Рішення № 127696872, 28.05.2025, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/2664/25

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2025 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

04.03.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області на підставі ухвали судді Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2025 передано за підсудністю вищезазначену позовну заяву.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що «між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 06.11.2023 укладено кредитний договір (оферти) №06.11.2023-100001438. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 42 дні. Позичальнику надано кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту 06.11.2023; сума кредиту 6000,00 грн; строк, на який надається кредит, 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту 17.12.2023; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; продовження строку, на який надається кредит, не передбачене; у позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; неустойка 150 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Згідно з п. 3.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Відповідно до договору від 06.11.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитором, позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 42 дні. 06.11.2023 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 17.12.2023 утворилася заборгованість у розмірі 11880,00 грн, з яких: 6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 5880,00 грн заборгованість по процентах. Тому просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023 у розмірі 11880,00 грн, а також витрати, понесені на сплату судового збору».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 06.03.2025 відкрив провадження у даній справі та призначив судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання 27.05.2025 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом в установленому законом порядку.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 попередньо подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, просить не задовольняти позовні вимоги щодо суми боргу з відсотками, не заперечує щодо суми тіла кредиту.

У частині третій статті 211ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 27.05.2025 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оглянувши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом установлено, що 06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06.11.2023-100001438, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти комісію; дата надання/видачі кредиту 06.11.2023; сума кредиту 6000,00 грн; строк, на який надається кредит, 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту 17.12.2023; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; продовження строку, на який надається кредит, не передбачене; у позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту; процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; неустойка 150 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (а.с. 12-16).

Згідно з копією квитанції від 06.11.2023, на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 6000,00 грн, призначення видача за договором №06.11.2023-100001438 (а.с. 9).

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023 складає 11880,00 грн, з яких: 6000,00 грн основний борг, 5880,00 грн проценти, проценти по кредиту нараховані за період з 06.11.2023 до 17.12.2023 (а.с. 8).

Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині першійстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України,позичальник зобов`язанийповернути позикодавцевіпозику (грошовікошти утакій самійсумі аборечі,визначені родовимиознаками,у такійсамій кількості,такого самогороду татакої самоїякості,що булипередані йомупозикодавцем)у строкта впорядку,що встановленідоговором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У Законі України «Про електроннукомерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно дочастин сьомої,дванадцятої статті 11 Закону України«Про електроннукомерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У статті12 Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У нормах статті 11 Закону України«Про електроннукомерцію» відповідно до Закону України«Про електроннийцифровий підпис» передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Як убачається з копії укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 договору він підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У частині першій статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У статті80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки долучені до позовної заяви докази є належними та допустимими, підтверджують надання коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, тобто відповідачем не виконано договірні зобов`язання, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві вказав, що не заперечує щодо заборгованості по тілу кредиту, а позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за відсотками просить не задовольняти.

Водночас відповідач ОСОБА_2 жодним чином не обгрунтовує та не надає суду будь-яких доказів, які б спростовували правомірність нарахування процентів за договором №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023.

Натомість, долучені позивачем до позовної заяви докази, у тому числі й довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023, свідчать про правомірність нарахування заявлених до стягнення з відповідача процентів.

Так, 6000,00 грн (отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору сума) х 2,00% = 120,00 грн сума коштів, що мала бути сплачена відповідачем ОСОБА_1 щоденно протягом строку дії первинного періоду користування кредитом (14 днів); 6000,00 грн (отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору сума) х 2,5% = 150,00 грн сума коштів, що мала бути сплачена відповідачем ОСОБА_1 щоденно протягом строку дії чергового періоду користування кредитом (28 днів).

Розрахунок заборгованості позивачем визначено за період з 06.11.2023 (дата видачі коштів) до 17.12.2023 включно, що становить у сукупності 42 дні.

Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за процентами становить 5880,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по процентах обґрунтованими та такими, що слід задовольнити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивача, у порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2422,40 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 211, 247, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр»(код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №06.11.2023-100001438 від 06.11.2023 у загальному розмірі 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп., з яких: 6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 5880,00 грн заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр»(код ЄДРПОУ 37356833) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 28.05.2025.

СУДДЯ