Рішення № 127659811, 27.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2946/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 місцепроживання: АДРЕСА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі за текстом відповідач військова частина НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 (далі за текстом відповідач військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не проведення перерахунку а військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) щодо не проведення виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за період проходження служби з 29.03.2022 по 04.02.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 гривня, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 гривні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) провести виплату нарахованого військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривні, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 19.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно нараховували і виплачували позивачу грошове забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що капітан ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.05.2022 по 04.02.2023, відомості про грошове забезпечення капітана ОСОБА_1 в період з 25.03.2022 по 08.05.2022 в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутні. В період з 09.05.2022 по 04.02.2023 розрахунок грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 здійснювався на підставі та відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції, яка діяла у відповідний період. Також, зазначає, що грошове забезпечення, виплати, належні при звільненні позивачу, нараховані і виплачені позивачу із дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та розраховані із застосуванням з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Представник відповідача військової частини НОМЕР_2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що абзацом 2 пункту 1.5. Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104 (далі - Правил) військова частина не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). Зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, вона зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 . Абзацом 4 пункту 1.5. вищезазначеного нормативно-правового акту визначено, що командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Зарахування на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 , не звільняє командира військової частини НОМЕР_1 від обов`язку здійснення належного фінансового забезпечення, що включає і виплату грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 . Лише командир військової частини НОМЕР_1 володіє інформацією щодо підставності зменшення (невиплати) складових грошового забезпечення з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних, адміністративних стягнень, показників виконання службових обов`язків, що відображається в наказах, виданих ним. Військова частина НОМЕР_2 на виконання заявки на кошти від військової частини НОМЕР_1 замовляє кошти у вищестоящого забезпечувального фінансового органу. Заявки на кошти формуються командиром військової частини НОМЕР_1 .

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.02.2023 №35 капітана ОСОБА_1 командира механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» пункту два частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через сімейні обставини (перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, що підтверджується відповідними документами), вважати, що 04.02.2023 справи та посаду командира механізованого взводу механізованої роти здав та з 04.02.023 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

25.12.2024 позивач звернувся із заявою до відповідачів із проханням здійснити перерахунок грошового забезпечення (в тому числі одноразових видів грошового забезпечення) за період з 25.03.2022 по 04.02.2023 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Військова частина НОМЕР_2 надала позивачу відпоавідь від 08.01.2025 №210 в якій помідомила, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 29.03.2022 по 08.05.2023 та отримував грошове забезпечення у визначено діючим законодавством розмірі. Зазначив, що пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відповідні зміни були внесені 24.02.2018 року на підставі постанови. КМУ від 21. лютого 2018 р. № 103, тобто до набрання постановою КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» законної сили. Тому при розрахунку грошового забезпечення враховується тільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який був встановлений станом на 1 січня 2018 року в розмірі 1762.00 грн та ніяким чином розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року не впливає на розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відтак, позивачу у період з 29.03.2022 по 08.05.2022 встановлювалось, нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення у відповідності до чинного законодавства.

Військова частина НОМЕР_1 надала позивачу відповідь від 09.01.2025 №215, в якій повідомила, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.05.2022 по 04.02.2023, відомості про грошове забезпечення позивача у період з 25.03.2022 по 08.05.2022 в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутні. Зазначили, що розрахунок грошового забезпечення в період служби з 09.05.2022 по 04.02.2023 здійснювався на підставі та відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема Постанови від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку аргументам представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

У частині п`ятій статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до абзацу першого статті 3 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Суд зазначає, що станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин частини перша та друга статті 233 КЗпП України встановлювала, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 при тлумаченні норми статті 233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, які звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Отже, станом на момент виникнення та існування спірних правовідносин право особи на звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати не обмежувалося строком, що було свого роду гарантією прав особи у сфері трудових відносин.

У подальшому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 (далі Закон України № 2352-IX) частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

З логічного порівняння двох редакцій статті 233 КЗпП України видно, що з 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні є обмеженим та становить три місяці з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Як видно з матеріалів справи, відповідач військова частина НОМЕР_1 листом від 09.01.2025 повідомив позивача про виплату його грошового забезпечення, військова частина НОМЕР_2 листом від 08.01.2025 повідомив позивача про виплату його грошового забезпечення.

До суду позивач звернувся 14.02.2025.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що строк звернення до суду із цим позовом не пропущений.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон України № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому, суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон України № 294-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік не містить.

Не містить таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2021 рік Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 № 1082-IX (далі - Закон України № 1082-IX), на 2022 рік Закон України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 02.12.2021 (далі - Закон № 1928-IX), на 2023 рік Закон України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX).

Тобто положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України № 294-IX не входили в суперечність із актом (актами) вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до вказаного Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені у статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Верховний Суд у постановах від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 11.09.2022 у справі № 500/1813/21, покликаючись на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02.09.2022 у справі № 440/6017/21 у подібних спірних правовідносинах зазначив, що наголошуючи, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно- правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

З урахуванням положень частини п`ятої статті 242 КАС України вказані висновки Верховного Суду є обов`язкові до врахування судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Крім того, зміни внесені постановою № 103, зокрема до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, були визнані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 протиправними та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Таким чином, застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року у 2022-2023 роках є протиправним.

На час проходження позивачем військової служби відповідач мав би нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (1 січня 2022 року) та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням упродовж служби позивачу у період з 29.03.2022 по 04.02.2022 здійснювалося нарахування та виплата у відповідному відсотковому відношенні як постійних, так і одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Також Постановою № 704 встановлено для військовослужбовців виплату надбавок, доплат, винагород та премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення та разових виплат, розрахунковою величиною яких є посадовий оклад та оклад за військовим званням.

На час проходження позивачем військової служби у період з 29.03.2022 по 04.02.2022 відповідачі мали би нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (1 січня 2022 року) та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку позивачу щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за період проходження служби з 29.03.2022 по 04.02.2023 та протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за період проходження служби з 29.03.2022 по 04.02.2023.

Суд з метою повного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 гривня, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 гривні та зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести виплату нарахованого військовою частиною НОМЕР_1 грошового забезпечення ОСОБА_1 (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривні, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за період проходження служби з 29.03.2022 по 04.02.2023.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) за період проходження служби з 29.03.2022 по 04.02.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 місцепроживання: АДРЕСА_1 ), (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 гривня, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 гривні.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити виплату нарахованого військовою частиною НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 місцепроживання: АДРЕСА_1 ) (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (таємність), премії), компенсації щорічної відпустки за 2022, 2023 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 04.02.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривні, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.