Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/228/25 Справа №447/3171/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
26.05.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,
розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Процесуальні дії у справі.
08.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить суд встановити факт її постійного проживання разом з спадкодавцем тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім?єю на час відкриття спадщини, а також визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки: площею 0,8264 га, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯН №420039 та площею 1,5100 га, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯН №420010, виданих на підставі розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації від 19.12.2011 №633, що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дроговиж, Миколаївського району Львівської області.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Дроговиж, Миколаївського району Львівської області, померла її тітка ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, на яке відкрилась спадщина, а саме на земельні ділянки площею 0,8264 га, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯН №420039 та площею 1,5100 га, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯН №420010, виданих на підставі розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації від 19.12.2011 №633, належний догляд за якими здійснює позивач, фактично прийнявши спадщину після смерті тітки. За життя ОСОБА_2 була зареєстрована за адреою: АДРЕСА_1 . Однак, з 2007 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв?язку з тим, що тітка стала немічною та хворою, вони проживали разом. Позивач наголошує на тому, що у них із тіткою виникли сімейні правовідносини, вони вели спільне господарство, облаштовували спільний побут, позивач здійснювала догляд і піклування за тіткою, за належним такій майном. Після смерті ОСОБА_2 позивач здійснювала поховання. Станом на день подання позову, позивач доглядає могилу тітки, житловий будинок і господарські будівлі. При зверненні до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєкєєва В.А. для подання заяви про оформлення спадщини за місцем знаходження спадкового майна, та перевірці документів, що підтверджують її право на спадкування за законом після смерті тітки, з?ясувалось, що для прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті. Крім цього, позивач просить визнати за нею право власності на земельні ділянки, оскільки вважає себе такою, що прийняла спадщину, тому що проживала на час смерті разом із тіткою. Інших родичів у тітки немає. Відтак, позивач просить задоволити позов, оскільки такий має значення для належного оформлення її спадкових прав.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень на позовну заяву.
16.01.2025 представник позивача адвокат Галан М.В. подав до суду клопотання про виклик свідків (а.с. 27-28).
17.01.2025 представник відповідача Геряк К.В. засобами системи «Електронний суд» подала відзив (а.с. 29-32), у якому вказала, що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви долучено докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, внаслідок чого Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Крім цього, просила проводити розгляд справи за відстності представника відповідача.
17.01.2025 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
26.05.2025 представник позивача адвокат Галан М.В. подав заяву, у якій просив проводити судове засідання за відсутності позивача та його представника. Відмовився від клопотання про виклик свідків, поданого ним 16.01.2025, а також від частини позовних вимог, а саме від визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки: площею 0,8264 га, та площею 1,5100 га, що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дроговиж, Миколаївського району Львівської області. У решті позову позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити (а.с. 42-43).
Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд встановив:
Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області 30.07.1999, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 05.03.1965 (а.с. 7).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Дроговизькою сільською радою Миколаївського району Львівської області 04.05.2013, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 96 років у с. Дроговиж Миколаївського району Львівської області, про що було складено актовий запис №12 (а.с. 8).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Верхньодорожненською сільською радою, Миколаївським ЗАГС Львівської області 06.07.1978, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 68 років, про що у книзі реєстрації актів смерті складено відповідний запис №17 (а.с. 9).
Відповідно до копії довідки від 16.05.2023, виданої старостою Дроговизького старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області Мельник І.В., постійним місцем проживання позивача ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , було АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання. На день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 у вищевказаному житловому будинку по АДРЕСА_1 , зареєстрованою була лише ОСОБА_2 , 1917 року народження (а.с. 10).
Копією довідки від 03.05.2023, виданої директором «Центру надання соціальних послуг» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, встановлено, що ОСОБА_2 , 1917 року народження, перебувала на обліку та отримувала соціальні послуги у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як одинока непрацездатна робота. Знята з обслуговування на підставі актового запису про смерть (а.с. 11).
Копією довідки, виданої 08.05.2019, стверджується те, що ОСОБА_1 займалася похороном ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та до дня смерті такої здійснювала за нею постійний догляд (а.с. 12).
Згідно з копією акту про встановлення факту постійного проживання однією сім?єю від 06.06.2023, складеного старостою у присутності сусідів-свідків, встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 , але фактично постійно проживала однією сім?єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з 2007 при 04.05.2013 (а.с. 13).
13.06.2023 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Алєкєсєєвим В.А. у відповідь на звернення ОСОБА_1 відмовив у заведенні спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті спадкодавця позивач не була зареєстрована разом із ним. Приватний нотаріус вказав, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на момент смерті (а.с. 14).
Відповідно до копії витягу із Спадкового реєстру, сформованого 13.06.2013 за №72803845, у Спадковому реєстрі відсутні спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).
Позивачем разом із позовом до суду подано копії державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯН №420040 та серії ЯН №420039, виданих на ім?я ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Миколаївської райдержадміністрації №633 від 19.11.2021 (а.с. 15-16).
Оцінка суду.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно доположень ст.1296ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Судом при розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Таким чином,статтею 1268 ЦК Українидля спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Судом встановлено, що від встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України,місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у
зв?язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Позивач на даний час позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину та не вважається такою, що прийняла спадщину, так як не була зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою на день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві обставини та підтверджені долученими доказами або породжували обґрунтовані сумніви у їх достовірності, матеріали справи не містять. Такі узгоджуються та не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших доказах, наявних у матеріалах справи.
Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає за можливе задоволити позовні вимоги, а саме задоволити позовну вимогу про встановлення факту постійного проживання позивачки разом з спадкодавцем тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім?єю на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. 15, 328, 392, 1216, 1221, 1223, 1264, 1267, 1268 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім?єю разом із спадкодавцем тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Шептицького, 82, м. Миколаїв, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26411657.
Повний текст рішення складено 26.05.2025.
Суддя Головатий А.П.
Судове рішення № 127609187, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 26.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 447/3171/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: