Рішення № 12768993, 02.12.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-6030

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі

головуючого - судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіній І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення неустойки, збитків і моральної шкоди

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до Дружківського суду з позовом до ПАТ «Родовід Банк», в якому зазначив, що 17 грудня 2009року між ним і відповідачем був укладений строковий договір банківського вкладу «Накопичувальний» № НОМЕР_3, згідно якому позивачу було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_2 на який він 17 грудня 2009року вніс грошову суму в розмірі 48000,00грн.

Банк прийняв вклад строком на 6 місяців, та зобовязався повернути суму вкладу 17 червня 2010року, проценти на умовах і в порядку встановленому цим договором.

16 червня 2010року позивач письмово звернувся до відповідача, щоб отримати вклад згідно договору. Аналогічну вимогу він надав банку 17.06.2010року в день закінчення строку договору.

Після 17.06.2010року він неодноразово звертався до Банку з аналогічними вимогами, але так і не отримав свій вклад.

Крім того, банк перестав нараховувати йому 22% річних від суми вкладу.

Тим самим відповідачем порушено його право на отримання вкладу, передбаченого умовами договору та ст.1060 ЦК України.

Банк повинен нарахувати йому 22% річних від суми вкладу, що за 45 днів (з 18.06.2010року до 02.08.2010р) складає 1301,92грн.

Згідно п.5.2. Договору за порушення строку повернення вкладу, банк винен сплатити йому пеню у розмірі 0,1 відсоток від суми вкладу за кожен день прострочки, що за 45 днів складає 2160грн.

Оскільки відповідач всупереч договору не виконав свої зобовязання по своєчасному поверненню вкладу, то повинен сплатити йому за 145 днів суму боргу з урахуванням індексу інфляції, що складає 720грн, а також 3% річних від суми боргу, що складає 177,53грн.

Неповернення йому вкладу та процентів по вкладу завдало матеріальної та моральної шкоди. Оскільки він своєчасно не отримав вклад, у нього сталося скрутне матеріальне становище і це стало перепоною в установці індивідуального опалення, на яке він має право. Крім того не може повністю сплачувати комунальні витрати за отримані комунальні послуги. Відсутні кошти для нормального свого життя та життя родини. Всі ці дії привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, постійне хвилювання. Втратив спокій та сон. Все це вимагало від мене додаткових зусиль для організації свого життя. Підготовка до суду, звернення до суду для доказу елементарно очевидних речей є приниженням та важким психологічним, моральним навантаженням. Моральну шкоду оцінює у 4500грн.

Просить стягнути з відповідача не донараховані 22% річних від суми вкладу у сумі 1301,92грн; пеню в сумі 2160грн; суму інфляції 720грн та 3%річних у сумі 177,53грн, моральну шкоду та судові витрати.

У попередньому судовому засіданні позивач надав доповнення до позову та розрахунок і обґрунтування грошових сум, заявлених до стягнення (а.с.24-32), в якому просив визнати протиправною відмову в поверненні вкладу 17.06.2010року, стягнути з відповідача на користь позивача: пеню за 45 днів прострочки повернення вкладу в сумі 2160,00грн із розрахунку 48000грн * 0,1% = 48грн пені за день, 48грн * 45день =2160грн; упущену вигоду в наслідок невидачі вкладу з 18 червня 2010року до 01 серпня 2010року за 45 днів 1124,38грн; 3%річних від простроченої суми вкладу 177,53грн із розрахунку 4800грн:100% х 3% : 365дн х 45дн = 177,53грн; суму витрат для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) 148,67грн; упущену вигоду внаслідок безпідставно зменшеного добового карткового ліміту з 02.08.2010р до 20.09.2010р за 50 днів у сумі 500грн; моральну шкоду, що завдано позивачу на протязі 50 днів щоденними походами до банкомату «Родовід банк» для повернення фактично коштів депозитного вкладу у сумі 500грн; моральну шкоду, що завдано за 45 днів затримки повернення вкладу 4500,00грн; компенсацію за відрив від звичайних занять за кожне судове засідання пропорційно розміру мінімальної заробітної плати; у сумі 30,90грн; судові витрати 3179,50грн; винести ухвалу про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Також надав заяву (а.с.76), в якій просить вимоги щодо стягнення з відповідача 22% річних від суми вкладу у сумі 1301,92грн, та щодо стягнення з відповідача суми інфляції у розмірі 720,00грн залишити без розгляду.

Позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги та пояснив, що вважає дії відповідача не правомірними, оскільки відповідачем без жодних пояснень було відмовлено йому в повернені вкладу. Запропонували повернути вклад шляхом перерахування на його картковий рахунок на вимогу, де діють добові обмеження на зняття готівки, встановлені банком на цей час 1000грн на добу і нарахування річних процентів на залишок 1%. Мораторій у Банку було припинено ще в березні 2010року. Зобовязання по поверненню вкладу виникли у червні 2010року. Він був змушений погодитися на умови банку щодо повернення коштів через картковий рахунок 02 серпня 2010року.

Порушення строку повернення вкладу відповідачем є з 18.06.2010року по 01.08.2010року включно, то б то 45 днів.

02 серпня 2010р відповідач перерахував вклад та відсотки на його картковий рахунок, де було встановлено ліміт зняття готівки 1000грн.

До 20 вересня 2010р він ходив до банкомату Родовід банку і отримував кошти. Незадовільна робота банкомату не дала йому можливості забрати свої кошти на протязі 48 днів.

Оскільки відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного повернення вкладу, то банк винен йому сплатити пеню відповідно до п. 5.2 Договору, що складає 2160,00грн із розрахунку 48х45, де 48 грн - пеня за кожний день прострочки повернення вкладу, 45 днів кількість днів прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України - 3% річних, що складає 177,53грн.

17 червня 2010року він уклав договір з ПАТ «Профінбанк» банківського вкладу «строковий», куди мав намір покласти отриманий в «Родовід Банку» вклад в сумі 48000грн і отримувати проценти на цю суму. Оскільки йому не видали вклад, то він був позбавлений можливості цього зробити, і вимушений покласти на вклад тільки 1000грн, що відповідно позбавило його отримати проценти, які б мав получати із суми 48000грн. Вважає цю суму упущеною вигодою і відповідач винен йому її сплатити. З 18.06.2010року до 01.08.2010р. за 45 днів, він міг отримати процентів у Профінбанку 1124,38грн із розрахунку 48 :100% х 19% : 365дн х 45дн.

Також йому завдана матеріальна шкода, оскільки він неодноразово звертався до відповідача з листами про повернення вкладу, нарахування пені відповідно до умов договору на що витрачалися кошти. Це поштові витрати, витрати на ксерокопіювання в загальній сумі складають 148,67грн.

Неодержані доходи за період повернення депозитного вкладу з 02 серпня 2010року до 20.09.2010року на протязі 50днів, він не одержав дохід у розмірі не менше 500грн.

Той факт, що він 56 раз на протязі 50днів ходив до банкомату за своїми коштами принизили його честь та гідність, що завдало йому моральної шкоди, яку він оцінює у 500грн із розрахунку 10грн у день.

Також йому завдана моральна шкода діями відповідача щодо несвоєчасного повернення йому вкладу на протязі 45 днів з 18.06.2010року до 01.09.2010року. відповідач безпідставно не повернув йому вклад. Обертає гроші на свою користь. Свідомо володіє і користується його власністю. Все це завдало йому душевних страждань. Він вимушений був витрачати свій вільний час та гроші на здійснення дій по відновленню свого порушеного права. Крім того з-за неповернення вкладу він був позбавлений можливості встановити індивідуальне опалення, і у нього виникли комунальні борги. Вважає, що таким чином він був принижений і пережив моральні страждання. Моральну шкоду оцінює у 4500грн.

Оскільки він був вимушений звертатися до суду за захистом своїх прав у звязку з чим відривався від звичайних занять, то має право на компенсацію за відрив від звичайних занять, що передбачено ст. 85 ЦПК України. Час потрачений з явкою до суду складає 6 годин, мінімальна зарплата у листопаді 907грн, 176годин робочого часу в листопаді. Тому за його розрахунком, компенсація складає 30,90грн (907:176=5,15грн х 6год).

Судові витрати складаються із суми витрат на сплату судового збору 51грн, 8,50грн, витрат на інформаційно технічне забезпечення 120грн, сплату за послуги адвоката 3000грн. Всього 3179,50грн.

Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заперечення на позов, в якому зазначив, що згідно з Постановою Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009р у банку з 16 березня 2009року призначена тимчасова адміністрація строком на 1рік і введений мораторій на задоволення вимог кредиторів АТ «Родовід Банк». Мораторій зупиняє виконання банком зобовязань перед кредиторами. Згідно ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

Розмір пені був за добровільною згодою сторін обмежений 1% від суми прострочки (п. 5.2 договору), що відповідає положенням п. 2 ст. 551 ЦК України.

Ствердження Вкладника в позовній заяві про наявність у нього збитків у вигляді упущеної вигоди в якості підстави для відшкодування матеріальної шкоди банком Вкладнику не є достатньою та обґрунтованою підставою для розгляду питання щодо відшкодування матеріальних збитків, а рівно і для задоволення його позовних вимог у зазначеній частині. Просять в задоволені позову відмовити (а.с. 14).

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Суд дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір Банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад)

Судом встановлено, що 17 грудня 2009року між позивачем та відповідачем був укладений договір №НОМЕР_3 про строковий банківський вклад «Накопичувальний» (далі договір), згідно якому позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання на депозитний рахунок №НОМЕР_2 грошову суму в розмірі 48000грн строком на 6 місяців та зобовязується повернути позивачу суму вкладу 17 червня 2010року і проценти за ним на умовах та в порядку встановлених в договорі (а.с. 6-7).

Судом встановлено, що позивач своєчасно вперше звернувся до відповідача з вимогою про повернення вкладу 16 червня 2010року, потім неодноразово звертався з вимогою про повернення вкладу і пені, однак сума вкладу повернута позивачу тільки 02 серпня 2010року, що підтверджується поясненнями позивача та платіжним дорученням № 2940-76 від 02 серпня 2010р (а.с. 40).

Судом встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 березня 2009року № 138 у ВАТ «Родовід Банк» було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 16 .03.2009року до 15.03.2010року. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009року до 15.09.2009року (а.с.16-20).

Згідно з постановою Національного банку України № 551 від 15 вересня 2009року продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на один місяць з 16 вересня 2009року до 15 жовтня 2009року, крім зобовязань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку.

Згідно з постановою Національного банку України від 15 жовтня 2009року №616 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк» шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на два місяці з 16 жовтня 2009року до 15 грудня 2009року, крім зобовязань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків (а.с.46).

Згідно з постановою Національного Банку України від 15 грудня 2009року № 743 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Родовід Банк» шляхом уведення повного мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 16.12.2009року до 15.03.2010р включно.

Зобовязання Банку щодо повернення вкладу позивачу виникли 17 червня 2010року, то б то після закінчення мораторію.

Тому суд вважає, що банком порушені умови Договору щодо своєчасного повернення вкладу позивачу і відповідно вимоги ст.1060 ЦК України, а доводи відповідача, що на даний випадок поширюється мораторій і відповідні з цим наслідки не заслуговують до уваги.

Згідно з п. 5.2 Договору у разі порушення Банком строку повернення вкладу, вказаного у вимозі Вкладника, Банк сплачує на вимогу вкладника пеню у розмірі 0,1 % від суми Вкладу за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми Вкладу.

Оскільки відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного повернення вкладу, і в добровільному порядку відповідач її не сплачує, то позивач має право на стягнення з Банку пені згідно п. 5.2 Договору.

Однак суд вважає, що розмір пені, який підлягає стягненню складає 480грн, а не 2160грн, як просить стягнути позивач, оскільки п. 5.2 договору обмежено розмір пені не більше 1% від суми вкладу, що складає 480грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання щодо повернення вкладу в сумі 48000грн на 45днів (з 18 червня по 01 серпня 2010р), відповідно у позивача виникло право вимоги сплатити йому три процента річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення 177,53грн підлягають задоволенню.

Розрахунок 3%річних (а.с.28) зроблений позивачем правильно, тому з відповідача підлягають стягненню 177,53грн.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення упущеної вигоди в загальній сумі 1624,38грн (1124,38+500грн), реальних збитків у сумі 148,67грн, моральної шкоди, суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ст. 625 ЦК України є спеціальною статтею щодо ст. ст. 623 і 22 ЦК України, що встановлюють відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Тому при порушенні грошового зобовязання не може предявлятись вимога про відшкодування збитків. Інше може бути передбачено тільки договором відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України.

Змістом договорів №НОМЕР_3 (а.с.6-7) та №РР.UKRVCLAD. 002-6828-11-2009 від 17грудня 2009р. (а.с.36-39) не передбачено відшкодування збитків і моральної шкоди у випадку порушення їх умов.

Не передбачено відшкодування моральної шкоди в даному випадку і спеціальним законодавством.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання протиправною відмову в поверненні Вкладу 17.06.2010р., оскільки такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України. Суд не може захищати порушені права та інтереси у спосіб, який не передбачений ні законом, ні договором.

Вимоги позивача щодо порушення кримінальної справи не підлягають задоволенню, оскільки питання про порушення кримінальної справи розглядається в порядку, передбаченому КПК України, і не є способом захисту прав в цивільному процесі.

Згідно ст. 85 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено судове рішення, сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

В судовому засіданні перевірений розрахунок компенсації за відрив від звичайних занять, який наданий позивачем (а.с.94). Суд вважає його правильним. І оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, то з відповідача підлягає стягненню компенсація в сумі 30,90грн.

Згідно ст. 88 ЦК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому вимоги позивача щодо стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у сумі 3,83грн, витрати по сплаті за інформаційне забезпечення в сумі 9грн.

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Склад та розмір витрат повязаних із сплатою правової допомоги, належать до предмета доказування у справі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, передбачені такі граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу:

- Якщо компенсація сплачується іншою стороною граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її робити.

В судовому засіданні не надано доказів погодинної ставки адвоката, або звичайної погодинної ставки на такі послуги у м. Дружківка.

Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Однак в договорі - №73 від 01 вересня 2010року , який укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 відсутні зазначені умови (а.с.23).

Згідно квитанції (а.с.22), адвокатом прийнято від позивача за договором № 73 від 01.09.2010року 3000грн.

При відсутності вищезазначених зазначених доказів, суд вважає, що вартість послуги на правову допомогу у сумі 3000грн явно завищена. Тому, з урахуванням матеріалів даної справи, і той обставини, що адвокат ОСОБА_2 не приймав участі при розгляді даної справи по суті, суд вважає необхідним обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи і стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування правових витрат 200грн.

Таким чином загальна сума до стягнення складає 901,26грн ( 480 + 177,53+30,90+200+3,83+9). В решті позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11,57, 60, 61, 84, 85, 89, 131, 209, 212 215, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 611, 625, 1060 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність»,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення неустойки, збитків і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» ( ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 901(девятсот одну)грн 26коп., в тому числі пеня 480грн, 3% річних від простроченої суми 177,53грн, компенсація за відрив від звичайних занять 30,90грн, витрати на правову допомогу 200грн, витрати по сплаті судового збору 3,83грн, витрати по сплаті інформаційного забезпечення 9грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: