Рішення № 127624585, 26.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року Справа№640/19827/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДВАНС» (адреса: 01013, м. Київ, Бульвар Л.Українки,26, ЄДРПОУ 42738516) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРДВАНС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.06.2022 року № 0100740707.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19827/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДВАНС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 640/19827/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

01 квітня 2025 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа № 640/19827/22 передана на розгляд судді Смагар С.В.

Ухвалою суду від 3 квітня 2025 року прийнято до розгляду провадження в адміністративній справі № 640/19827/22. Одночасно, вказаною ухвалою суду розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність проведення перевірки, а також те, що фіскальний чек про здійснення даної операції відсутній, а інформація, яка наявна у певних базах ДПС не є належним та допустимим доказом, оскільки може відображати неповну інформацію тощо.

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «Кордванс» та за результатами якої складено Акт№ 12382/26/15/07/42874472 від 27.05.2022 (надалі - Акт) в якому викладено висновки щодо порушення ТОВ «КОРДВАНС» вимог п. 11 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: проведення розрахункової операції через програмний реєстратор розрахункових операцій без зазначення найменування підакцизного товару.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0100740707 від 13.06.2022 р.

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2, пункту 80.6 статті 80 глави 8 розділу ІІ, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України, а також з метою контролю за дотриманням платниками податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Судом встановлено, що у спірному наказі податкового органу зазначені усі необхідні реквізити. Позивач у позові не зазначає, про той факт, що перед початком перевірки представнику підприємства не були пред`явленні усі необхідні документи. До того ж контролюючий орган був фактично допущений до перевірки.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до п.п. 191.1.14 та 191.1.16 п. 191.1 ст. 191 Кодексу контролюючі органи виконують зокрема такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з вимогами п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 та ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог п.80.1 ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).

У відповідності до п.80.7 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 81.1 ст.81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: · направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; · копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; · службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Пунктом 81.2 ст. 81 ПКУ передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Судом враховуються правові висновки Верховного Суду у справі №826/17123/18 у постанові від 21.02.2023, у справі №804/1113/16 у постанові від 13.03.2018, в яких зокрема, зазначено, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та проведення перевірок можуть бути задоволенні лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу.. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними,…оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві здійснена фактична перевірка кіоску розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13, де здійснює діяльність ТОВ «Кордванс», за результатами якої складено акт від 27.05.2022 №12382/26/15/07/42738516.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до почекової інформації, наявної в базах ДПС 24.05.2022 при реалізації підакцизного товару «ЕLS Ваr Коlа» о 14:12:36 год., чек №2911 на суму 370,00 грн. у фіскальному чеку та в реєстраторі розрахункових операцій не забезпечено використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», із змінами та доповненнями.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у м. Києві до позивача застосовані фінансові санкції за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме: 5100 грн. (17 грн X 300) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 13.06.2022 № 0100740707.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу визначаються Законом № 265. Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, як здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно загальних положень статті 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) операцій з приймання готівки для подальшого переказ); розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну

Згідно із п. 11 ст. 3 Закону № 265 в редакції з 01.08.2020 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з абзацом 8 пункту 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350 (далі Положення №13), касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити, як, зокрема, назву товару (послуги). Тлумачення терміна «назва товару (послуги)» наведено в абзаці 6 п. 2 розділу І Положення №13, це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ. Назва товару (послуги) є обов`язковим реквізитом у фіскальному чеку на товари (послуги) згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення №13.

Відповідного до п. 7 ст. 17 Закону № 265 в редакції з 01.08.2020, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

З огляду на викладене та виходячи зі встановлених обставин справи, відповідачем доведена правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРДВАНС» (адреса: 01013, м. Київ, Бульвар Л.Українки,26, ЄДРПОУ 42738516) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2022 року № 0100740707, відмовити повністю.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 26 травня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар