Рішення № 127611854, 13.03.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5751/20

провадження № 2/361/104/24

13.03.2025

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Панек А.С., Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акцент-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року Акціонерне товариство Акцент-Банк(далі АТА-Банкабо Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC10072982518 від 05 листопада 2019року в загальному розмірі 20206 грн. 67 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 05 листопада 2019 року ОСОБА_1 з метою укладення кредитного договору №SAMABWFC10072982518 та отримання кредитної картки звернувся до АТА-Банк, у зв`язку з чим відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі цієї анкети заяви Банком відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банк взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконав, надав Позичальникові кредит. Проте відповідач своїх зобов`язань за даним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість за вказаним вище договором на загальну суму 20206 грн. 67 коп., з яких: 15260 грн. 79 коп. заборгованість за тілом кредиту, 4695 грн. 88 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом та 250 грн. штрафи.

Представник позивача Шкапенко О.О. у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, у якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Персентьєва О.М. у судове засідання не з`явилися, остання подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за відсутності сторони відповідача, позов вони не визнають, просила суд у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТА-Банк, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складає між ним і Банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він зобов`язується виконувати зазначені Умови та правила надання банківських послуг. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснені та зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримані.

Також Банком до позову долучено Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТА-Банк та паспорт споживчого кредиту за програмою Кредитна картка, які відповідачем не підписано.

Відповідно до розрахунком заборгованості за договором №SAMABWFC10072982518 від 05 листопада 2019 року, наданого Баком вбачається, що станом на 06 серпня 2020 року загальний розмір заборгованості за кредитом становить 20206 грн. 67 коп., з яких: 15260 грн. 79коп. заборгованість за тілом кредиту, 4695 грн. 88 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 250 грн. пеня.

При укладенні цього договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

У ч. 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, у даному випадку позивач АТА-Банк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам та доведені до їх відома, у зв`язку з чим Банк має підтвердити, що на момент укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 05 листопада 2019 року, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТАкцент-Банк, Тарифи користування кредитною карткою Зелена, копію паспорту споживчого кредиту за програмою Кредитна картка, розрахунок заборгованості за договором №SAMABWFC10072982518 від 05 листопада 2019 року станом на 06 серпня 2020 року, , а також копію паспорту відповідача.

У підписаній сторонами анкеті-заяві від 05 листопада 2019 року містяться анкетні дані відповідача. Тип та розмір кредиту, строк кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами та розмір і порядок сплати неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язань у заяві-анкеті не зазначені.

Банк, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі їх розмір та порядок нарахування, крім розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором від 05 листопада 2019 року, посилався на Умови та правила надання банківських послуг у ПАТАкцент-Банк, витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт Зелена, які є невід`ємними частинами цього кредитного договору, паспорт споживчого кредиту.

Матеріали справи не містять підтвердження того, що саме ці Умови та правила і витяг із Тарифів розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТАкцент-Банк, а також те, що вказані документи на момент отримання Позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядку нарахування, що додані Банком до позовної заяви.

Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15 вказав на те, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити та вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що у даному випадку до правовідносин, що виникли між сторонами, неможливо застосувати положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТА-Банк з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення Банку до суду із даним позовом. Кредитор міг додати до позовної заяви Витяги з Тарифів і Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяги із Тарифів і Умов та правил не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Окрім того, суду не надано доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитної картки, не надано відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату її вручення відповідачу, строку дії картки, доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, яка і мала б підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.

На підтвердження наявності та розміру заборгованості позивачем надано лише розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити за яким саме номером кредитної карти його здійснено.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 року у справі №161/16891/15-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц, зробив правовий висновок, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розрахунок заборгованості не може вважатися належним та допустимим доказом надання відповідачу у користування кредитних коштів, видачі картки, наявності заборгованості та її розміру, оскільки розрахунок нічим не підтверджується та його правильність перевірити неможливо, а виписки по рахункам, відкритим на ім`я ОСОБА_1 , позивачем АТА-Банк до позовної заяви не долучено.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТА-Банк заборгованості за кредитним договором №SAMABWFC10072982518 від 05 листопада 2019 року відсутні.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання відповідачу ОСОБА_1 за договором №SAMABWFC10072982518 від 05 листопада 2019 року кредитних коштів та наявності у нього заборгованості саме у вказаному в позові розмірі позов АТА-Банк задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 265 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову Акціонерного товариства Акцент-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.