, вимогу не задовольнив, погашення заборгованості не здійснив, чим грубо порушив права позивача.

Загальна заборгованість за кредитним договором № 2020368317 від 03.09.2018 року становить 35091,95 гривень, яка складається з 26500,00 гривень - заборгованість по тілу, 8591,95 гривень - заборгованість по відсотках.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1054 ЦК Українипередбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того,ст. 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 договору кредиту, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору позики, а також нарахований позивачем відповідно укладеного договору борг за тілом кредиту в сумі 35091,95 грн., який суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, задовольнивши позов.

Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено погодження з ним умов договору щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами судом не беруться до уваги, так як не підтвердженні будь-якими доказами.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободможе бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно дост. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.12,13,76,81,89,137,141,178,259,264,265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2022118841 від 03.09.2018 у розмірі 35091,95 грн.(тридцять п`ять тисяч дев`яносто одна гривня 95 коп.) та судовий збір у розмірі 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Інформація про позивача:Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ:21685166, місце знаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43.

Інформація провідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст виготовлений 29 травня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ