Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/10008/25
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
26 травня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до Приватного підприємства «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» про заборону експлуатації об`єкта,-
ВСТАНОВИВ:
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Правниче агентство «СТАТУС-КВО», в якому просить:
- заборонити Приватному підприємству «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» (ЄДРПОУ 38821477) експлуатацію об`єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;
- судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом частини дев`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Так, згідно із частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Водночас положення частини другої статті 46 КАС України визначають, що позивачем в адміністративній справі можуть бути, окрім громадян України, іноземців чи особи без громадянства, підприємств, установ, організацій (юридичних осіб), також і суб`єкти владних повноважень.
За загальним правилом, визначеним у частині четвертій статті 46 КАС України, суб`єкт владних повноважень виступає відповідачем в адміністративній справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, оскільки, як було зазначено вище, метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Своєю чергою, згідно з частиною п`ятою статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначені у частині першій статті 19 КАС України, змістом якої встановлено ті виключні випадки, за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду:
- у разі спору між суб`єктами владних повноважень стосовно реалізації їхньої компетенції у сфері управління, зокрема делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 КАС України);
- у спорах, що виникають стосовно укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини першої статті 19 КАС України);
- у разі, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої статті 19 КАС України).
Отже, зі змісту наведених законодавчих норм випливає, що суб`єктом владних повноважень може бути подано позов лише у разі спору між суб`єктами владних повноважень стосовно реалізації їхньої компетенції у сфері управління, зокрема делегованих повноважень; спору, що виник стосовно укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів, а також коли право звернення до суду надано такому суб`єкту законом.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2018 року у справі № 824/2473/15-а зазначено, що з урахуванням специфіки адміністративного судочинства законодавець жорстко обмежив право суб`єктів владних повноважень звертатися до суду з адміністративним позовом, перерахувавши такі випадки, та зробив винятки про можливість звернення саме з адміністративним позовом у разі прямої вказівки на це у спеціальному законі.
У цій же постанові Верховного Суду зазначено, що широко тлумачити вказані винятки як можливість будь-якого суб`єкта владних повноважень звертатися до адміністративного суду з позовом до фізичної чи юридичної особи в разі, якщо спеціальним законом їм надано право на звернення до суду, не можна, оскільки це спотворює природу і завдання адміністративної юстиції.
Також підкреслено, що звернення до суду є способом реалізації компетенції відповідного суб`єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб`єкта владних повноважень (позивача), а, отже, запобігаючи можливим порушенням прав, свобод та інтересів фізичних або прав та інтересів юридичних осіб. Звернення суб`єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання, та не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав, свобод та інтересів фізичних або прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За таких обставин Верховний Суд у справі № 824/2473/15-а констатував, що до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
Суддя зазначає, що позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, який заявляє вимогу до відповідача юридичної особи приватного права про заборону такій особі експлуатації об`єкта до моменту його прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що і є предметом цього спору.
Проте в позовній заяві позивач не зазначив конкретної норми закону, яка б визначала його право звертатися до суду з позовом із таким предметом, який окреслений в цьому позові позивача.
Суддя також ураховує, що питання відповідності заявленого позивачем способу захисту порушеного (оспореного) права нормам законодавства, що регулює відповідні правовідносини, підлягає вирішенню саме під час відкриття провадження у справі, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 березня 2025 року у справі № 300/2291/23.
За наведених обставин позивачу належить подати до суду письмову заяву, в якій обґрунтувати (з посиланням на конкретну норму закону) його право звернутися до суду із позовом про заборону відповідачу експлуатації об`єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абзацу першого частини першої статті 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до Приватного підприємства «Правниче агентство «СТАТУС-КВО» про заборону експлуатації об`єкта залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- письмової заяви, в якій обґрунтувати (з посиланням на конкретну норму закону) право позивача звернутися до суду із позовом про заборону відповідачу експлуатації об`єкта «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення на вул. Героїв УПА, 73 у м. Львові» до моменту прийняття об`єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.
Судове рішення № 127659810, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.05.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/10008/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: