Постанова № 127646728, 27.05.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/357/25

Провадження №: 3-зв/343/1/25

П О С Т А Н О В А

про відмову у задоволенні заяви про відвід

27 травня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Івано Франківської області в складі:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Івашківа Василя Михайловича про відвід судді Лицура Івана Миколайовича у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-7 КУпАП,

за участю: прокурора Долинського відділу Калуської окружної прокуратури - Романіва М.В.,

особа, якій заявлено відвід - суддя Лицур І.М.,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2025 року до Долинського районного суду Івано Франківської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-7 КУпАП.

За наслідками автоматизованого розподілу даної справи між суддями, головуючим суддею було визначено Лицура І.М.

26 травня 2025 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Івашків В.М. подав заяву про відвід судді Лицура І.М., посилаючись на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Суть заявленого відводу фактично зводиться до того, що ОСОБА_1 є міським головою, а його заступницею є ОСОБА_2 , яка погрожувала йому звільненням з посади та створення умов його засудження до покарання у виді позбавлення волі. При притягненні у 2024 році ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, ОСОБА_2 була у тій справі одночасно і свідком, і викривачем, і понятим, та навіть особисто збирала і подавала докази. Зазначає, що ОСОБА_2 перебуває у дружніх та позапроцесуальних відносинах з суддею Лицуром І.М., а тому, останній з власної неприязності чи за проханням або впливом ОСОБА_2 може безпідставно притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за пред`явленим йому звинуваченням. Також, приміщення суду перебуває у комунальній власності Долинської міської ради і враховуючи те, що колись депутатами міської ради обговорювалось питання про припинення оренди даного приміщення, та те, що дана справа становить значний суспільний інтерес це може викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Лицура І.М.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Івашків В.М. не з`явились, хоча про місце, дату і час проведення такого були повідомлені належним чином. Так, захисник Івашків В.М., який є адвокатом, викликався у судове засідання шляхом здійснення виклику по телефону, однак на неодноразові телефонні дзвінки секретаря судового засідання не відповідав. Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 є адвокатом, тобто особою, яка зобов`язана мати зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС і має такий, йому було направлено судову повістку до електронного кабінету. ОСОБА_1 було повідомлено про місце, дату і час судового засідання таким же способом.

Особа, якій заявлено відвід - суддя Лицур І.М. у судовому засіданні пояснив, що вважає заяву про його відвід безпідставною та спрямованою на затягування розгляду справи. З ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він не перебуває у жодних відносинах.

Прокурор Романів М.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення даної заяви про відвід за безпідставністю такої.

Аналізуючи норму ч. 3 ст. 81 КПК України, згідно із якою, участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов`язковою, суд приходить висновку про можливість розгляду заяви про відвід за даною явкою учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, заслухавши прокурора, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Лицура І.М., виходячи з такого.

Слід звернути увагу на недосконалість Кодексу України про адміністративні правопорушення, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984, а тому, здійснюючи правосуддя, необхідно виходити із загальних принципів судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

У п. 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Так, у КУпАП відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Статтею 75 Кримінально процесуального кодексу України встановлено обставини, що виключають участь, зокрема, судді в кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Законодавець встановлюючи право учасників справи на заявлення відводу одночасно встановив обов`язок щодо вмотивованості заявленого відводу (ч. 5 ст. 80 КПК України).

Відвід судді по своїй суті є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення судді від участі у провадженні за умови існування обставин, що виключають його участь у ньому.

Такі обставини визначені у ст. 75 КПК України і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у провадженні, то вони заявляють відвід судді (ч. 2 ст. 80 КПК України).

Окрім цього, законодавцем у ч. 4 ст. 80 КПК України встановлений обов`язок подання заяви про відвід до початку судового розгляду і лише у випадку, якщо підстава для відводу стала відома пізніше, така заява може бути подана після початку судового розгляду.

Як встановлено з матеріалів справи, така надійшла до суду 26.02.2025. ОСОБА_1 особисто брав участь в судовому засіданні та з урахуванням обставин викладених у поданій заяві про відвід, такі йому достеменно були відомі, проте, останній не заявив відводу судді Лицуру І.М.

Безперечно, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право гарантоване, як і Конституцією України, так і КУпАП, на захист, яке реалізовується, зокрема, шляхом залучення адвоката.

Так, згідно із наявного у матеріалах справи ордера про надання правової допомоги, ОСОБА_1 було залучено адвоката лише 26.05.2025, проте дана обставина не звільняє його від обов`язку, за наявності для того достатніх підстав, заявити (навіть в усній формі) відвід судді до початку судового розгляду, а не через три місяці після надходження справи до суду.

Даючи оцінку наведеним у заяві про відвід обставинам, які очевидно є необґрунтованими та безпідставними, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При наявності у справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

При цьому не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами.

Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути обґрунтованими та доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо відвід не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Дана заява про відвід є необґрунтованою, оскільки доводи, якими захисник доводить необхідність відводу судді, не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, а фактично зводяться лише із незгодою щодо прийнятого рішення судді в іншій справі та надуманими ним обставинами, спрямованими лише на затягування розгляду справи.

У випадку, якщо ОСОБА_1 погрожують, він не позбавлений права звернутись за захистом до правоохоронних органів. А та обставина, що приміщення суду перебуває у комунальній власності Долинської міської ради не є підставою для відводу судді, оскільки таке орендується Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Івано - Франківській області, а не суддею особисто. Також варто зазначити, що приміщення в якому на даний час знаходиться суд, орендується ще з 2012 року, тобто задовго до обрання ОСОБА_1 на посаду міського голови.

Більше того, незалежність судді якраз і забезпечується, зокрема, окремим порядком організаційного забезпечення суддів, установлених законом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить висновку, що доводи заяви про відвід судді Лицура І.М., не містять вмотивованих підстав для його відводу, а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, ст. 245 КУпАП, ст. 75, 80 КПК України, та керуючись ст. 283 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні заяві захисника ОСОБА_1 адвоката Івашківа Василя Михайловича про відвід судді Лицура Івана Миколайовича у справі №343/357/25, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-7 КУпАП відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М.Андрусів