Ухвала суду № 127660487, 27.05.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13405/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопіліській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 914510129890 від 07.04.2025 про відмову визначити розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323 вих.-24 від 03.07.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Тернопільська область, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, ЄДРПОУ 14035769) визначити розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323 вих.-24 від 03.07.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з 20.08.2024.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Пунктом 3 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Поряд із цим пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Умовами застосування такої підстави для закриття провадження у справі є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відтак, після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Водночас, не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що кожна особа наділена правом на звернення до суду, якщо вважає, що суб`єкт владних повноважень своїми рішеннями, діями або бездіяльністю допустив порушення своїх прав. При цьому, таке право не є абсолютним. Так, у випадку встановлення судом наявності у провадженні цього або іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя має правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про:

- визнання протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 914510129890 від 07.04.2025 про відмову визначити розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323 вих.-24 від 03.07.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії;

- зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області визначити розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323 вих.-24 від 03.07.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з 20.08.2024.

Під час розгляду даної справи встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/30869/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 914510129890 від 20.08.2024 р. про відмову у переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру";

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323вих.-24 від 03.07.2024 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року по справі № № 420/30869/24 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.08.2024 р. № 914510129890 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. №697-VII.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46000, м.Тернопіль, Майдан Волі, буд.3, код ЄДРПОУ 14035769) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р. № 697-VII, починаючи з 20.08.2024 р.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року залишено без змін. Отже вказане судове рішення набрало законної сили.

Суд вказує, що внаслідок на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року по справі № № 420/30869/24, відповідачем, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року №420/30869/24, розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстровану 20.08.2024 року №4298.

За результатами повторного розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 914510129890 від 07.04.2025року, яким повторно відмовлено обчислити розмір пенсії «Про прокуратуру» з урахуванням довідки Донецької обласної прокуратури від 03.07.2024 року №21-323вих-24.

Тобто вказаним рішенням вже охоплено той предмет позову щодо якого у жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся знову.

Відтак фактично, ОСОБА_1 заявлено тотожні позовні вимоги, які мають однаковий предмет - обчислення розміру пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323вих.-24 від 03.07.2024 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Окремо суд вказує й на те, що у формулюванні тексту позовної заяви присутнє зазначення різних способів судового захисту у різних судових справах, це не може означати наявність відмінного предмета позову у таких справах. Оскільки предмет позову це не спосіб захисту, а спірні правовідносини, матеріально-правова вимога, стосовно якої позивач просить прийняти рішення.

Суд зазначає, що вирішення спору по суті у межах справи № 420/13405/25 призведе до наявності двох судових рішень з одного і того ж питання, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 06.02.2023 по справі № 140/559/22.

При цьому суд враховує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року по справі № № 420/30869/24, набрало законної сили 03.02.2025 року.

Таким чином наявні підстави для закриття провадження у справі № 420/13405/25 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки рішення суду вже набрало законної сили.

Доцільно вказати, що заявлення позову з вимогами про зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області обчислити розмір пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки Донецької обласної прокуратури № 21-323вих.-24 від 03.07.2024 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, стосуються саме порядку виконання судового рішення у справі № 420/30869/24, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В свою чергу, частина 8 статті 382 КАС України передбачає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 806/2143/15 від 20 лютого 2019 року, № 820/4261/18 від 03 квітня 2019 року, № 440/1810/19 від 21 грудня 2020 року, № 520/11847/18 від 17 лютого 2021 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 420/13405/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопіліській області (вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко

.