Рішення № 127651865, 06.02.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3174/24

Провадження № 2/366/117/25

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в особі представника, Памірського Максима Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник позивача, ТзОВ «Бізнес Позика», Памірський М.А. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 312205-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2023, у сумі 32 260,80 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000, 00 грн., суми прострочених платежів по процентах - 20 760,80 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1 500,00 грн. та судові витрати у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 11.01.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 312205-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 11.01.2023 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 312205-КС-001 про надання кредиту. 11.01.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 312205-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало грошові кошти в розмірі 10 000, 00 грн., шляхом перерахування їх на банківську картку позичальника. Однак, ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 02.10.2024 утворилась заборгованість за Договором № 312205-КС-001 про надання кредиту в розмірі 32 260,80 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 10 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах 20 760,80 грн., суми прострочених платежів за комісією 1 500,00 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Процесуальні дії та позиції сторін.

24.10.2024 з використанням підсистеми «Електронний суд», зазначений позов надійшов до суду.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 24.10.2024, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

Після отримання 04.11.2024 у порядку ч.6 ст.187 ЦПК України інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, ухвалою суду від 04.11.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено перше судове засідання та витребувано у АТ «А-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074) інформацію чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 11.01.2023 по 03.05.2023 включно.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду подав клопотання, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, а також просить розглянути справу без участі їх представника, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась шляхом направлення поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, яка двічі повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась шляхом направлення смс-повідомлень на особистий номер телефону, зазначений у позовній заяві, текст яких доставлено 29.11.2024 та 30.12.2024. Проте, позивач правом на надання відзиву не скористалась, із заявами та клопотаннями щодо відкладення розгляду справи не зверталась, 02.01.2025 на офіційну адресу електронної пошти суду: inbox@iv.ko.court.gov.ua о 15:05 надійшло повідомлення з електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що « ОСОБА_1 у справі №366/3174/24 не може з`явитись до суду, оскільки перебуває на роботі з 8 до 23 години. Крім того, зазначено, що остання не в змозі сплатити кредит, який брала, з урахуванням процентів. Зможе заплатити по реструктуризації на максимальний строк без відсотків. Картки заблоковані» /а.с.143/.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.53 Постанови від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 зазначила, що «звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду».

Проте, як встановлено судом, вказане повідомлення надіслано до суду без накладення кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується актом, складеним судовим розпорядником Іванківського районного суду Київської області Плотко Т.А. від 02.01.2025 /а.с.144/.

Таким чином, повідомлення, надіслане 02.01.2025 на офіційну адресу електронної пошти суду: inbox@iv.ko.court.gov.ua о 15:05 з електронної адреси: dianaumanec090@gmail.com, судом не береться до уваги.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

Враховуючи вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 11.01.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 312205-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронним повідомленням, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 10 000, 00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Строк, на який надається кредит 16 тижнів (п.2.3 Договору).

Стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом в день 1,16395000, фіксована. (п.2.4.Договору).

Комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн. (п.2.5 Договору).

Загальний розмір наданого кредиту: 10 000,00 грн. (п.2.6 Договору).

Термін дії Договору: до 03.05.2023 року (п.2.7 Договору).

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 21 040,00 грн. (п.2.8 Договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12297,45 процентів (п.2.9 Договору).

Пунктом 3.2.3 Договору визначено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором № 312205-КС-001 виконало та надало позичальнику, ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» № 498/10 від 10.10.2024 про проведення успішної транзакції 11.01.2023 на суму 10 000, 00 грн., що перерахована згідно зазначеного вище кредитного договору ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_3 , яка емітована в «А-Bank» ( а.с.64).

Як вбачається з наданого позивачем паспорту споживчого кредиту та пропозиції (оферти) укласти договір № 312205-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2023, сторони погодили, що проценти за користування кредитом становлять 9540,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 21 040,00 грн., частковий платіж основної суми - 10 000, 00 грн., комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн., реальна річна процентна ставка 12297,45% річних ( а.с.29-32, 42-50).

Отже, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом позичальника ОСОБА_1 (а.с.20-27), станом на 02.10.2024 та довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 станом на 04.10.2024, заборгованість за Договором № 312205-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2023 становить: 32 260,8 грн., яка складається: 10 000, 00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 20 760,8 грн. - залишок заборгованості за відсотках, 1 500, 00 грн. - залишок заборгованості за комісією. Суд звертає увагу, що зазначені суми залишаються незмінними з моменту закінчення строку кредитування 03.05.2023.

Таким чином, Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 312205-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2023 належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У справі, що розглядається, кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить Кредитний договір, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Договором визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. ТОВ «Бізнес позика» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.

Розміщений в особистому кабінеті позичальника проект кредитного договору або інформація з посиланням на нього, є пропозицією ТОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Бізнес позика» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Бізнес позика» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Бізнес позика» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер позикодавця. Після укладення кредитний договір розміщуються в особистому кабінеті позичальника.

За змістом кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Бізнес позика» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договорів в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Бізнес позика», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Бізнес позика», та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Бізнес позика» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Бізнес позика», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Бізнес позика», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Бізнес позика», є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Бізнес позика» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Бізнес позика» ідентичного за змістом кредитного договору, які підписані власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюються до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до вимог договору він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Однак, станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача перед ТОВ «Бізнес Позика» станом на 02.10.2024 утворилась заборгованість за Договором № 312205-КС-001 про надання кредиту в розмірі 32 260,8 грн., яка складається: 10 000, 00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 20 760,8 грн. - залишок заборгованості за відсотках, 1 500, 00 грн. - залишок заборгованості за комісією.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 312205-КС-001 від 11.01.2023 в сумі 30 760,8 грн., яка складається із: заборгованість тілу кредиту 10 000, 00 грн., суми прострочених платежів по процентах 20 760,8 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 1 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» №1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року, який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вказане вище, положення кредитного договору № 312205-КС-001від 11.01.2024 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн. суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За таких обставин, позивачем, без належних на те правових підстав, нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 1 500, 00 гривень, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за комісією у сумі 1 500, 00 грн. є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» у справі, що розглядається, підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до положень ст. 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету (а.с.19, 106).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2 308,55 грн. (2422,40 грн.*95,3%/100).

На підставі наведеного, керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в особі представника, Памірського Максима Анатолійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором № 312205-КС-001 про надання кредиту від 11.01.2023, що становить 30 760,8 грн., яка складається із: 10 000, 00 грн.- заборгованість по тілу кредиту, 20 760,8 грн. - сума прострочених платежів по процентах.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 308,55 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.05.2025.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

Представник позивача: Памірський Максим Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_4 ,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Анатолій КОРЧКОВ