Ухвала суду № 127654066, 27.05.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"27" травня 2025 р.

м. Київ

справа № 755/9596/25

провадження № 2-о/755/424/25

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства посмертно,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства посмертно.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21: «Положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені в ч. 1 ст. 28 ЦПК України, не можуть пред`являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.

Такий висновок про застосування норм права, забезпечуючи єдність судової практики, зробила Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі про скасування наказу та поновлення на роботі.

Позивач звернувся до суду за місцем свого проживання в орендованій квартирі. На підтвердження місця проживання за цією адресою надав договір оренди. Суд першої інстанції розглянув справу і задовольнив позов. Апеляційний суд залишив рішення суду без змін, а на відповідні доводи апеляційної скарги належним чином не відреагував.

У касаційній скарзі відповідач, зокрема, посилався на те, що позивач зареєстрований за іншою адресою, а не в орендованій квартирі, тому районний суд розглянув справу з порушенням територіальної підсудності.

ОП КЦС скасувала судові рішення, направила справу на новий розгляд до суду, юрисдикція якого поширюється на адресу, де зареєстровано місце проживання позивача, зробивши такі правові висновки.

Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у ст. 28 ЦПК України, зокрема, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Особа може мати декілька місць проживання / перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання / перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.»

Як вбачається з матеріалів заяви заявник ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду з даною заявою, посилаючись на її проживання в орендованій квартирі згідно Договору оренди від 03.02.2025 року.

Однак, за даними Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до юрисдикції Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання. (постанова Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21)

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 ЦПК України)

З огляду на викладене, дана справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, а тому підлягає передачі до Заводського районного суду м. Запоріжжя (69000, м. Запоріжжя, вул. Лізи Чайкіної, 65), до територіальної юрисдикції якого належить розгляд вищезазначеної позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 258, 259, 260, 293, 294, 316, 317, 353, 354 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства посмертно - направити за підсудністю до Заводського районного суду м. Запоріжжя.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган