Постанова № 127662709, 26.05.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/492/25

Провадження № 3/513/380/25

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., приз секретарі судощвого ккзасідання Аркуші І.О., за участю особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області 03 червня 2009 року, місце роботи не відоме, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , якому роз`яснені вимоги ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 квітня 2025 року о 20 годині 28 хвилин по вул. Центральній в с. Плахтіївка Білгород-Дністровського району Одеської області керував мотоблоком, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що провину визнає частково, зазначив, що дійсно керував мотоблоком та відмовився на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп"яніння, не заперечував вживання спиртних напоїв.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України N 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись. Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КпАП України відсильна, що зобов`язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп`яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які свідчать про ухилення водія від огляду та які дії свідчать про керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290926 від 04 квітня 2025 року, ОСОБА_1 , керуючи мотоблоком, без державного номерного знаку, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: на вимогу поліцейського, водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме невиконання правопорушником п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є предметом судової перевірки.

Отже, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає також за відмову від проходження водієм встановленого порядку медичного огляду, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення повністю доведена поза розумним сумнівом та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290926 від 04 квітня 2025 року, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення, а саме: наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, його відмова від проходження огляду на місці зупинки та медичного огляду у медичному закладі у встановленому законом порядку. Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 від надання пояснень, підпису та отримання копії протоколу відмовився;

- рапортом інспектора СРПП ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції Д.В. Кулинича від 04 квітня 2024 року, який узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами;

- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та зазначено про виживання алкогольного напою.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду, викладених в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду №278/3362/15-к від 01 березня 2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Вищезазначені докази підтверджують, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що також зафіксовано на відеозапису факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, який зобов`язує водіїв на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Суддя бере до уваги також значну суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, отже керування у нетверезому стані наражає на небезпеку життя та здоров`я оточуючих людей, які за Конституцією є найвищою цінністю в державі, та невиконання ним, як водієм вимог ПДР.

За статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 повинно бути накладено у межах санкції статті, з врахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, відсутності відомостей, про те, що особа раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічне адміністративне правопорушення.

Згідно з довідкою інспектора САП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції О. Герман-Євтушенко від 04 квітня 2025 року №63.1/2577, відповідно до облікових даних інформація щодо наявності посвідчення водія у ОСОБА_1 відсутня.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не має посвідчення на право керування транспортними засобами, а тому і позбавити його цього права неможливо, що прямо передбачене Постановою Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, та враховуючи п. 1.10 Правил дорожнього руху, де зазначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а тому суд вважає за необхідне піддати останнього адміністративному стягненню лише у вигляді штрафу в межах санкції ст. 130 КУпАП без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривні 60 копійок. Судовий збір перераховувати на рахунку № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 27 травня 2025 року.

Суддя В. С. Миргород