Ухвала суду № 127644359, 21.05.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2025 Справа № 914/700/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Бургарт Т.І., за участю секретаря судового засідання Кравець О.І. розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (адреса: 79016, м.Львів, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 42092130)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Раун» (адреса: 79000, м. Львів, вул. Стрийська, 45 «а» кв. 291, код ЄДРПОУ: 38700539)

про: стягнення заборгованості в сумі 417'634,46 грн, зокрема, 408'233,23 грн основного боргу, 6'932,82 грн інфляційних втрат, 2'468,21 грн - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раун» про стягнення заборгованості в сумі 417'634,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч умов публічного договору № 31335 про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, Відповідачем не здійснено повної оплати за поставлену електроенергію згідно отриманих рахунків за період жовтня 2024 - січня 2025 року, внаслідок чого заборгованість Відповідача перед Позивачем у спірному періоді з урахуванням проведених оплат становить 408'233,23 грн основного боргу, 6'932,82 грн інфляційних втрат, 2'468,21 грн 3% річних, сукупно 417'634,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали.

20 березня 2025 року на адресу суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 21 травня 2025 року на 10.00 год.

24 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника Позивача Дятлова О.Л. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В судове засідання 21 травня 2025 року представники сторін не з`явилися.

Представник Позивача подав заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У випадку, якщо Позивач не має наміру особисто брати участь у судовому засіданні, норми статей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України надають йому право подати заяву про розгляд справи без його участі. Зазначене право тісно пов`язане з обов`язком Позивача як сторони, яка ініціювала провадження та зацікавлена у вирішенні спору, завчасно повідомити суд про бажання здійснити розгляд справи без його присутності.

Правову позицію щодо необхідності подання відповідної заяви у разі неучасті Позивача в судовому засіданні викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

З урахуванням поданої заяви представника Позивача, а також положень статей 202, 226 ГПК України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності Позивача, оскільки належним чином реалізоване його процесуальне право на участь у розгляді справи, і жодних перешкод для подальшого провадження суд не вбачає.

Належним чином повідомлений Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, розгляду справи без його участі суду не подав.

Відповідно до частини 1 статі 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Попри належне повідомлення Відповідача про дату, час і місце судового засідання, останній не з`явився до суду без поважних причин та не подав жодних заяв чи клопотань щодо причин неявки або необхідності відкладення розгляду справи. За змістом частин 1 та 3 статті 202 ГПК України, така процесуальна поведінка не перешкоджає суду здійснити розгляд справи по суті.

Відтак, враховуючи належну процесуальну поведінку Позивача, бездіяльність Відповідача щодо реалізації свого права на участь в судовому розгляді справи, відсутність об`єктивних перешкод для розгляду справи без участі сторін, на підставі положень Господарського процесуального кодексу України, із врахуванням практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності обох сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для здійснення правосуддя, не порушує засад господарського судочинства та не перешкоджає виконанню його завдань.

Розглянувши клопотання представника Позивача Дятлова О.Л. про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту заяви про закриття провадження у справі, після відкриття провадження у справі Відповідачем у добровільному порядку погашено заборгованість за спожиту електричну енергію згідно договору № 31335 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період жовтня 2024 року січня 2025 року у розмірі 408'233,23 грн. На підтвердження вказаних обставин Позивачем надано суду платіжну інструкцію № 5040 від 25 березня 2025 року (а.с. 73).

Крім цього Відповідачем добровільно сплачено заявлені до стягнення суми інфляційних витрат в розмірі 6932,82 грн та 3% річних в розмірі 2468,21 грн, що підтверджується наданими суду платіжними інструкціями №5218 від 09 квітня 2025 року та №5217 від 09 квітня 2025 року відповідно (а.с. 74-75).

Одночасно Відповідачем відшкодовано Позивачу суму сплаченого при зверненні до суду з цим позовом судового збору в розмірі 5011,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №5216 від 09 квітня 2025 року (а.с. 76).

Оцінивши надані Позивачем платіжні інструкції №5040 від 25 березня 2025 року, №5218, №5217 та №5216 від 09 квітня 2025 року, сформовані з електронної системи клієнт-банк АТ КБ «ПриватБанк», суд дійшов висновку, що зазначені документи відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності доказів, установленим статтями 73 77 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, подані до суду документи містять реквізити, що дають можливість ідентифікувати платника, одержувача, призначення платежу, а також дату та суму переказу коштів. Ці відомості безпосередньо співвідносяться зі змістом позовних вимог та періодом заборгованості, у зв`язку з чим суд визнає такі докази належними щодо підтвердження обставин погашення заборгованості, яка є предметом спору.

Крім цього, платіжні інструкції є первинними обліковими та фінансовими документами, які формуються банком у встановленому порядку та містять відомості про ініціювання та здійснення переказу коштів. Отримання Позивачем зазначених доказів здійснене без порушення вимог законодавства, на законних підставах, без ознак фальсифікації чи порушення порядку їх отримання. Враховуючи викладене, зазначені платіжні інструкції є такими, що відповідають критеріям допустимості доказів, встановленим процесуальним законом та підлягають врахуванню судом при вирішенні справи.

Суд встановив, що надані платіжні інструкції є достовірними доказами, оскільки вони сформовані банківською установою в межах звичайної фінансової діяльності, не містять ознак стороннього впливу на їх зміст та не спрямовані на створення хибного уявлення про обставини справи.

Відтак, на підставі поданих доказів судом встановлено обставини повного погашення Відповідачем заборгованості, що є предметом спору.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

В контексті обставин цієї справи предметом спору є наявність та обґрунтованість заборгованості за поставлену електроенергію, яка була погашена повнстю у сумі, заявленій до стягнення, з одночасним відшкодуваннм Позивачу суми сплаченого судового збору. При цьому, інших неврегульованих питань між сторонами не залишилося.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сукупність зазначених доказів достовірно підтверджує фактичну відсутність заборгованості, у зв`язку з повним та добровільним виконанням Відповідачем зобов`язань, що випливають із спірного правовідношення. За таких обставин, відпадає необхідність у судовому захисті прав Позивача, а спірні правовідносини між сторонами фактично припинилися у зв`язку з виконанням зобов`язання, що свідчить про відсутність предмету спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №910/548/22 від 27 квітня 2023 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд роз`яснює, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 13, 185, 231, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання представника Позивача Дятлова О.Л. про закриття провадження у справі № 914/700/25 - задоволити.

2.Провадження у справі № 914/700/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раун» про стягнення заборгованості в сумі 417'634,46 грн, зокрема, 408'233,23 грн основного боргу, 6'932,82 грн інфляційних втрат, 2'468,21 грн - 3% річних, - закрити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 26.05.2025.

Суддя Бургарт Т.І.