Рішення № 127680442, 28.05.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/97/25

Провадження 2/172/49/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.05.2025 Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що між АТ «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№ 2001238343701 від 01.02.2019 року, за яким позичальнику надано кредит у сумі 40000 грн. та № 1002105082301 від 20.09.2022 року,за якимпозичальнику наданокредит усумі 50000грн. Упорушення умовдоговорів відповідачзобов`язанняза вказанимидоговорами належнимчином невиконав,тому станомна 31.10.2024року упозичальника передкредитором виниклазаборгованість закредитним договором від 01.02.2019 в сумі 60036,49 грн., яка складається із: 39486,89 грн. заборгованість за кредитом; 20549,70 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією та за кредитним договором від 20.09.2022 в сумі 68212,49 грн., яка складається із: 46518,89 грн. заборгованість за кредитом; 7,77 грн. заборгованість за процентами; 21685,83 грн. заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованість за вищевказаними кредитними договорами становить 128249,08 грн. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Ухвалою від 28.01.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, у його відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Між АТ «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№ 2001238343701 від 01.02.2019 року, за яким позичальнику надано кредит у сумі 40000 грн. строком 36 місяців. Цільове призначення: загальні споживчі цілі. Розмір процентної ставки 0,010 % річних.

Крім цього, між АТ «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1002105082301 від 20.09.2022 року,за якимпозичальнику наданокредит усумі 50000грн. строком 36 місяців. Цільове призначення: загальні споживчі цілі. Розмір процентної ставки 0,010 % річних, Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%.

Позивачем доведений належними доказами факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до умов зазначених договорів, а саме: виписками з особових рахунків позичальника.

На підтвердженняпозовних вимогпозивачем наданийрозрахунок заборгованості,відповідно доякого увідповідача станомна 31.10.2024року упозичальника передкредитором виниклазаборгованість закредитним договором від 01.02.2019 в сумі 60036,49 грн., яка складається із: 39486,89 грн. заборгованість за кредитом; 20549,70 грн. заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією та за кредитним договором від 20.09.2022 в сумі 68212,49 грн., яка складається із: 46518,89 грн. заборгованість за кредитом; 7,77 грн. заборгованість за процентами; 21685,83 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За частиною першоюстатті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач уклав з позивачем вищевказані кредитні договори, отримав кредитні кошти і зобов`язався повернути їх та сплатити проценти за користування кредитом, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитним коштами за кредитним договорами № 2001238343701 від 01.02.2019 року та№ 1002105082301 від 20.09.2022 року.

Щодо вимог про стягнення комісії суд зазначає таке.

Згідно з абз. 3 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

10.06.2017 набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), яку відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України суд враховує під час розгляду цієї справи щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно доГрафіку платежів,що міститьсяу кредитномудоговорі №1002105082301 від 20.09.2022 року встановлено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1495,00 грн.

При цьому, з графіку платежів, що відображений у цьому ж договорі вбачається, що окрім сум погашення кредиту та процентів за користування кредитом міститься і сума комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка не включена до суми споживчого кредиту.

У Графіку платежів біля слів «Комісії за обслуговування кредитної заборгованості» є примітка про те, що зміст цієї послуги банку визначається у ДКБО.

Пунктом 5.7.3 ДКБО в редакції від 15.03.2021 року, долученого до матеріалів справи, передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК Українинедійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням вимог ст.ст.549-552,1046,1048,1050 ЦК України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Виходячи зцього суддоходить висновкупро необґрунтованістьстягнення звідповідача заборгованостіза комісієюза кредитнимдоговором №1002105082301 від 20.09.2022 року.

За змістом статей12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» підлягають частковому задоволенню з підстав наведених вище.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280-281 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 15, 526, 610, 611, 634, 639, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість:

- за кредитним договором № 2001238343701 від 01.02.2019 року в сумі 60036 (шістдесят тисяч тридцять шість) гривень 59 копійок, з яких: 39486,89 грн. заборгованість за кредитом, 20549,70 грн. заборгованість процентами;

- за кредитним договором № 1002105082301 від20.09.2022року всумі 46526(сорок шгість тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 66 копійок, з яких: 46518,89 грн. заборгованість за кредитом; 7,77 грн. заборгованість процентами,

а всього на загальну суму 106563 (сто шість тисяч п`ятсот шістдесят три) гривні 25 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2013,01 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.Г. Битяк